Пожежна безпека

Титульна сторінка

Збірник наукових праць — пт, 29 гру 2023 00:00:00 +0200

ЗМІСТ

Збірник наукових праць — пт, 29 гру 2023 19:08:15 +0200

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПОЖЕЖІ НА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ШВЕЙНО-ВИРОБНИЧІ ДІЛЯНКИ, ЕКРАНОВАНІ ЗАХИСНИМИ ПАНЕЛЯМИ

I. I. Adolf, V. I. Tovarianskyi, V. L. Petrovskyi — чт, 28 гру 2023 16:44:27 +0200

Постановка проблеми. Підприємства швейної промисловості охоплюють процеси підготовки сировини, зберігання, технологічної обробки та складування продукції. Пожежі, що виникають на таких підприємствах, швидко поширюються на великих площах, і спричинюють значні матеріальні збитки. Крім розроблення заходів, спрямованих на швидке виявлення та ліквідацію таких пожеж, уваги заслуговує також розроблення і застосування ефективних протипожежних перешкод в середовищі виробничих приміщень швейних цехів.
Мета роботи − дослідити поведінку експериментальних швейно-виробничих ділянок, екранованих захисними панелями в умовах пожежі.
Методи дослідження. Для проведення досліджень застосовували такі методи: аналітичні, натурного експерименту та регресійного аналізу.
Основні результати дослідження. За пожежної навантаги макетного вогнища величиною 1200 МДж температура самозаймання бавовни 400°С була зафіксована на 345-ій с від початку горіння в точці розміщення термопари №3. Щодо ділянки з розміщенням тканин з поліестеру, температура самозаймання 500°С виникла на 348-ій с від початку горіння. При горінні макетного вогнища з пожежною навантагою 600 МДж встановлено, що час виникнення температури самозаймання 400°С для ділянки з тканинами з бавовни становив 870 с в точці розміщення термопари №3, а температура самозаймання ділянки з поліестером набула значення 500°С на 890-ій с в точці розміщення термопари №7.
Висновки. Встановлено, що за пожежної навантаги макетного вогнища величиною 600 МДж горіння на захищеній екрануючою панеллю сусідній ділянці з тканинами відбувалось на 870-ій с від початку випробувань, що в 3,1 раза перевищує час до займання на незахищеній ділянці. Під час горіння макетного вогнища з навантагою величиною 1200 МДж займання захищеної ділянки з тканинами відбулось на 345-ій с від початку випробувань, що в 1,44 раза перевищує час до займання на незахищеній ділянці. При однаковій висоті екрануючих панелей зниження пожежної навантаги макетного вогнища від 1200 МДж до 600 МДж призводить до збільшення часу до займання експериментальної ділянки в 2,52 раза.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ НА ВІДКРИТИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ ПІДСТАНЦІЯХ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ВОГНЕГАСНИХ АЕРОЗОЛІВ

