Пожежна безпека

Титульна сторінка

M. Sorochych — 2024-06-28

ЗМІСТ

M. Sorochych — 2024-06-28

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОДУЛІВ СИЛОВОЇ БАТАРЕЇ TESLA MODEL S НА ПРЕДМЕТ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

A. F. Gavryliuk — 2024-06-28

Постановка проблеми. Кількість електромобілів у Європі, Америці та Азії продовжує стрімко зростати. Така тенденція зумовлена з одного боку енергетичною кризою, а з іншого – захистом довкілля. агомим недоліком літій-іонних батарей є виникнення в їх корпусі, за певних умов, необоротної екзотермічної реакції. З виділенням тепла, горючих та вибухонебезпечних газів, що призводить є не лише до виходу з ладу батареї, але й до займань та вибухів.
Мета дослідження полягає у розкритті особливостей горіння, визначення теплових параметрів (температури спрацювання вентиляційного клапана, займання, горіння) які описують процеси горіння модулів літій-іонних акумуляторів електромобілів (на прикладі модулів силових батарей Tesla model S). Для досягнення задекларованої мети здійснено експериментальні дослідження впливу відкритого полум’я від пропанового пальника на модуль літій-іонного акумулятора електромобіля Tesla model S, а також виявлено та описано особливості розвитку необоротної екзотермічної реакції та особливостей його горіння.
Опис матеріалу. Для дослідження відбирались модулі з силової АКБ електромобіля Tesla model S ємністю 75 кВт∙год. Модуль складався із 462 елементів формату 18650 (циліндричної форми діамтером 18 мм та вистою 65 мм). Анод даних елементів живлення виконаний з графіту, а катод – LiNi x Co y Al z O 2 (NCA). Загальна ємність модуля становила 5,7 кВт∙год, а напруга при повній ємності – 27 В. Розміри модуля становили 6550 мм на 2750 мм та висотою 120 мм. Діагностування стану заряду батареї здійснювалось за допомогою цифрового мультиметра. Згідно із методикою досліджень, перед початком випробувань модуль силової літій-іонної батареї піддавався зважуванню. Маса модуля перед початком випробувань становила 28,4 кг. Для створення теплового потоку використовувася газовий пальник, на який подавався газ пропан з балона об’ємом 50 л. Потужність пальника становила 1 кВт. Для впливу полум’я від пальника та створення необоротної реакції у одному з елементів модуля силової літій-іонної батареї використовувався отвір, розміром 35 мм на 35 мм, який був утворений в металевому листі, на який поміщався модуль. Власне через цей отвір відбувавалося нагрівання частини модуля (елемента) за допомогою газового пальника.
Для фіксації температур викоритовувались термопари хромель-алюмель (ТХА) з діапозоном вимірювання 0-1500 ºС та точністю 0,1 ºС. Термопари підключались до пертворювача вимірювального інтелектуального ПВІ-111 А. Фіксація температур від темопар здійснювалась кожну секунду та записувалась на накопичувач формату SD перетворювача у вигляді масиву даних.
Висновки. За результатами натурних вогневих випробувань модулів силової АКБ електромобіля Tesla model S за розробленою методикою отримано такі результати. При дії відкритого полум’я на модуль акумуляторної батареї електромобіля Tesla model S спрацювання вентиляційного отвору відбулось на 1545 с після початку проведення експерименту при температурі з обігріваної сторони 613-645 ºС, по середині елемента 175-176 ºС та з необігріваної сторони 95-96 ºС за умов проведення експерименту. Напередодні відкриття вентиляційного отвору відбувається падіння напруги, що свідчить про руйнування сепаратора та виникнення внутрішнього короткого замикання між анодом та катодом елемента. Виділення тепла від чотирьох елементів живлення внаслідок перебігу необоротної екзотермічної реакції та викиду від них вентиляційних газів є достатнім для утворення ланцюгової реакції та полум’яного горіння власне самого модуля літій-іонної батареї. Подальші спрацювання вентиляційних отворів елементів мали стохастичний характер.

