Пожежна безпека

ВПЛИВ ДОБАВОК КАТАЛІЗАТОРІВ НА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АЕРОЗОЛЬУТВОРЮВАЛЬНИХ СПОЛУК

2026-06-09T09:32:24+03:00

Проблема. Пожежі на об’єктах нафтопереробної промисловості та нафтобазах, пов’язані з горінням легкозаймистих рідин, характеризуються високою інтенсивністю тепловиділення, швидким поширенням полум’я та значним виділенням токсичних продуктів горіння. Аналіз реальних пожеж показує складність їх ліквідації та необхідність удосконалення вогнегасних засобів. Перспективним напрямом є застосування вогнегасних аерозольутворювальних сполук (АУС), ефективність яких залежить від їх складу та умов горіння. Мета. Метою роботи є дослідження впливу добавок каталізаторів на повноту згорання, швидкість горіння та вогнегасну ефективність аерозольутворювальних сполук з метою оптимізації їх складу для гасіння пожеж легкозаймистих рідин. Методи дослідження. У роботі застосовано експериментальні методи дослідження, що передбачали визначення швидкості горіння АУС, температури горіння, вогнегасної концентрації та коефіцієнта перетворення сполуки в аерозоль. Дослідження проводились для різних варіантів рецептур із використанням каталізаторів (ферум(ІІІ) оксид (Fe₂O₃), ферум(II,III) оксид (Fe₃O₄), купрум(II) оксид (CuO)) та та різних співвідношень компонентів. Основні результати дослідження. Встановлено, що введення навіть незначних кількостей каталізаторів істотно впливає на експлуатаційні характеристики АУС. Зокрема, додавання 1 % Fe₂O₃ забезпечує зростання швидкості горіння АУС приблизно у 3 рази. Вогнегасна концентрація становить близько 24 г/м³. Використання каталізаторів підвищує коефіцієнт перетворення в аерозоль приблизно на 3–6 % та дозволяє регулювати швидкість горіння без втрати ефективності. Висновки. Доведено, що застосування каталізаторів є ефективним способом підвищення експлуатаційних характеристик АУС. Запропоновані сполуки відзначаються високою ефективністю, простотою виготовлення та зниженою собівартістю.

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ТА ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ РЯТУВАЛЬНИКІВ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ ОПЕРАТИВНИХ ДІЙ З ГАСІННЯ ПОЖЕЖ ПІД ЧАС ВІЙНИ

2026-06-09T09:32:24+03:00

Вступ. Стаття присвячена дослідженню особливостей фізичної та фізіологічної підготовки рятувальників у процесі виконання оперативних завдань з гасіння пожеж в умовах воєнного часу. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією умов професійної діяльності пожежно-рятувальних підрозділів, що характеризуються підвищеним рівнем небезпеки, руйнуванням інфраструктури та впливом екстремальних чинників, зокрема повторних обстрілів та наявності вибухонебезпечних предметів. У роботі використано загальнонаукові методи пізнання, зокрема аналіз, синтез, узагальнення, порівняння та системний підхід. Метою статті є наукове обґрунтування особливостей фізичної та фізіологічної підготовки рятувальників, визначення шляхів її адаптації до умов воєнного стану, а також аналіз нормативно-правових засад організації тренувального процесу, спрямованого на забезпечення стійкості та безпеки виконання оперативних завдань. Результати дослідження свідчать, що фізична та фізіологічна підготовка є взаємопов’язаними та взаємодоповнюючими складовими професійної діяльності рятувальників. Встановлено, що фізична підготовка забезпечує розвиток основних рухових якостей – сили, витривалості, швидкості, координації та гнучкості – шляхом систематичних тренувань, наближених до реальних службових умов. Доведено, що воєнні умови суттєво трансформують систему підготовки, зумовлюючи необхідність інтеграції тактичної готовності з високим рівнем фізіологічної стійкості. Особливого значення набувають процеси кардіореспіраторної, терморегуляційної та нейропсихофізіологічної адаптації, які забезпечують ефективне функціонування організму в умовах дефіциту кисню, високих температур та інтенсивного психологічного навантаження. Встановлено, що сучасна система підготовки базується на поєднанні реальних тренувань із застосуванням вогню та симуляційних методів, що дозволяє мінімізувати ризики при збереженні високого рівня навчального ефекту. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для удосконалення програм підготовки пожежно-рятувальних підрозділів у воєнний час.

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ЕНЕРГОЗАТРАТ ОСІБ З ПРОТЕЗАМИ В КОНТЕКСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ЕВАКУАЦІЇ ПРИ ПОЖЕЖІ