чт, 28 гру 2023 17:31:57 +0200

Постановка проблеми. Пожежі в електричних підстанціях можуть призводити до припинення електропостачання населених пунктів, виробництв та об’єктів критичної інфраструктури. Такі пожежі супроводжуються значними матеріальними збитками. Завдають шкоди навколишньому середовищу. Процес їх гасіння є складним та небезпечним для особового складу пожежно-рятувальних підрозділів та працівників енергетичних підприємств.
До загальної проблематики додаються ракетні удари ворога по об’єктах електроенергетики України. У період з лютого 2022 р. по лютий 2023 р. їх було 225. Під час гасіння пожеж, спричинених обстрілами, пожежно-рятувальні підрозділи не можуть ефективно діяти через ризик повторних обстрілів. Час очікування до моменту початку ліквідації пожежі може бути тривалим. За цей час пожежа розвивається та завдає значної шкоди.
Згідно із статистичними даними найбільше пожеж в електричних підстанціях виникає у електричних трансформаторах. У деяких випадках наявні системи пожежогасіння трансформаторів не можуть забезпечити успішне гасіння, що призводить до розповсюдження вогню на більшу площу та збільшує негативні наслідки від пожежі.
Наведена проблематика зумовлює необхідність підвищення захисту електрообладнання підстанцій від пожеж, обладнання цих об’єктів ефективнішими системами пожежогасіння, які здатні мінімізувати негативні наслідки.
Мета роботи. Теоретично обґрунтувати підвищення ефективності гасіння пожеж на відкритих електричних підстанціях шляхом використання вогнегасних аерозолів.
Задачі. Провести огляд та аналіз систем протипожежного захисту електричних підстанцій та виявити їх недоліки. Визначити необхідні критерії ефективності, яким повинні відповідати такі системи. Систематизувати та узагальнити передовий досвід гасіння пожеж на відкритих електропідстанціях.
Методи. У роботі використано метод аналізу, порівняння і узагальнення науково-технічних досягнень з питань застосування різних вогнегасних речовин та способів гасіння пожеж на електропідстанціях.
Результати дослідження. Встановлено, що висока ефективність гасіння трансформатора аерозолем буде забезпечуватись такими процесами. В момент випаровування трансформаторної оливи аерозоль буде забезпечувати флегматизування горючого середовища. При горінні трансформаторної оливи буде відбуватись інгібування хімічних реакцій в полум’ї свіжоутвореними дрібнодисперсними твердими частинками аерозолю (K2CO3, KHCO3, KOН, KCl, та ін.) і продуктами їх розпаду (K2O, KO та ін.). Також при горінні трансформаторної оливи буде забезпечуватись захист дзеркала горючої рідини від теплової радіації полум’я, завдяки поглинанню частинками аерозолю теплових променів, що йдуть від зони горіння. Зниження температури зони горіння завдяки поглинання тепла при нагріванні, плавленні, випаровуванні і розкладанні твердих частинок аерозолю. Припинення горіння шляхом перемішування горючої рідини (при підшаровому гасінні). Тривалим часом захисної дії завислих частинок вогнегасного аерозолю в умовно герметичному об’ємі є близько 25 хв, що цілком достатньо для унеможливлення подальшого продовження горіння через охолодження нагрітих огороджувальних конструкцій.
Висновки. Таким чином, для ефективного гасіння пожеж електричних трансформаторів та підстанцій теоретично найбільше в якості вогнегасного засобу підходить вогнегасний аерозоль, який володіє таким характеристиками: швидка активація системи (низька інерційність спрацювання), висока вогнегасна та флегматизувальна ефективність, простота конструкції та надійність, вибухозахищеність (вибухостійкість), висока інтенсивність подачі вогнегасної речовини, достатня тривалість подачі вогнегасних речовин, ефективність застосування на відкритому просторі, екрануюча здатність, а також можливість гасіння пожежі ззовні та флегматизація газового середовища всередині трансформатора одночасно.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЧНОГО ПРИСТРОЮ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ РЯТУВАЛЬНИКА