КВАНТОВО-ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ АНТИПІРЕНОВОГО ТА ІНГІБУВАЛЬНОГО ВПЛИВУ КУПРУМ(ІІ) ХЛОРИДУ НА ГОРІННЯ НІТРОГЕНВМІСНИХ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

M. Karvats’ka — 2024-06-28

Вступ. Проведення систематичних досліджень взаємодії солей d-металів, зокрема купрум(II) хлориду, з амінами – це важливий етап на шляху до встановлення механізму антипіренової дії сполук купруму(ІІ) на горіння органічних амінів, які використовують як затвердники епоксидних смол. В цьому плані неорганічні солі купруму(ІІ) мають надзвичайно велику перспективу застосування як антипіренові добавки до епоксидних смол, оскільки вони здатні ефективно призупиняти процеси горіння як органічних амінів, так і епоксіамінних композицій. У свою чергу вплив процесів комплексоутворення на сповільнення горіння органічних амінів відіграє чималу роль і під час інгібування горіння нітрогенвмісних вуглеводнів солями купруму. Втім, сам механізм інгібування горіння органічних вуглеводнів водними розчинами солей купруму(ІІ) має доволі складну природу і визначається хімічним складом внесеного в полум’я розчину солі (тобто схильністю складових частин солі-інгібітора до комплексоутворення) та фізико- хімічними процесами (випаровування, термічної дисоціації, атомізації, іонізації тощо), що відбуваються в полум’ї.
Мета. Квантово-хімічними та термохімічними обчисленнями змоделювати взаємодію рера з CuCl₂ з подальшим використанням отриманої інформації для проведення глибокого аналізу змін енергетичного стану реагентів і сполук, які утворюються під час формування металкоординованих епоксіамінних композицій та їхнього горіння.
Методи. Моделювання процесів комплексоутворення, що відбуваються в системі [рера – CuCl₂], та їх впливу на зниження горючості отриманих металкоординованих епоксіамінних композицій здійснювали методом DFT, використовуючи обмежений формалізм B3LYP з набором орбітальних базисів 6-31G*.
Результати. В результаті проведених квантово-хімічних обчислень були отримані значення енергій хімічних зв’язків, що виникають в хелатних комплексах, з допомогою яких було здійснено термохімічне моделювання антипіренового впливу CuCl₂ на горючість модифікованих епоксіамінних композицій. Параметри пожежонебезпеки досліджуваних речовин й матеріалів оцінювали за стандартною ентальпією утворення речовин в газоподібному стані та стандартною ентальпією згоряння речовин (або теплотою згоряння).
Висновки. Завдяки квантово-хімічному моделюванню процесів, які протікають під час формування металкоординованих епоксіамінних композицій в системах [ЕД – рера – CuCl₂], встановлено, що перебіг процесу структурування супроводжується утворенням хелатного комплексу [Cu(eda)₂]Cl₂, в координаційному вузлі якого відбувається суттєвий перерозподіл електронної густини між атомом Cu(II) неорганічної солі і атомами N аміну. Цей хелатний комплекс бере участь в структуруванні епоксіамінних композицій як антипірен-затвердник. Доведено, що інкорпорування антипірену-затвердника в епоксиполімерну матрицю сприяє зниженню горючості полімерних матеріалів на основі епоксіамінних композицій, модифікованих CuCl₂.