2026-06-09T09:32:24+03:00

Проблема. Зростання кількості осіб із ампутаціями нижніх кінцівок в Україні внаслідок бойових дій актуалізує проблему забезпечення їх безпечної евакуації під час пожеж та інших надзвичайних ситуацій. Особи з протезами характеризуються підвищеними енергетичними витратами при пересуванні, що обумовлено біомеханічними особливостями руху, додатковими втратами енергії та зниженням ефективності м’язової роботи. Водночас у сучасних дослідженнях недостатньо уваги приділено кількісному оцінюванню енергозатрат як ключового чинника, що визначає витривалість і здатність до успішної евакуації. Метою статті є розроблення математичної моделі енергозатрат осіб із протезами нижніх кінцівок у процесі евакуації при пожежі з урахуванням типу протезування, параметрів руху та характеристик евакуаційного маршруту. Методи досліджень. У роботі використано аналітичні методи математичного моделювання, що базуються на поєднанні механічних складових руху (кінетичної та потенційної енергії) з урахуванням дисипативних втрат та метаболічних коефіцієнтів. Проведено чисельне моделювання різних сценаріїв евакуації (горизонтальний рух, підйом і спуск сходами) із використанням програмної реалізації на Python. Виконано порівняльний аналіз енергозатрат для осіб без ампутацій, а також користувачів протезів гомілки та стегна. Результати. Розроблена модель дозволила описати лінійне зростання енергозатрат зі збільшенням довжини маршруту для всіх типів руху, при цьому їх величина суттєво залежить від типу ділянки. Найбільші витрати енергії спостерігаються при русі сходами вгору, що обумовлено виконанням роботи проти сили тяжіння. Для осіб із протезами зафіксовано систематичне перевищення енергозатрат у порівнянні зі здоровими особами, причому найбільш виражений ефект характерний для протезів стегна. Встановлено, що швидкість руху суттєво впливає на енергозатрати при горизонтальному переміщенні, тоді як при русі сходами її вплив є обмеженим. Висновки. Запропонована математична модель є адекватним інструментом оцінювання енергетичної складності маршрутів евакуації для осіб із протезами та може бути використана при проєктуванні безпечних евакуаційних шляхів. Встановлено, що врахування енергозатрат дозволяє більш обґрунтовано оцінювати можливості маломобільних груп населення в умовах пожежі. Перспективним напрямом подальших досліджень є урахування ефекту накопичення втоми, який має суттєвий вплив на ефективність евакуації осіб із протезами навіть на відносно коротких дистанціях.

АНАЛІЗ ТАКТИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ НАЗЕМНОГО РОБОТИЗОВАНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ТА ФОРМУВАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

2026-06-09T09:32:24+03:00

Постановка проблеми. Наземні роботизовані комплекси (НРК) достатньо широко застосовуються під час пожежогасіння. Особливо активно вони почали впроваджуватися в діяльність підрозділів ДСНС після початку війни. Важливо, що оператор НРК може віддалено керувати ним перебуваючи у безпечному місці, а це безумовно дозволяє убезпечити особовий склад. Враховуючи те, що цей напрям є достатньо новим, тому чітких вимог до конструкції НРК, які можуть бути використані для пожежогасіння поки немає. Відповідно розробка науково обґрунтованих технічних вимог до конструкції НРК для пожежогасіння з урахуванням вже існуючого досвіду підрозділів ДСНС має надзвичайно важливе значення. Мета роботи полягає в аналізі тактичних можливостей НРК побудованого на гусеничному шасі за результатами натурних випробувань в умовах наближених до реальних та формування на підставі цього рекомендацій щодо удосконалення його конструкції. Наукова новизна роботи полягає у науковому обґрунтуванні конструктивних рішень для удосконалення конструкції НРК для пожежогасіння на основі результатів натурних випробувань в умовах полігону. Висновки. Випробування проводилися з використанням НРК для пожежогасіння Thermite RS3, який сконструйований на гусеничному шасі. Випробування складалося з п’яти послідовних етапів, які дозволяли оцінити роботу та виявити конструктивні недоліки, що обмежували його застосування в конкретних умовах. Встановлено, що НРК має малий кут огляду у зв’язку з відсутністю бокових камер. Водночас неможливо ефективно проводити пожежогасіння резервуарів з легкозаймистими рідинами через відсутність у комплектації НРК, який випробовувався генератора піни середньої або високої кратності. В задимлених середовищах наявні технічні засоби спостереження не дозволяли проводити якісь роботи (видимість становила менше 1 м). При перебуванні НРК у вогневому модулі з температурою всередині до 200 °С виявлено пошкодження пластикових елементів антен передачі відеосигналу та радіокерування але проблем з передачею сигналу під час його роботи не спостерігалося. Розроблено рекомендації для удосконалення його конструкції з урахуванням результатів випробувань. Запропоновано встановити на водопінні комунікації НРК зливних кранів для зливу залишків вогнегасних речовин після його роботи та обладнати патрубки водопінних комунікацій з’єднувальними головками типу STORZ.

ШЛЯХИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) У СФЕРІ ПОЖЕЖНОЇ ТА ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ: РОЗРОБКА І АПРОБАЦІЯ МОБІЛЬНОГО ДОДАТКА «КАЛЬКУЛЯТОР РИЗИКУ»

2026-06-09T09:32:24+03:00

Проблема. В умовах цифрової трансформації державного сектору процеси нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки потребують відмови від застарілих ручних процедур. Проведений бібліометричний аналіз (за допомогою VOSviewer) виявив суттєвий дефіцит прикладних цифрових інструментів для автоматизації рутинної роботи інспектора на об’єктах. Мета. Провести розробку, тестування та впровадження мобільного додатка «Калькулятор ризику» для оперативного визначення ступеня ризику суб’єктів господарювання відповідно до вимог чинного законодавства України. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовано комплексний підхід. Теоретичною базою слугувала формалізація та трансформація нормативно-правових критеріїв оцінки в алгоритмічну математичну модель. Технологічна реалізація здійснювалася за допомогою гібридного підходу: розробка логіки та користувацького інтерфейсу базувалася на сучасних вебтехнологіях, а для нативної компіляції та адаптації під операційну систему Android застосовано кросплатформний фреймворк Capacitor. Емпірична валідація продукту здійснювалася методом закритого бета-тестування із залученням репрезентативної групи. Основні результати дослідження. Розроблено повноцінний мобільний застосунок, ключовою інженерною перевагою якого є повна обчислювальна автономність (Offline Mode) – здатність виконувати розрахунки локально на пристрої без підключення до мережі Інтернет, що є критично важливим для роботи у підвальних приміщеннях та на віддалених об’єктах. Результати закритого тестування за участю 19 осіб підтвердили точність обчислень, швидке та зручне документування результатів оцінки порівняно з традиційним ручним оформленням Відомості щодо віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику, а також дозволили оптимізувати ергономіку інтерфейсу. Продукт успішно пройшов модерацію та опублікований на платформі цифрової дистрибуції Google Play. Висновки. Впровадження мобільного додатка дозволяє виключити ймовірність математичних помилок через людський фактор, суттєво скоротити час обробки інформації та оптимізувати роботу посадових осіб органів державного нагляду (контролю).

АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ МЕТОДИК З ВИЗНАЧЕННЯМ ЕФЕКТИВНОСТІ ГАСІННЯ ВОГНЕГАСНИМИ РЕЧОВИНАМИ ЛІТІЙ-ІОННИХ АКУМУЛЯТОРІВ

2026-06-09T09:32:24+03:00

Проблема. Стрімке впровадження літій-іонних акумуляторів у транспорті, системах накопичення енергії, портативній електроніці та безпілотних літальних апаратах супроводжується зростанням рівня пожежної небезпеки. Чинні нормативні документи та методики випробувань не повною мірою враховують специфіку фізико-хімічних процесів, притаманних таким пожежам, що ускладнює об’єктивне оцінювання ефективності гасіння та порівняння результатів різних досліджень. Мета роботи – провести аналіз існуючих методик з визначення ефективності гасіння пожеж літій-іонних акумуляторів різними вогнегасними речовинами, а також виявлення основних недоліків чинних підходів і обґрунтування напрямів удосконалення методик оцінювання вогнегасної ефективності для підвищення рівня пожежної безпеки об’єктів цивільного та спеціального призначення. Методи дослідження. У роботі застосовано методи системного аналізу, порівняння та узагальнення наукових публікацій і нормативних документів. Основні результати дослідження. Встановлено, що існуючі методики суттєво відрізняються за способом моделювання пожежі. У низці методик використовується обмежена ємність акумуляторів або умови, що не відтворюють реальні сценарії пожежі, що знижує практичну цінність результатів. Виявлено відсутність уніфікованих підходів до визначення граничної температури теплового розгону, мінімальної інтенсивності подачі вогнегасної речовини та критеріїв припинення горіння. Доведено, що ефективність гасіння суттєво залежить від режиму подачі вогнегасної речовини, конструкції батареї та умов теплового навантаження. Висновки. Сучасні дослідження підтверджують відсутність комплексної уніфікованої методики оцінювання ефективності гасіння літій-іонних акумуляторів і обґрунтовують необхідність систематизації та вдосконалення існуючих підходів з урахуванням реальних умов експлуатації та сучасних загроз.

АСПЕКТИ ВПЛИВУ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ НА ОБ’ЄКТИ, РОЗТАШОВАНІ У ЛІСАХ ТА НА ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЯХ

2026-06-09T09:32:24+03:00

Проблема. Лісові пожежі не лише завдають збитків лісовому господарству, негативно впливають на навколишнє середовище та несуть загрозу людині, але й можуть поширитися на об’єкти, які розташовані у лісах та на прилеглих територіях. Внаслідок цього виникають вторинні пожежі, які мають негативні наслідки для економіки та довкілля, потребують залучення сил і засобів для ліквідації. Мета. Метою роботи є аналіз проблеми впливу лісових пожеж на об’єкти та шляхів її вирішення в Україні та світі. Методи дослідження. Методи досліджень включають аналітичний огляд законодавства України та наукових праць, присвячених проблемі впливу лісових пожеж на об’єкти, розташовані у лісах та на прилеглих територіях. Основні результати дослідження. В Україні є низка законодавчих документів, які стосуються проблеми запобігання пожежам у природних екосистемах. Вони встановлюють протипожежні вимоги до деяких видів об’єктів у лісах та поруч з ними, зокрема житлових, виробничих та інфраструктурних. Ці вимоги стосуються зокрема відстаней до об’єктів, інженерних заходів з обмеження поширення пожеж, планів дій щодо реагування. Наукові дослідження у зарубіжних джерелах описують проблему яка виникає у зоні контакту між створеною людьми інфраструктурою і дикою рослинністю та вводять спеціальний термін Wildland-Urban Interface (WUI). Низка досліджень стосуються аналізу лісових пожеж, які поширюються на житлову забудову, промислові об’єкти, зокрема зберігання горючих рідин, зріджених газів. Актуальними напрямами досліджень процесів поширень лісових пожеж у WUI є їх моделювання. Застосовуються теоретичні та емпіричні моделі: від найпростіших, які описують процеси теплового випромінювання від фронту пожежі до моделей гідродинаміки. Широко застосовують геоінформаційні системи для оцінювання ризиків пожеж у WUI. Описано також результати експериментальних процесів нагрівання, займання та поширення горіння. Висновки. Аналіз літературних джерел виявив, що проблема впливу лісових пожеж на об’єкти, розташовані у лісових масивах та межують з ними, є актуальною і не вирішеною в повній мірі, незважаючи на значну кількість досліджень. Актуальним завданням є розробка методу аналізу небезпек переходу лісових пожеж на об’єкти та мінімізації такого впливу шляхом удосконалення протипожежного захисту лісів та об’єктів, виявлення загроз виникнення пожеж та реагування на них.