T. H. Berezhanskyi, O. Yu. Pazen, V. V. Prydatko — чт, 28 гру 2023 17:46:25 +0200

Проблема. Розвиток науки, техніки та технологій в XXI столітті відбувається шаленими темпами. Із появою в нашому житті продуктів новітніх технологій також ускладнюються виклики для пожежно-рятувальних підрозділів при ліквідації пожеж та наслідків надзвичайних ситуацій. Електрифіковані пристрої та технології різного призначення такі як електромобілі, електросамокати, сонячні батареї та інші підвищують ризик ураження рятувальників електричним струмом під час пожежогасіння. Ураження електричним струмом може спричинити опіки, втрату свідомості чи навіть призвести до летальних наслідків. А ураження струмом рятувальника під час ліквідації пожежі є ще небезпечнішим, оскільки окрім загрози життюта здоров’ю від ураження струмом, також загрозу несуть вражаючі небезпечні фактори пожежі чи іншої надзвичайної ситуації. А втрата свідомості, якою часто супроводжується ураження електричним струмом, становить додаткову загрозу для рятувальника.
На сьогодні існує ряд нормативних документів та обладнання для забезпечення електробезпеки рятувальника під час ліквідації пожеж та надзвичайних ситуацій. Ці методи є ефективними лише тоді, коли ураження електричним струмом можливо спрогнозувати. Тобто, коли небезпека є очевидною. Небезпеку може становити наявність альтернативних джерел енергії та пристроїв для її акумуляції та експлуатації. До прикладу сонячні панелі та транспортні засоби з електроприводом. Також джерела живлення у разі відключення електроенергії, такі як генератори, зарядні станції та джерела живлення незаводського виробництва.
Якщо небезпека ураження електричним струмом не є очевидною, то використати наявні методи електробезпеки рятувальників неможливо. Тому розробка, дослідження та впровадження у постійну експлуатацію пожежно-рятувальних підрозділів автоматизованих пристроїв електробезпеки рятувальників при ліквідації пожеж є актуальним науковим та науково-технічним завданням сьогодення.
Мета. Розробити автоматичний пристрій електробезпеки рятувальника та обґрунтувати місце його знаходження на рукавній лінії.
Методи дослідження. При вирішенні даного науково-технічного завдання використовувався емпіричний метод досліджень. Даний метод застосований для збору необхідних даних та отримання узагальнених даних, які дозволяють правомірно відобразити характеристики всієї сукупності предметів або явищ, що мають вплив у досліджуваному напрямку.
Основні результати дослідження. Вирішення даного науково-технічного завдання, тобто автоматизованого пристрою електробезпеки рятувальників під час ліквідації пожеж полягає у застосуванні електромагнітних клапанів постійно відкритого типу на ділянці робочої лінії та пожежного ствола.
Застосування автоматичного пристрою електробезпеки рятувальника під час ліквідації пожеж дозволить значно зменшити ймовірність ураження електричним струмом рятувальника або суттєво скоротить час дії електричного струму на нього, що мінімізує наслідки такої дії. Застосування таких пристроїв дозволить вберегти рятувальників від дії джерел електричного струму, які неможливо спрогнозувати, що підвищить безпеку рятувальників та захистить життя та здоров’я як самих рятувальників, так і потерпілих, які чекають на порятунок. Також досліджено оптимальне розташування пристрою та оцінено переваги та недоліки варіантів розташувань.
Висновки. Застосування автоматичного пристрою електробезпеки рятувальника під час ліквідації пожеж дозволить значно зменшити ймовірність ураження електричним струмом рятувальника, який здійснює пожежогасіння або суттєво скоротить час дії електричного струму на нього, що мінімізує наслідки такої дії. Застосування автоматичного пристрою електробезпеки рятувальника дозволить вберегти рятувальників від дії джерел електричного струму, які неможливо спрогнозувати, що підвищить безпеку рятувальників та захистить життя та здоров’я як самих рятувальників, так і потерпілих, які чекають на порятунок.
Використання автоматичного пристрою електробезпеки рятувальника як проміжного елемента між рукавом робочої лінії та пожежним стволом дозволить використовувати його із стволами різних виробників та навіть із стволами старих взірців, дозволить без значних економічних затрат та заміни обладнання впровадити у підрозділи ДСНС, у разі хибного спрацювання дасть змогу рятувальнику легко та швидко від’єднати пристрій та продовжити роботу за призначенням, а також не буде впливати на формування струменя, зручність роботи рятувальника і маневреність ствола.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВТОРИННИХ ПОКРИТТІВ НА ЕЛЕМЕНТАХ МЕХАНІЗОВАНОГО ПЕРЕНОСНОГО ПОЖЕЖНОГО ІНСТРУМЕНТУ