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОБМЕЖЕННЯ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖІ ПО ЗОВНІШНІХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЯХ

B. M. Kovalyshyn — 2024-06-28

Проблема. Протипожежні карнизи застосовуються, як один із найефективніших засобів обмеження поширення пожежі по зовнішніх огороджувальних конструкціях будівель. Простота конструкції протипожежного карнизу та відносно недорога вартість його влаштування дозволяє широко використовувати даний тип фасадної протипожежної перешкоди в сучасних технологіях будівництва. Разом із тим, аналіз попередніх досліджень демонструє, що пряма форма протипожежного карниза створює передумови для виникнення негативних явищ, пов’язаних із характером поширення полум’я на вищерозташовані поверхи. Таким чином постає питання розглянути перспективні напрями підвищення ефективності обмеження пожежі по зовнішніх огороджувальних конструкціях шляхом застосування протипожежних карнизів, які можуть не тільки обмежувати пожежу та її небезпечні чинники, але і відводити їх від площини фасаду у простір.
Мета роботи – визначення перспективних напрямків підвищення ефективності обмеження пожежі по зовнішніх огороджувальних конструкціях за допомогою протипожежних карнизів.
Методи дослідження. Під час проведення роботи використано аналітичний метод досліджень для проведення аналізу актуальних джерел інформації щодо параметрів, структури, інших характеристик досліджуваного об'єкта. Також використано теоретичні методи дослідження, що передбачало вивчення сучасних наукових публікацій, нормативних документів та технічної літератури за напрямком дослідження.
Основні результати дослідження. Приведено та систематизовано основні типи фасадних систем та проаналізовано потенційні можливості застосування відповідних фасадних протипожежних перешкод для обмеження зовнішніх пожеж у будівлях. Запропоновано перспективні шляхи підвищення ефективності протипожежних карнизів, а саме представлено гіпотезу, що протипожежні карнизи можуть не тільки обмежувати пожежу та її небезпечні чинники, але і відводити їх від площини фасаду будівлі у простір, тим самим знижуючи потенційно небезпечний вплив зовнішньої пожежі. Відзначено проблемні аспекти оцінювання ефективності обмеження поширення пожежі ззовні будівлі та перелік критеріїв, які можливо застосовувати під час оцінювання ефективності протипожежних карнизів різних типів.
Висновки. Проведено аналіз типів фасадних систем, які доцільно обладнувати фасадними протипожежними перешкодами з врахуванням їх об’ємно-конструктивних параметрів та існуючим типам ротипожежних карнизів. Приведено переваги пасивних та активних фасадних протипожежних перешкод та відзначено можливі напрями підвищення ефективності їх застосування під час будівництва. Визначено та обґрунтовано шляхи підвищення ефективності обмеження поширення пожежі по фасадах будівель шляхом застосування більш досконалих протипожежних карнизів з обтічною формою для відведення теплового потоку та небезпечних чинників пожежі від зони фасаду.

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ГАСІННЯ КОМБІНОВАНИХ ПОЖЕЖ ЗА НАЯВНОСТІ ЛЕГКИХ МЕТАЛІВ ЧИ ФОСФОРНИХ СПОЛУК