АНАЛІЗ ПРОДУКТІВ ТЕРМІЧНОГО РОЗКЛАДУ ЯК СПОСІБ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ЗАГОРАННЯ ЛІТІЙ-ІОННИХ АКУМУЛЯТОРІВ ЖИВЛЕННЯ

2026-06-09T09:32:24+03:00

Вступ. Різноманітні пожежні сповіщувачі та давачі залежно від своїх характеристик виявляють осередки горіння на ранніх стадіях загорань, що призводить до спрацювання систем пожежогасіння та/ або виклику оперативно-рятувальних підрозділів. Однак, такий шлях виявлення горіння може бути запізнілим та неефективним в разі горіння літій-іонних елементів живлення (ЛІЕЖ) та акумуляторних батарей великої потужності на їх основі. Мета та задачі дослідження. Метою роботи є аналіз продуктів термічного розкладу, що утворюються внаслідок виникнення незворотної термохімічної реакції у внутрішньому наповненні ЛІЕЖ з подальшим визначенням ключових параметрів, які можуть слугувати індикаторами початку виникнення незворотної термохімічної реакції в ЛІЕЖ. Для досягнення поставленої мети в роботі було: здійснено аналіз сучасного стану науково-обґрунтованих результатів експериментальних досліджень щодо визначення продуктів термічного розкладу ЛІЕЖ; встановлено ключові показники та параметри типові для всіх ЛІЕЖ під час перебігу реакції термічного розкладу; визначено та обґрунтовано параметри та показники за якими можливо встановити початок горіння ЛІЕЖ. Методи. Для вирішення поставлених задач дослідження необхідно здійснити аналітичне опрацювання сучасних результатів наукових досліджень (теоретичних та експериментальних) щодо визначення та встановлення хімічного складу та параметрів, що супроводжують термічний розклад внутрішнього наповнення ЛІЕЖ під час виникнення незворотної термохімічної реакції. Результати. Встановлено, що основними показниками, що визначають початок виникнення термічного розкладу внутрішнього наповнення ЛІЕЖ є безпосереднє зростання абсолютного тиску в об’ємі розташування ЛІЕЖ внаслідок термічного розкладу твердого електроліту, аноду та катоду елемента. В подальшому зростає концентрація вуглекислого та чадного газу за рахунок інтенсивного розкладу та згорання інших продуктів термічного розкладу. В окремих випадках, зокрема при термічному розкладі ЛІЕЖ NCR 18650B, також може виділятися HF. Висновки. На першопочаткових стадіях термічного розкладу елемента (90–120 °С) йде інтенсивне виділення C₂H₄, CO₂, CO, HF, DMC, EMC. Після зростання температурних показників вище (в межах 180–300 °С), відбувається інтенсивний термічний розклад DMC, EMC на такі сполуки як CH₃OCH₃, C₂H₅OH, C₂H₆, C₂H₄; основними показниками попереднього виявлення термічного розкладу ЛІЕЖ можна вважати зростання тиску в замкнутому об’ємі зберігання (використання) елементів, підвищення концентрації CO₂, CO.

АНАЛІЗ ЗАСОБІВ ТА СПОСОБІВ ЗАБОРУ ВОДИ ПОЖЕЖНИМИ АВТОЦИСТЕРНАМИ З ВІДКРИТИХ ВОДОДЖЕРЕЛ ТА ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ

2026-06-09T09:32:23+03:00

Проблема. У статті розглянуто актуальну проблему, щодо забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів вогнегасним засобом (водою) для ведення оперативних дій під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій різного характеру. Вода, як основний найпоширеніший та найдоступніший вогнегасний засіб пожежно-рятувальними підрозділами ДСНС України забирається з водомереж: пожежних гідрантів чи пожежних водоймищ. В умовах правового режиму воєнного стану в Україні, особливо у прифронтових областях, де ворог активно знищує об’єкти критичної інфраструктури, виникає гостре питання щодо забезпечення вогнегасними речовинами пожежно-рятувальні підрозділи для гасіння пожеж та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Саме тому, питання забору води пожежними автоцистернами з альтернативних джерел водопостачання залишається одним із важливих напрямків сфери пожежної безпеки. Мета. Проведення аналізу існуючих способів і засобів забору води з відкритих водоймищ, визначення найбільш ефективних, а також удосконалити забір води із відкритих вододжерел із рівнем води, що перевищує висоту всмоктування пожежних насосів до пожежних автомобілів при застосуванні всмоктувального пожежного рукави та всмоктувальної пожежної сітки. Новизна роботи полягає у систематизації сучасних підходів до способів і засобів забору води з відкритих водоймищ та використання існуючих підтримуючих пристроїв (водяних буїв) для удосконалення забору води із відкритих вододжерел із рівнем води, що перевищує висоту всмоктування пожежних насосів. Методи дослідження. У роботі проведено ґрунтовний аналіз вітчизняних і зарубіжних досліджень, присвячених способам і засобам забору води з відкритих водоймищ для наповнення пожежних автоцистерн, щоб забезпечити потрібну витрату води на пожежогасіння об’єктів. Проведено математичні розрахунки, щодо доцільності удосконалення способів та засобів забору води. Основні результати дослідження. Досліджено роботи вітчизняних та закордонних вчених у сфері забезпечення водопостачання під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проаналізовано ефективність традиційних схем забору води (з використанням всмоктувальних рукавів і сіток, гідроелеваторів, плаваючих мотопомп) та встановлено переваги способу з всмоктувальними рукавами діаметром 125–150 мм (продуктивність 40–65 л/с). Досліджено види підтримуючих пристроїв (водяних буїв) та їх технічні характеристики. Запропоновано використовувати водяні буї як підтримуючий пристрій, що кріпиться до всмоктувальної сітки за допомогою металевого ланцюга з карабіном. Проведено математичний розрахунок щодо доцільності використання даних підтримуючих пристроїв (водяних буїв) та буде складати 81 % занурення підтримуючого пристрою (буя), що є допустимим враховуючи вагу пожежно-технічного обладнання. Висновки. Відповідно до проведеного аналізу та математичного розрахунку дане дослідження має практичне значення для подальшого розроблення/удосконалення підтримуючих пристроїв для забору води із відкритих вододжерел до пожежних автомобілів. Також для підвищення ефективності застосування всмоктувальних пожежних рукавів та всмоктувальної пожежної сітки необхідним буде врахування умов забору води (замуленість дна, наявність очерету, швидкість руху течії тощо). Для підтвердження ефективності теоретично обґрунтованого впливу підтримуючого пристрою (буя) на глибину занурення всмоктувального пожежного рукава та всмоктувальної пожежної сітки доцільним є проведення експериментальних досліджень. Запропонований підтримуючий пристрій буде мати практичне значення та може бути використаний пожежно-рятувальними підрозділами під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій спричинених ворожими обстрілами.

УДОСКОНАЛЕННЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ В ЕКОСИСТЕМАХ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ

2026-06-09T09:32:23+03:00

Актуальність проблеми. Встановлено актуальність питання створення нових сучасних технічних засобів для гасіння пожеж в екосистемах, зокрема із застосуванням компресійної піни в якості вогнегасної речовини. Аналіз останніх досліджень. Проаналізовано найбільш поширені та ефективні заходи боротьби з лісовими пожежами у світі. Наведено їх основні переваги та недоліки. Методи профілактики та моніторингу. Акцентовано увагу на тому, що профілактика лісових пожеж здійснюється за рахунок проведення агітаційно-роз’яснювальної роботи серед населення, заборони спалювання сухої трави, сміття та рослинних залишків, обмеження доступу до лісових масивів у пожежонебезпечний період, а також встановлення попереджувальних знаків і облаштування місць для відпочинку з дотриманням правил пожежної безпеки. Профілактика лісових пожеж також здійснюється за рахунок моніторингу лісових масивів, регулярного патрулювання лісів, використання сучасних технологій таких, як розвідувальні дрони та супутники та навіть використання штучного інтелекту. Вказані заходи допомагають вчасно виявити осередки загоряння та оперативно відреагувати на ранній стадії виникнення пожежі, що значно спрощує боротьбу з вогнем та сприяє мінімізації збитків від пожежі. Наведено ілюстрації кожного із зазначених заходів. Об’єкт та предмет дослідження. Окрему увагу приділено методу гасіння пожеж у природних екосистемах шляхом застосування загороджувальних смуг із компресійної піни. З’ясовано, що ліквідація низових пожеж за допомогою загороджувальних смуг із компресійної піни є сучасною та ефективною технологією, яка дозволяє значно підвищити швидкість та якість гасіння пожеж у лісах, степах та на торфовищах. Цей метод поєднує ізолюючі властивості води та спеціальних піноутворювачів, створюючи стійкий бар’єр на шляху вогню. Компресійна піна (CAF – Compressed Air Foam) – це суміш води, піноутворювача (поверхнево-активної речовини) та стисненого повітря. На відміну від звичайної піни, що утворюється шляхом ежекції (підсмоктування повітря), компресійна піна створюється в спеціальній камері під тиском. Це дозволяє отримати однорідну, дрібнодисперсну та стабільну структуру з бульбашок однакового розміру. Результати. З’ясовано, що основними перевагами компресійної піни є висока адгезія, низька щільність, стійкість та висока змочувальна здатність. Недоліками використання компресійної піни для гасіння лісових пожеж є висока вартість обладнання, необхідність постійних витрат на спеціальні піноутворювачі, екологічний аспект, обмежена ефективність при верхових пожежах.