T. H. Berezhanskyi, M. I. Pashechko — чт, 28 гру 2023 18:01:42 +0200

Проблема. Сьогодні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій працюють у вкрай складних умовах. Враховуючи численні надзвичайні ситуації, пожежі та воєнний стан і збройну агресію росії, не лише особовий склад ДСНС, а й техніка та обладнання, яку вони використовують, працюють на межі своїх можливостей. Інтенсивність роботи призводить до зносу пожежної, рятувальної та інженерної техніки, а також обладнання. Крім того, українські пожежно-рятувальні підрозділи зараз часто використовують пожежну, рятувальну та інженерну техніку іноземного виробництва, надану Україні в рамках допомоги та сприяння міжнародної спільноти.
Заміна витратних частин техніки та обладнання, що експлуатується в Україні (особливо наданих країнамипартнерами), є дуже складним, затратним та трудомістким завданням. Існують способи відновлення, регенерації та підвищення зносостійкості елементів і деталей пожежної техніки та обладнання з використанням евтектичних покриттів. Тому розробка та дослідження евтектичних покриттів для відновлення зношених деталей пожежної, рятувальної та інженерної техніки та обладнання, а також для регенерації їх окремих деталей та робочих органів є актуальним завданням сьогодення, оскільки дасть змогу підвищити термін служби, зносостійкість та довговічність цього виду техніки та обладнання.
Метою роботи є дослідження ефективності регенераційних евтектичних покриттів системи Fe-Mn-C-B-Si-Cr, підібраних на основі результатів випробувань на зносостійкість сплавів та визначення їх ефективності при безпосередній експлуатації обладнання за призначенням.
Методи дослідження. Випробування на зносостійкість проводилися в лабораторних умовах. Для випробувань на зносостійкість евтектичних сплавів використовувався вдосконалений комп'ютеризований триботестер Amsler. Дослідження в експлуатації проводились шляхом проведення натурних випробувань.
Основні результати дослідження. Досліджено зносостійкість евтектичних покриттів системи Fe-Mn-C-BSi-Cr різних відсоткових складів та визначено склад, що характеризується найкращою зносостійкістю серед досліджуваних зразків.
Щоб дослідити ефективність регенеративних покриттів евтектичного сплаву системи Fe-Mn-C-B-Si-Cr в умовах безпосередньої експлуатації, арматурну сталь марки А-500 діаметром 8 мм розрізали ножами з регенеративними покриттями і ножами заводського виробництва, а також порівняли величини їх зносу. Результати показали, що ножі з регенеративним покриттям Зр-2 працювали на 80 % довше, ніж серійні ножі та на 14% довше ніж ножі із покриттям Зр-1. Таким чином, евтектичне регенеративне покриття Зр-2 на основі сплаву Fe-Mn-C-B-Si є ефективним для ремонту ножів рятувальних ножиць та може бути використане для регенерації частин механізованого переносного пожежного інструменту, іншої протипожежної техніки та аварійнорятувального обладнання.
Висновки. Досліджено зносостійкість регенераційних евтектичних покриттів та встановлено, що покриття складу Зр-1 відзначається найменшим масовим зношуванням серед досліджуваних. Досліджено регенераційні покриття в експлуатації та встановлено, що відновлений ніж покриттям складу Зр-2 відзначається на 80 % вищими показниками зносостійкості в експлуатації ніж ножі заводського виробництва. Враховуючи хороші зварювальні властивості, відносно невелику вартість та широкий спектр методів нанесення, евтектичні регенераційні покриття системи Fe-Mn-C-B-Si-Cr доцільно застосовувати для відновлення зношених деталей (частин) пожежної техніки та аварійно- рятувального обладнання.

ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА КРАТНОСТІ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ

N. R. Velykyi, V. V. Kovalyshyn, T. M. Voitovych, P. V. Pastukhov — пт, 29 гру 2023 09:33:40 +0200

Проблема. Підвищення ефективності гасіння різного роду пожеж є актуальною проблемою для пожежниківрятувальників України та всього світу. Кожного дня пожежні-рятувальники застосовують різноманітні засоби для гасіння пожеж, порятунку людей, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Однак, сучасні реалії потребують вдосконалення цих засобів. Війна в Україні змінила погляди на низку стратегій з ліквідації пожеж та рятування людей. Саме тому пожежні підрозділи в Україні потребують модернізації техніки, пожежно-технічного оснащення, а також засобів пожежогасіння. Особливу увагу слід приділити нафтовій промисловості. По нафтових резервуарах бувають влучання ракет, внаслідок чого відбувається руйнування резервуарів, вилив нафтопродуктів у великій кількості та може розпочатись масштабна пожежа. Пожежі у резервуарах з нафтою і нафтопродуктами є одними з найскладніших для гасіння. Вони характеризуються величезними матеріальними і екологічними збитками, небезпекою для життя та здоров’я людей [1]. Наслідки такої ситуації ми спостерігали 26 березня 2022 року на нафтобазі у Львові по вулиці Пластовій, на якій розташовано 30 резервуарів різних розмірів та об’ємів. В цей день по зазначеній нафтобазі було задано ракетного удару зі сторони країни-агресорки, внаслідок чого було знищено декілька з них та відбувся витік нафтопродуктів із подальшим загоранням. Загальна площа пожежі становила понад 3000 м². Пожежу вдалось загасити лише через 14 годин. Із засобів пожежогасіння було використано воду та повітряно-механічну піну у великих кількостях. Цей випадок показав, що потрібно впроваджувати нові засоби пожежогасіння або придивитись до тих, які вже певний час активно використовуються закордонними пожежниками. Одним із таких засобів є системи для генерування та подачі компресійної піни, які вже здобули популярність в країнах Європи та США. В Україні такі системи підрозділами ДСНС України не використовуються. Тому розробка систем пожежогасіння компресійною піною та технології їх застосування відповідає інноваційним напрямкам розвитку ДСНС України [2]. Піногенеруюча система із стисненим повітрям (CAFS) – це система, яка використовується в пожежогасінні для подачі вогнетривкої піни для гасіння пожеж або захисту ділянок, що не горять [3,4]. Тому ми провели дослідження з визначення властивостей піноутворювача та подаванням компресійної піни під шар дизельного палива.
Мета. Метою роботи є визначення впливу рідини (вода, бензин, дизель) на руйнування піни при «підшаровому» подаванні та при подаванні на поверхню.
Методи дослідження. У роботі використовувалися методи аналітичних досліджень використання піни для гасіння пожеж. Методи з визначення показників якості піни, кратності та стійкості.
Основні результати досліджень. В цих дослідженнях компресійна піна показала високу стійкість при взаємодії з дизельним пальним та бензином. Під стійкістю піни розуміють її здатність до збереження своєї структури протягом певного проміжку часу.
Висновки. За результатами досліджень можна зробити висновок, що компресійна піна, згенерована на основі піноутворювача «Барс S-2», має хорошу стійкість та кратність. При взаємодії компресійної піни з дизельним пальним ми побачили, що піна повністю тримається на поверхні пального та не руйнуюється тривалий час (14285 с при подаванні на шар дизельного пального та 2621 с при подаванні під шар). При взаємодії з бензином компресійна піна
має дещо слабшу дію (приблизно у 30 разів меншу стійкість при подаванні на шар бензину та у 6 разів меншу стійкість при подаванні під шар), ніж при взаємодії з дизельним пальним. Ці результати показали можливість використання компресійної піни для «підшарового» гасіння. Станом на сьогодні в пожежно-рятувальних підрозділах України відсутнє відповідне вітчизняне обладнання для подавання компресійної піни, відсутні методичні рекомендації з її використання. «Підшаровий» спосіб гасіння не вивчений в Україні та за її межами, відсутні відповідні нормативні документи. З метою визначення ефективності гасіння компресійною піною в умовах пожежі необхідно провести дослідження з гасіння пожеж в резервуарах з нафтопродуктами «підшаровим» методом та визначити основні вогнегасні властивості піни.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КАРБОЗОЛІНУ ТА ОКСИЕТИЛІДЕНДИФОСФОНОВОЇ КИСЛОТИ НА КОРОЗІЙНУ АКТИВНІСТЬ РОБОЧИХ РОЗЧИНІВ ПІНОУТВОРЮВАЧІВ