V. V. Kovalyshyn — 2024-06-28

Постановка проблеми. Під час збройної агресії росії на території України неодноразово були зафіксовані випадки виникнення комбінованих пожеж за наявності легких металів чи фосфорних сполук, котрі супроводжуються високою температурою горіння та виділенням токсичних продуктів горіння. Враховуючи небезпеку цих пожеж, важливим є їх швидка локалізація та ліквідація. Проаналізувавши наукові праці щодо ефективних вогнегасних засобів та способів їх подавання, ми дійшли висновку, що відсутній єдиний підхід та алгоритм гасіння зазначених пожеж. Отже, обґрунтування технології гасіння комбінованих пожеж за наявності легких металів чи сполук фосфору та дослідження впливу товщини шару вогнегасного порошку на температуру горіння та охолодження магнію є актуальним науково-технічним завданням.
Мета роботи − вдосконалення технології гасіння комбінованих пожеж за наявності легких металів чи сполук фосфору та дослідження впливу товщини шару вогнегасного порошку на температуру горіння та охолодження магнію.
Методи дослідження. Для проведення дослідження використано комплексний метод, який включає в себе: аналіз та застосування статистичних методів обробки даних та комплексний метод дослідження пожеж. Для дослідження ефективності охолодження під час процесу гасіння ошурок сплаву магнію використано методику визначення необхідної кількості вогнегасного порошку для досягнення ізолювального ефекту.
Основні результати дослідження. Для ефективного гасіння пожеж класу D необхідно вивчити теплофізичні характеристики вогнегасних порошків в умовах гасіння ними пожеж магнієвих сплавів. Експериментально досліджено здатність до теплової ізоляції вогнегасного порошку на основі хлориду натрію, меленого шлаку, амофосу, аеросилу та стеарату цинку. Встановлено, що товщина шару вогнегасного порошку впливає на температуру горіння та охолодження магнію. Визначено залежність температури на межі метал/порошок та температури на межі повітря/порошок від товщини шару нанесеного вогнегасного порошку. На основі отриманих експериментальних значень температур, визначено коефіцієнт теплопровідності та теплоємності вогнегасного порошку та розраховано необхідну товщину шару порошку для забезпечення теплової ізоляції осередку горіння ошурок сплаву магнію. Необхідна товщина шару вогнегасного порошку, яка забезпечить безпечну для людини температуру на границі з повітрям 80 ⁰С, становить 24 мм.
Для ефективного гасіння комбінованих пожеж на початковій стадії розвитку необхідно використовувати установку порошково-пінного гасіння з насадкою-заспокоювачем.
Висновки. Експериментально досліджено вплив товщини шару вогнегасного порошку на температуру горіння та охолодження магнію. Визначено необхідну товщину шару вогнегасного порошку на основі хлориду натрію, меленого шлаку, амофосу, аеросилу та стеарату цинку (d = 24) мм для досягнення безпечної для людини температури на границі з повітрям (80 ^°С).
Розроблено рекомендації з гасіння легких металів чи фосфорних сполук та сформульовано основні вимоги безпеки праці під час роботи з вогнегасними порошками та пінами/піною підвищеної стійкості.