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ КЛАСІВ B ТА F АЕРОЗОЛЯМИ ВОДНИХ ВОГНЕГАСНИХ РЕЧОВИН

2026-06-09T09:32:23+03:00

Вступ. Технологічний прогрес людства супроводжується активним впровадженням нових матеріалів, які характеризуються підвищеною пожежною небезпекою і високими температурами горіння. У зв’язку з цим особливо актуальним є підвищення ефективності засобів пожежогасіння. Найпоширенішою вогнегасною речовиною залишається вода. Проте вона має низку недоліків: високий поверхневий натяг, низьку в’язкість, недостатню змочувальну. Це негативно впливає на ефективність гасіння пожеж, а зокрема пожеж класів B та F, призводить до збільшення витрат вогнегасної речовини, часу ліквідації пожежі та теплового навантаження на особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів. З метою усунення цих недоліків дедалі ширше застосовують водні вогнегасні речовини, модифіковані різними добавками. Розробка нових водних вогнегасних речовин і постійне удосконалення їх рецептур викликає необхідність об’єктивної оцінки їх вогнегасної ефективності в реальних умовах застосування. У зв’язку з цим існуючі методики випробувань водних вогнегасних речовин потребують удосконалення. Мета. Удосконалити методику проведення експериментальних досліджень ефективності модифікованих водних вогнегасних речовин для гасіння пожеж класів B та F. Методи. Аналітичний метод досліджень, який базується на обробці інформації щодо методик проведення експериментальних досліджень з визначення ефективності гасіння пожеж водними вогнегасними речовинами. Результати. Проаналізовано існуючі методики визначення ефективності гасіння модельних вогнищ класів B та F. Розроблено установку для аерозольного подавання ВВР, що складається з ємності (резервуару) для ВВР, насадки-розприскувача для подачі аерозолю ВВР, композитного балону з повітрям ємністю 6,8 л, оснащеного манометром. Сформульовано детальні алгоритми підготовки, проведення вогневих випробувань та оформлення протоколів для обох класів пожеж з урахуванням вимог безпеки. Визначено основне обладнання для експериментів: металеві дека (циліндричні та прямокутні), нагрівальні пристрої, засоби фіксації (відео, секундомір), захисний одяг. Запропоновано співвідношення води та пального (1:2), тривалість попереднього горіння (60 с для класу B, 120 с для класу F), параметри подачі аерозолю. Розроблено критерії успішного гасіння (повне гасіння полум’я, відсутність повторного займання протягом 20 хв.). Показано переваги аерозольного способу подачі порівняно з компактними струменями. Висновки. Розроблена установка та методика дають змогу об’єктивно оцінювати ефективність нових модифікованих водних вогнегасних речовин для гасіння пожеж класів B та F. Запропонований підхід є актуальним як у мирний час, так і в умовах воєнного стану, сприяє підвищенню безпеки рятувальників, скороченню витрат вогнегасної речовини та часу ліквідації пожеж. Подальші дослідження передбачають синтез нових водних вогнегасних речовин та їх практичне вогневе випробування за розробленою методикою.

РИЗИКИ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ У ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ СИСТЕМАХ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ

2026-06-09T09:32:23+03:00

Вступ. Враховуючи ситуацію в енергетичному секторі України, попит на фотоелектричні системи (далі – ФЕС) продовжує зростати. Зокрема, спостерігається встановлення ФЕС на об’єктах критичної інфраструктури, закладах охорони здоров’я [1], закладах освіти [2] та багатоквартирних житлових будинках [3], з метою енергетичної незалежності та економії. Враховуючи, що системи встановлюються вже на існуючі будівлі/споруди, ФЕС в такому випадку не замінює звичних будівельних матеріалів проте складає додаткове горюче навантаження. Загалом, ФЕС поділяють на дві категорії [4]: BIPV та BAPV. Принцип BIPV полягає в тому, що звичні будівельні матеріали (металочерепиця, скління, матеріали для облицювання фасаду тощо) замінюються на фотоелектричні компоненти. BAPV – це ФЕС, що кріпляться вже на існуючі будівлі/споруди, враховуючи це, дана категорія систем є більш поширена, через економічний аспект, оскільки не передбачає капітального ремонту. Мета: Метою роботи є комплексний аналіз пожежонебезпечних факторів, пов’язаних із експлуатацією з’єднувачів постійного струму типу МС-4 у ФЕС типу ВАРV, визначення основних дефектів під час монтажу та експлуатації, що призводять до пожежі, а також розробка рекомендацій щодо мінімізації ризиків шляхом удосконалення проєктних рішень та технічного обслуговування. Методи: Для досягнення мети роботи було проведено експериментальні дослідження з’єднувачів постійного струму МС-4 в умовах струмових перевантажень також застосовано метод аналізу та порівняння даних. Результати: Експериментальні методи показали, що з’єднувачі постійного струму МС-4 вітчизняного виробника під час випробування досягли значних температур, що за умови відсутності протипожежних відстаней спричинить пожежу. Аналіз причин виникнення пожеж на ФЕС в Україні та закордоном показав, що з’єднувачі є одним з ключових питань пожежної безпеки ФЕС, що підкреслює актуальність досліджень. Запропоновано превентивні заходи спрямовані на запобігання пожеж на ФЕС типу BAPV та мінімізацію ризиків пожежної небезпеки. Висновки: Аналіз статистики пожеж в Україні у 2023–2025 роках показав, що всі зафіксовані випадки стосувалися саме систем типу BAPV, тоді як на BIPV пожеж не виникало. Це свідчить про ширше використання дахових та фасадних систем, які створюють додаткове горюче навантаження до існуючих будівель і ускладнюють процес ліквідації пожеж. Проведений аналіз та експериментальні дослідження підтвердили, що з’єднувачі постійного струму типу МС-4 є одним із найбільш пожежонебезпечних елементів фотоелектричних систем типу BAPV. Саме вони найчастіше стають осередком виникнення коротких замикань та струмових перенавантажень, що призводить до утворення електричної дуги та термічної деструкції матеріалів. Результати випробувань показали, що вітчизняні зразки з’єднувачів значно поступаються закордонним аналогам за стійкістю до перевантажень. Запропоновані превентивні заходи спрямовані на зменшення ймовірності виникнення пожеж, підвищення рівня безпеки обслуговуючого персоналу та пожежно-рятувальних підрозділів, а також на забезпечення надійної та безпечної експлуатації фотоелектричних систем у критичній інфраструктурі та житловому секторі.