T. M. Voitovych, V. V. Kovalyshyn, O. P. Voitovych — пт, 29 гру 2023 00:00:00 +0200

Постановка проблеми. При тривалому зберіганні водних розчинів вогнегасних речовин виникає таке негативне явище, як корозія. Як наслідок, знижується вогнегасна ефективність розчинів, значно погіршуються властивості, а також в процесі використання може виникнути блокування виходів вогнегасних речовин. Існують профілактичні заходи, які можна вжити, щоб уникнути корозії, а саме: покриття посудин для зберігання вогнегасних речовин лакофарбовими чи полімерними матеріалами, використання інгібіторів корозії, а також додавання до вогнегасних речовин антикорозійних добавок.
Мета. Провести оцінку якості полімерних і фарбованих покриттів всередині корпусів вогнегасників при зберіганні в них робочих розчинів піноутворювачів різного складу, а також провести експериментальні дослідження щодо впливу карбозоліну та оксиетилідендифосфонової кислоти на корозійну активність робочих розчинів піноутворювачів.
Методи досліджень. У роботі було використано візуальний метод оцінки корпусів вогнегасників і розчинів вогнегасних речовин. Також було застосовано гравіметричний метод визначення швидкості корозії за втратою маси сталевих пластин, занурених у досліджувані водні розчини. Суть методу полягала у визначенні середньої швидкості втрати маси з одиниці площі металевих пластин вуглецевої сталі марки Ст3 під час їх витримки у досліджуваних зразках робочих розчинів піноутворювачів.
Висновки. Встановлено, що навіть найменша втрата цілісності полімерного покриття посудин для зберігання вогнегасних речовин призводить до його відшарування і погіршення захисних властивостей. Пошкодження покриття може призвести до припинення подавання вогнегасної речовини через забивання отворів і каналів відлущеними частинами покриття чи продуктами корозії. Результати експериментальних досліджень показали, що корозійна активність робочих розчинів піноутворювачів «Барс S-1» та «Барс S-2» з додаванням карбозоліну та оксиетилідендифосфонової кислоти є меншою відповідно у 1,58-2,19 раза та у 1,26-1,57 раза залежно від марки піноутворювача.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СИЛОВОЇ БАТАРЕЇ TESLA MODEL S НА ПРЕДМЕТ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

A. F. Gavryliuk, R. S. Yakovchuk, M. V. Lemishko — пт, 29 гру 2023 10:08:01 +0200

Постановка проблеми. Кількість електромобілів у масштабі світового автопорому продовжує зростати. Цьому сприяють привабливі урядові програми таких країн, як Норвегія, Німеччина, Швеція, Китай, Франція тощо. Поряд із зростанням кількості електромобілів зростає і кількість пожеж таких транспортних засобів. Тому різнобічні дослідження пожежної небезпеки електромобілів і їх компонентів є актуальним питанням в умовах сьогодення.
Мета дослідження полягає у розкритті особливостей горіння, визначенні теплових параметрів (температури займання, горіння), які описують процеси горіння силових літій-іонних акумуляторів електромобілів (на прикладі елементів силових батарей TESLA MODEL S), а також дослідження впливу чинників на ціпараметри за розробленою методикою вогневих випробувань. Для досягнення задекларованої мети здійснено ексериментальні дослідження впливу відкритого полумя на силові літій-іонні акумулятори електромобілів, а також виявлено та описано залежності впливу чиників на теплові параметри та особливості горіння силових літій-іонних акумуляторів електромобілів.
Опис матеріалу. Для дослідження відбирались зразки з силової АКБ електромобіля TESLA MODEL S ємністю 75 кВт∙год. Відібрані зразки елементів акумуляторної батареї, були поділені на три групи: зі ступенем заряду 100%, 50 % та повністю розряджені. Кожна група містила по дев’ять дослідних зразків. Вогнева дія на досліджувальні зразки батарей здійснювалась модельним полум’ям класу В. Зразки розміщались над модельним вогнищем вертикально: анодом вгору та вниз, та горизонтально. Загалом була проведена серія з 27 експериментів. При проведені експериментальних досліджень фіксувалась температура дослідних взірців батарей, а також проводилась фото та відеозйомка.
Висновки. За результатами натурних вогневих випробувань елементів силової АКБ електромобіля TESLA MODEL S та розробленою методикою встановлено, що при вертикальному розміщенні елементів анодом вниз, вентиляційний отвір спрацьовує найпізніше, а при горизонтальному розміщенні – найшвидше. У розряджених елементах через 9-11 с після початку виникнення необоротної екзотермічної реакції спрацьовує вентиляційний отвір, з якого виходять гази, що горять, викид яких триває 3-5 сек. Горіння таких батарей не супроводжується вибухом. Втрата маси елемента батареї становила 15-21 %. У всіх експериментах незалежно від стану заряду чи розміщення батареї необоротна екзотермічна реакція відбувається при досягненні температури батареї 165-195 ºС. При збільшені заряду батареї збільшується час викиду вентиляційних газів, якігорять, що супроводжувалося гучнішим звуком, а також зменшується час між завершенням викиду вентиляційних газів та вибухом (що не стосується розряджених батарей). Стан заряду практично не впливає на температуру горіння вентиляційних газів, яка становить 700-780 ºС для різного стану заряду батарей.

ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ ЗБІРНИХ СИСТЕМ ФАСАДНОЇ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЇ НА ПОШИРЕННЯ ВОГНЮ

O. I. Kahitin, R. B. Veselivskyi — пт, 29 гру 2023 10:22:15 +0200

Мета. Обґрунтування методики натурних вогневих випробувань збірних систем фасадної теплоізоляції з опорядженням штукатурками на поширення вогню, суть якого не суперечить чинним вимогам національних будівельних норм та стандартів щодо забезпечення пожежної безпеки будівель, з урахуванням підходів до оцінювання здатності фасадних систем поширювати вогонь по зовнішній поверхні, а також багаторічного практичного досвіду випробування таких систем в Україні.
Методи. Під час виконання роботи використано аналітичний метод досліджень для аналізу національних стандартів та інших джерел інформації щодо пожежної небезпеки збірних систем фасадної теплоізоляції будинків і споруд з опорядженням штукатурками та методів її оцінювання; виконано експериментальні дослідження температурного режиму у вогневій камері дослідного фрагменту будинку, при застосуванні в ній стандартизованого модельного вогнища пожежі з деревини, і при різних умовах навколишнього середовища.
Результати. Під час експериментальних досліджень було визначено граничні значення вологості деревини у модельному вогнищі пожежі і температури повітря зовні фрагменту будинку, за яких під час випробувань температурний режим у вогневій камері фрагменту будинку з пожежним навантаженням відповідає стандартному температурному режиму. Обґрунтовано параметри випробувального обладнання і процедуру проведення випробувань збірних систем фасадної теплоізоляції з опорядженням штукатурками на поширення вогню. Обґрунтовано тривалість випробування, яка становить 30 хв, виходячи із максимального значення нормованої межі вогнестійкості для зовнішніх
не несучих стін. Обґрунтовано необхідність у класифікації систем фасадної теплоізоляції у двох класифікаціях “збірна система фасадної теплоізоляції, що не поширює вогонь” та “збірна система фасадної теплоізоляції, що поширює вогонь”, при цьому для першої, з метою підвищення достовірності результатів випробувань, запропоновані більш деталізовані критерії оцінювання.
Висновки. В результаті проведеного аналізу вимог пожежної безпеки збірних систем фасадної теплоізоляції зовнішніх стін будинків і споруд та методів їх оцінювання встановлено, що: збірні конструкції фасадів, в яких застосовуються горючі теплоізоляційні утеплювачі та горючі опоряджувальні матеріали, підвищують ризик виникнення пожеж та поширювання вогню по поверхні будівель і споруд на значну площу; у вітчизняних будівельних нормах здатність збірних систем не поширювати вогонь по фасаду визначена як одна з основних характеристик, залежно від якої допускається улаштування конструкцій із горючою фасадною теплоізоляцією з опорядженням штукатуркою або дрібноштучними виробами для будівель та споруд з умовною висотою більше ніж 9 м, і яка підтверджується виключно натурними вогневими випробуваннями за відповідною національною методикою.
Запропоновано підхід щодо визначення розширеної сфери застосування результатів випробувань збірної системи фасадної теплоізоляції.