АНАЛІЗ ЖИТТЄВИХ ПОКАЗНИКІВ ГАЗОДИМОЗАХИСНИКІВ ПІД ЧАС ТРЕНУВАННЯ В ТЕПЛОДИМОКАМЕРІ КОНТЕЙНЕРНОГО ТИПУ

O. V. Lazarenko — 2024-06-28

Вступ. Ланка газодимозахисної служби здійснює виконання своїх функційних обов’язків за умови сильного задимлення, високих температур та значних фізичних навантажень, пов’язаних з перенесенням великої кількості пожежно-технічного обладнання, винесенням постраждалих, а також розбиранням завалів та елементів будівельних конструкцій. Отже, постійне тренування та підготовка особового складу (газодимозахисників) до дій за призначенням в умовах, наближених до реальних, є одним з ключових завдань.
Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є визначення загального рівня підготовки газодимозахисників на тренажері контейнерного типу відповідно до медико-вікової групи з подальшим встановленням відповідних закономірностей та залежності частоти серцевих скорочень (ЧСС), часу виконання вправи та витрати повітря. Для досягнення поставленої мети необхідно проаналізувати результати виконання вправ в теплодимокамері контейнерного типу газодимозахисниками різних медико-вікових груп та встановити загальні показники рівня фізичної витривалості, визначити ступінь витрати повітря газодимозахисниками різних медико-вікових груп, встановити оптимальну величину ЧСС для газодимозахисників різних медико-вікових груп.
Методи. В роботі використано методи аналітичних та експериментальних досліджень з подальшим опрацюванням отриманих статистичних результатів використовуючи відповідне програмне забезпечення.
Результати. Загалом в тестуванні взяло участь 544 газодимозахисники. Результати учасників тестування були розділенні на 4 медико-вікові групи, однак в групі до 30 років окремо виділено результати виконання вправ здобувачів вищої освіти за спеціальністю 261 «Пожежна безпека». Результати показників ЧСС показали, що значна частина учасників тестувань з усіх медико-вікових груп перевищує критично допустимі показники. Цілком протилежний результат показали здобувачі вищої освіти, які з однієї сторони мають мінімально допустимий вік, але одночасно з тим здійснювали постійні тренування в рамках виконання навчального плану, лише 7% мали підвищений показник ЧСС. З огляду на те, що в переважній більшості газодимозахисник виконує роботу середньої важкості, в розрахунках часу роботу в апаратах на стисненому повітрі треба враховувати при двох видах навантажень і встановити такі параметри: відповідно 40 л/хв – середній вид навантаження та 80 л/хв – важке. Загальний аналіз фізіологічних показників тестування газодимозахисників різних медико-вікових груп показав, що середні показники часу виконання вправи практично не залежать від віку учасників, однак від 30 до 50% всіх учасників мають критичні показники ЧСС. Відповідно можна стверджувати, що більшість газодимозахисників проходять недостатньо тренувань в тепло-та димокамері. Таким чином недостатня кількість тренувань особового складу порівняно з нормативними актами надалі може негативно вплинути на загальний рівень якості виконання газодимозахисниками дій за призначенням.
Висновки. За результатами досліджень встановлено, що від 30 до 50% газодимозахисників всіх медико-вікових груп мають критичні показники ЧСС, а витрата повітря газодимозахисниками при виконанні «важкої роботи» становить 80 л/хв, однак цей показник сильно відрізняється в газодимозахисників віком від 18-19 років, які здійснювали попередні тренування, та становить 58 л/хв. Додатково експериментально перевірено та запропоновано здійснювати обрахунок ЧСС за відповідною математичною залежністю.

АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ ПОЧАТКУ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ НА ПОЖЕЖІ

I. A. Onoshko — 2024-06-28

Проблема. Невпинний розвиток суспільства, форм та методів будівництва, технічний і технологічний прогрес створили нові виклики для проведення досліджень процесів евакуації під час пожеж чи надзвичайних ситуацій. Спектр таких досліджень в умовах сьогодення формувався в парадигмі потреб не лише розв’язання математичних рівнянь із врахуванням поведінкових та психофізіологічних потреб і особливостей учасників, але й моделювання нових правил евакуації, які впливають на взаємодію учасників евакуації з навколишнім середовищем і між собою. Очевидно, що рівень індивідуального пожежного ризику залежить від наявність технічних засобів протипожежного захисту та в деякій мірі це полегшує «навантаження» на керівників (власників) суб’єктів господарювання, але не завжди впливає на проведення вчасної та безпечної евакуації під час пожежі. Можна стверджувати, що не в повному обсязі є дослідженими процеси впливу часу початку евакуації на величину індивідуального пожежного ризику відповідно до умов сьогодення.
Мета роботи. Аналіз сучасного стану досліджень визначення часу початку евакуації, методів його розрахунку та аналіз експериментальних досліджень для виявлення і узагальнення чинників, що впливають на значення часу початку евакуації людей під час пожежі.
Методи дослідження. У роботі використані: статистичний метод і метод теоретичного узагальнення та вирішені такі завдання: проаналізовано стан забезпечення пожежної безпеки об’єктів захисту;
проаналізовано вітчизняні нормативні документи щодо визначення часу початку евакуації; проаналізовано закордонні джерела і рішення щодо розрахунку часу початку евакуації людей на пожежі та експериментальних досліджень процесів евакуації.
Основні результати дослідження. Виконаний аналіз дасть змогу отримати глибоке розуміння аспектів пожежної безпеки об’єктів захисту і виявити слабкі місця у застосованих методах визначення необхідного часу початку евакуації людей з метою мінімізації індивідуального пожежного ризику.
Висновки. Ризики, що призводять до загибелі людей на пожежах, демонструють потребу в дослідженні, розробці і впровадженні більш ефективних форм та методів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Встановлено, що наукових обґрунтувань розрахунку часу початку евакуації все ще мало і відповідно розкриття особливостей впливу чинників (об’єм приміщення, пожежне навантаження, кількість та характеристика людей) на значення часу початку евакуації людей під час пожежі є важливим науковим завданням, вирішення якого є підґрунтям для удосконалення методу оцінювання рівня безпеки людей під час пожежі.