ДИНАМІКА ЗМІНИ ТЕМПЕРАТУРИ ПОБЛИЗУ ОСЕРЕДКУ ПОЖЕЖІ В СКЛАДСЬКОМУ ПРИМІЩЕННІ

2026-06-09T09:32:23+03:00

Проблема. Пожежі у складських приміщеннях, зокрема на деревообробних підприємствах, характеризуються складною динамікою розвитку та значною інтенсивністю поширення. Використання відомих температурних режимів не дозволяє точно оцінити реальні умови нагрівання матеріалів, що ускладнює прогнозування розвитку пожежі та оцінку її небезпеки. Мета. Метою роботи є дослідження температурного режиму пожежі в складському приміщенні з палетами OSB/3 плит, а також визначення залежності температури від часу та відстані до осередку пожежі для подальшого прогнозування її розвитку. Методи дослідження. У роботі застосовано метод комп’ютерного моделювання з використанням програмного забезпечення Fire Dynamics Simulator (FDS). Проведено чисельне моделювання процесів теплопередачі в складському приміщенні, з урахуванням геометричних параметрів об’єкта та розташування температурних датчиків. Для аналізу отриманих даних використано методи апроксимації та побудови математичних залежностей зміни температури в часі. Основні результати. Встановлено, що реальний температурний режим пожежі істотно відрізняється від відомих температурних режимів пожежі, зокрема на початкових етапах розвитку. Отримано часові залежності зміни температури поблизу осередку пожежі та запропоновано параметричні залежності для їх опису в різних часових інтервалах. Отримані результати дозволять більш точно прогнозувати розвиток пожежі в складських приміщеннях. Висновки. Комп’ютерне моделювання за допомогою FDS дозволяє визначити температурний режим пожежі поблизу осередка пожежі в складському приміщенні. Змодельований температурний режим поблизу осередку пожежі суттєво відрізняється від стандартного температурного режиму пожежі. Фактичні температури значно нижчі на початкових етапах розвитку пожежі. Температура навколо осередку пожежі залежить від відстані, що дозволяє в подальшому визначати вплив джерела горіння на сусідні палети. Запропоновані математичні залежності (для різних інтервалів часу) дають можливість більш точно описувати динаміку нагрівання матеріалу в умовах пожежі та можуть бути використані для прогнозування поширення пожежі та визначення часу досягнення температур займання (самозаймання) сусідніх матеріалів у складських приміщеннях.

РОЗРОБКА ПРОЦЕСУ КЕРУВАННЯ РИЗИКАМИ КОМПЛЕКСНИХ НЕБЕЗПЕЧНИХ ПОДІЙ (ІНЦИДЕНТІВ) НА ПРИКЛАДІ НЕБЕЗПЕКИ ФЕЄРВЕРКІВ ДЛЯ ПОВОЄННОЇ БЕЗПЕКОВОЇ МОДЕЛІ УКРАЇНИ

2026-06-09T09:32:23+03:00

Проблема. Джерелом значних ризиків, пов’язаних з пожежами, травмами, вибухами та токсичними викидами є феєрверки, особливо в закритих приміщеннях або при масових заходах. Виникає необхідність у побудові моделі керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) для забезпечення систематичної ідентифікації, оцінювання та зменшення ризиків, а отже і загибелі та травмування людей. Мета. Розробити модель керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) на основі статистичного аналізу нещасних випадків та інцидентів, пов’язаних із використанням, зберіганням і виробництвом феєрверків від впливу різних небезпечних чинників. Методи дослідження. Для вирішення поставленої задачі був використаний метод морфологічного аналізу, який заснований на підборі можливих рішень з оцінки технологічності моделей керування ризиками (за наявності системи критеріїв) і прийняття раціонального рішення щодо особливостей документування оцінки ризику з використанням інтегрованих підходів, які дозволили конкретизувати елементи, що формують локальні топологічні і метричні простори. Основні результати. Розроблена модель керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) є багаторівневою та ескалаційною, що відрізняє її від класичних однорівневих моделей (наприклад, стандартної Bow-Tie), оскільки враховує ланцюг небезпечних подій, які характеризуються зростанням тяжкості наслідків. Розроблена модель інтегрує кількісну оцінку ризиків від комплексних небезпечних подій з урахуванням зростання ймовірності їх настання від впливу небезпечних чинників, що дозволяє переходити від реактивного до проактивного підходу запобігання небезпечним подіям. Проведений аналіз інцидентів з феєрверками за останні 50 років виявив ключову закономірність, що полягає у зростанні рівня ризику настання небезпечної події (пожежі) в місцях масового скупчення людей через використання горючих матеріалів для оздоблення приміщень, переповненість місць відпочинку, накопичення токсичного диму та недостатню кількість евакуаційних виходів. Запропоновано розрізняти два типи ризиків комплексних небезпечних подій (інцидентів) з феєрверками – це «місце виробництва/зберігання», де відбувається детонація маси піротехніки та «місце використання/споживання», де відбуваються пожежі в закритих приміщеннях. Наукова новизна полягає у розробці процесу керування ризиками комплексних небезпечних подій (інцидентів) в системах управління безпекою при виробництві, зберіганні та використанні феєрверків, в якому, на відміну від існуючих, проводиться оцінювання ризиків від низки послідовних ланцюгових небезпечних подій. Практична цінність полягає у розробці рекомендацій для регуляторів ринку щодо посилення ліцензування, заборони використання піротехніки, забезпечення умов для оцінки ризиків настання комплексних небезпечних подій (інцидентів), створення глобальної бази даних причин настання небезпечних подій з феєрверками.

СЦЕНАРНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ СУДНОВИХ ЕНЕРГОУСТАНОВОК ПРИ ВИКОРИСТАННІ ВОДНЮ ЯК ДОМІШКИ ДО ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА

2026-06-09T09:32:23+03:00

Проблема. У сучасних дослідженнях суднових двигунів внутрішнього згоряння розглядаються різні варіанти використання водню як добавки до основного палива, зокрема в якості мікродомішки для покращення експлуатаційних та екологічних показників. Водночас фізико-хімічні властивості водню формують новий профіль пожежо- та вибухопожежної небезпеки машинного відділення, пов’язаний із витоками, швидкою дифузією та накопиченням газоповітряних сумішей. Існуючі підходи не забезпечують узгодженої ризик-орієнтованої оцінки пожежної безпеки саме для дизельних суднових енергетичних установок (СЕУ) з водневою домішкою. Мета. Розроблення сценарно- та ризик-орієнтованої методики оцінювання пожежної безпеки суднових енергоустановок при впровадженні водню як добавки до дизельного палива. Методи. Застосовано сценарний аналіз із формуванням типових аварійних сценаріїв S1–S4 (мікровитоки без/з займанням, масовані витоки з негайним займанням та за неефективної вентиляції). Для кількісної оцінки використано систему критеріїв: умовна ймовірність займання, інтенсивність теплового потоку, час досягнення граничних температур і час збереження функціональності критичних систем. Узагальнення виконано за матрицею «ймовірність–наслідки» та інтегральним показником пожежної небезпеки. Результати. Показано, що без спеціальних заходів інтеграція водню призводить до зростання пожежного ризику за рахунок сценаріїв масованих витоків. Запропонований інтегральний показник дозволяє порівняльно оцінювати конфігурації СЕУ та кількісно обґрунтовувати ефективність вентиляції, газодетекції, автоматичних блокувань і конструктивного теплозахисту. Продемонстровано зниження інтегрального ризику до рівня, близького до традиційної дизельної СЕУ, за умови комплексної оптимізації. Висновки. Розроблена методика забезпечує системний перехід від якісної оцінки небезпек до інженерно обґрунтованого управління пожежним ризиком у двопаливних суднових енергоустановках і може застосовуватися на етапах проєктування та модернізації з урахуванням вимог пожежної безпеки. У роботі розглянуто не спалювання водню як самостійного палива, а використання його малої домішки до дизельного палива в кількості до 0,1 % за масою, що вводиться безпосередньо у паливопровід високого тиску перед форсункою. За такого підходу змінюється конфігурація потенційних пожежонебезпечних зон і виникає потреба в окремому ризик-орієнтованому оцінюванні пожежної безпеки суднової енергоустановки.

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ПОВІТРООБМІНУ НА УТВОРЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ЧИННИКІВ ПОЖЕЖІ В ПРИМІЩЕННІ КВАРТИРИ ВИСОТНОГО ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ

2026-06-09T09:32:23+03:00

Проблема. Урбанізаційні процеси у багатьох реґіонах України призвели до міграції населення та суттєвого зростання чисельності мешканців міських населених пунктів. Особливо відчутними ці тенденції стали у західних реґіонів України, що значною мірою зумовлено наслідками повномасштабне вторгнення росії. Самостійне переселення громадян, примусова евакуація населення та релокація підприємств у більш безпечні регіони спричинило збільшення активності будівельних робіт з метою забезпечення житлом усіх громадян, які його потребують. Індивідуальні архітектурні рішення та поєднання різноманітних конструктивних елементів у будівництві висотних житлових будинків, а також вплив людського фактору суттєво впливають на безпеку проживання. У разі виникнення пожежі ці фактори можуть зумовлювати складність прогнозування розвитку небезпечних чинників пожежі та їхнього впливу на людей. Мета. Проведення аналізу динаміки зміни параметрів небезпечних чинників пожежі, що утворюються в квартирі житлового будинку з змінними параметрами обміну повітряних мас пов’язаних з різним положенням стулки вікна та часу настання їх критичних значень що впливає на безпеку евакуації людей. Методи дослідження. У роботі використано метод математичного моделювання за допомогою програмного комплексу Fire Dynamics Simulator (FDS) процесів утворення і розповсюдження небезпечних чинників пожежі (СО₂, СО, °С, видимість). Основні результати дослідження. На настання граничних значень небезпечних чинників пожежі впливає не тільки висота, на якій відбувався контроль вказаних значень, а й повітрообмін, який присутній на момент пожежі. Так значення видимості досягає критичних значень на всіх контрольованих висотах при повністю закритих вікнах і зовсім не настає при повністю відкритих вікнах. Небезпечне для життя значення температури настає при повністю закритих вікнах тільки на великих висотах, а при повністю відкритому вікні зовсім не настає. Небезпечні концентрації двооксиду вуглецю і моноксиду вуглею, не настає у жодному сценарії розвитку пожежі. Висновки. Аналіз комп’ютерного моделювання в програмного комплексу FDS PyroSim показав, що визначальними чинниками пожежі, які можуть вплинути на безпеку евакуювання людей є видимість і температура. При пожежі в приміщенні кухні, видимість та температура досягає граничних значень тільки у приміщенні передпокою 1. При зачиненому вікні в кухні граничне значення видимості на висоті 1,7 м настає на 118 с, а на висоті 0,4 м на 142 с. Граничне значення температури настає на висоті 1,7 м настає на 124 с. При відчиненій стулці вікна на 8° в приміщення кухні граничні значення видимості та температури на висоті 1,7 м настає на 133 с. При повністю відчиненому вікні в кухні граничне значення видимості та температури не настає на жодній контрольованій висоті. Граничні значення концентрації СО і СО₂ не настають у всіх приміщеннях за будь яких умов, крім кухні.