АСПЕКТИ ПРИКОРДОННОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ УКРАЇНИ ТА КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ ПОЖЕЖ В ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМАХ

A. A. Renkas — 2024-06-28

Постановка проблеми. Пожежі в природних екосистемах призводять до серйозних наслідків: втрати біорізноманіття, руйнування літосфери, згубного впливу на клімат, шкоди для життя та здоров’я живих організмів, а також до значних економічних втрат. Навіть при врахуванні заходів із запобігання природним пожежам, іноді виникають обставини, які роблять ці заходи неефективними. Тому актуальним на сьогодні напрямом із запобігання розповсюдженню таких пожеж є своєчасне виявлення їх осередків та зменшення тривалості реагування на них шляхом оптимального розміщення та взаємодії пожежно-рятувальних підрозділів.
Мета роботи − дослідити можливості взаємодії пожежно-рятувальних підрозділів в межах прикордонних територій України та Польщі шляхом їх оптимального розміщення.
Опис матеріалу. У роботі проаналізовано особливості розміщення державних та добровільних пожежно-рятувальних підрозділів Республіки Польща та України вздовж кордону між частиною Львівської області та частинами територій Підкарпатського і Люблінського воєводств. Досліджено віддаленості територій від місць розташування пожежно-рятувальних підрозділів шляхом розбиття площини на зони обслуговування із застосуванням діаграм Вороного. Описано перспективи залучення пожежно-рятувальних підрозділів України та Польщі з огляду на механізм залучення іноземних сил цивільного захисту.
Результати. Обґрунтовано, що для взаємодії під час гасіння пожеж в природних екосистемах на прикордонній території України та Польщі доцільно задіювати пожежно-рятувальні підрозділи, які розташовані в першій та другій лініях поблизу кордону Яворівського, Львівського, Самбірсього та Сокальського районів Львівської області, а також Хелмського, Грубєшовського та Томашувського повітів Люблінського воєводства, Бещадського, Пшемишльського, Ярославського та Любашувського повітів Підкарпатського воєводства. Шляхом графічного представлення розбиття площин на області за допомогою точок Вороного досліджено, що підрозділ м. Рава-Руська спроможний взаємодіяти з підрозділом Томашувського повіту; села Медика – Мостиського району; м. Перемишля –м. Добромиля. Встановлено, що вдосконалювати ефективність взаємодії пожежно-рятувальних підрозділів України та Польщі у сфері ліквідації пожеж в природних екосистемах можна шляхом укладання угод про спільне реагування на такі пожежі між прикордонними територіальними громадами.

НЕОБХІДНІСТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИМОГ ДО СИСТЕМ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА ОПОВІЩУВАННЯ ВІДПОВІДНО ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ НАСТАНОВИ CEN/TS 54-14:2018

O. M. Slutska — 2024-06-28

Проблема. Чинні в Європі та Україні настанови щодо проектування, монтування, пусконалагоджування, експлуатації та технічного обслуговування систем пожежної сигналізації та оповіщування (CEN/TS 54-14:2018) неповною мірою відповідають вимогам сьогодення і не містять чітких відповідей на ряд проблемних питань, пов’язаних із захистом приміщень такими системами. Це не дає змоги реалізувати повною мірою їхні можливості у протипожежному захисті.
Мета. Метою роботи було обґрунтування пропозицій стосовно удосконалення положень настанов щодо систем пожежної сигналізації та оповіщування для підвищення ефективності їх застосування у протипожежному захисті будівель і споруд.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети проводили теоретичні дослідження. Аналізували інформацію з наукових публікаціях і монографіях за напрямом досліджень, а також положення Європейських нормативних документів і настанов, розроблених об’єднаннями страхових компаній, щодо систем пожежної сигналізації та оповіщування, насамперед у частині, не охопленій загальноєвропейськими настановами.
Основні результати дослідження. Запропоновано доповнення до настанов щодо систем пожежної сигналізації та оповіщування, зокрема, удосконалену блок-схему послідовності виконання процесів, пов’язаних з ними. Розроблено алгоритм дій з метою зниження ймовірності подання хибних сигналів тривоги такими системами. Виявлено шляхи розв’язання ряду проблемних питань, пов’язаних з використанням точкових пожежних сповіщувачів для захисту приміщень. Обґрунтовано необхідність проведення подальших досліджень з метою внормування порядку використання сучасних видів пожежних сповіщувачів і технологій побудови систем. Складено опис порядку використання світлових пожежних оповіщувачів, відсутній в європейських настановах.
Висновки. За результатами проведених досліджень обґрунтовано зміни до існуючих настанов щодо систем пожежної сигналізації та оповіщування й уточнено алгоритм дій щодо операцій, передбачених існуючими документами. Запропоновано доповнення в частині порядку визначення відстані пошуку первинних осередків пожежі після спрацювування систем, а також використання точкових пожежних сповіщувачів за наявності стель і перекриттів особливих форм, різноманітних перешкод або потужних повітряних потоків.

АНАЛІЗ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ ЛОГІСТИЧНИХ СКЛАДІВ

O. V. Shapovalov — 2024-06-28

Проблема. Для удосконалення пожежної безпеки на складах логістичної інфраструктури можна використовувати різні підходи та методи, зокрема встановлення систем автоматичної пожежної сигналізації, автоматичних систем пожежогасіння, навчання персоналу об’єкта, розробку планів евакуації, забезпечення належного технічного обслуговування електротехнічного обладнання і систем протипожежного захисту складів, проведення навчань оперативно-рятувальних підрозділів на конкретних об’єктах, а також розробку нових вогнегасних речовин для використання в процесі гасіння, застосування відеоаналітики для швидкого і безпомилкового виявлення пожежі, що може якісно вплинути на протипожежний захист вказаних об’єктів.
Мета. Здійснення аналізу досягнень у сфері протипожежного захисту складів логістичної інфраструктури з метою знаходження оптимального, економічно доцільного складу організаційно-технічного забезпечення логістичних складів і зменшення ризиків виникнення пожеж.
Методи дослідження. Для дослідження пожежної безпеки можуть використовуватися такі методи, як аналіз ризиків, моделювання пожеж та випробування систем протипожежного захисту і їх удосконалення. Удосконалення пожежної безпеки на вказаних об’єктах є одним з напрямків вирішення задачі забезпечення безпеки персоналу, збереження майна та зменшення ризику виникнення пожежі і наслідків від її виникнення, який реалізується шляхом швидкого виявлення пожежі, оповіщення про її виникнення та її ліквідації.
Основні результати дослідження. Здійсненний аналіз дасть можливість в майбутньому отримати повне розуміння аспектів пожежної безпеки на логістичних складах, виявити прогалини і слабкі місця у застосованих методах і засобах захисту складів від пожеж та розробити ефективні заходи для удосконалення протипожежного захисту на складах логістичної інфраструктури.
Висновки. Ризики, пов’язані з виникненням пожеж на логістичних складах, демонструють потребу в дослідженні і розробці більш ефективних систем протипожежного захисту на основі новітніх технологій: системи виявлення загорання з використанням аспіраційних пожежних сповіщувачі, вмонтованих в стелажі інтелектуальних точкових пожежних сповіщувачів; систем пінного та водяного пожежогасіння з особливим розташуванням зрошувачів, яке передбачає їх розміщення в центрі простору, утвореного матеріалами зберігання.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

M. Sorochych — 2024-07-09