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ КУПРУМ(ІІ) ФЛУОРИДУ НА ГОРЮЧІСТЬ МЕТАЛКООРДИНОВАНИХ ЕПОКСІАМІННИХ КОМПОЗИЦІЙ

O. I. Lavrenyuk, R. I. Hushchak, B. M. Mykhalichko — пт, 29 гру 2023 10:42:54 +0200

Вступ. Одним із найважливіших показників, за якими оцінюють пожежовибухонебезпечність полімерних матеріалів в умовах транспортування, зберігання чи експлуатації, є горючість. Оскільки більшість синтетичних полімерів мають органічну будову, то створити абсолютно негорючий полімерний матеріал практично неможливо. Проте пожежі, зазвичай, виникають внаслідок дії джерел запалювання низької потужності. Тому надзвичайно важливим є зниження горючості полімерних матеріалів, що відображатиметься в утрудненні їх займання та поширення полум’я. Високою ефективністю щодо зниження горючості епоксіамінних композицій володіє низка антипіренів-затвердників, отриманих на основі неорганічних солей перехідних металів з амінними затвердниками епоксидних смол. Тому проведення системних досліджень впливу таких антипіренів на пожежну небезпеку матеріалів на основі епоксидних смол є надзвичайно актуальним та дасть змогу розширити асортимент доступних реакційноздатних антипіренів та розробити технологію отримання важкогорючих епоксиполімерних матеріалів.
Мета. Експериментально дослідити закономірності впливу реакційноздатного антипірену купрум(ІІ) флуориду на горючість металкоординованих епоксіамінних композицій.
Методи. Горючість епоксіамінних композицій оцінювали за максимальним приростом температури, втратою маси зразка та часом досягнення максимальної температури газоподібних продуктів горіння, які визначали згідно з ДСТУ 8829:2019 (п. 7.3).
Результати. Введення в епоксіамінну композицію антипірену купрум(ІІ) флуориду призводить до помітної зміни показників групи горючості, а саме до зменшення максимального приросту температури, втрати маси та збільшення часу досягнення максимальної температури. Найбільш стійкою до горіння виявилася композиція з вмістом запропонованого антипірену 10 мас.ч. на 100 мас.ч. зв’язуючого ЕД/рера-CuF2(10). За показниками групи горючості вона відноситься до горючих важкозаймистих матеріалів. Порівняно з немодифікованою композицією ЕД/pepa максимальний приріст температури в процесі горіння модифікованої епоксіамінної композиції ЕД/pepa-CuF2(10) зменшується на 63ºС, втрата маси – на 12,4 %, а час досягнення максимальної температури газоподібних продуктів горіння, навпаки, зростає на 92 с.
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про високу ефективність застосування нового реакційноздатного антипірену купрум(ІІ) флуориду з метою зниження горючості епоксіамінних композицій. Це, насамперед, зумовлено утворенням міцних координаційних зв’язків між негорючою неорганічною сіллю та горючим органічним затвердником епоксидних смол. На руйнування цих зв’язків необхідно затратити додаткову енергію, що призводить до зниження інтенсивності виділення летких горючих продуктів розкладання.

ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ОБЛАШТУВАННЯ ПАРКУВАЛЬНОГО МІСЦЯ ЕЛЕКТРОМОБІЛЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЮ ГОРІННЯ НА ЗАКРИТОМУ ПАРКІНГУ

O. V. Lazarenko, V.-P. O. Parkhomenko, A. V. Beseda — пт, 29 гру 2023 10:54:45 +0200

Вступ. Електромобілі та інші види транспорту на електричному ходу все сильніше та ґрунтовніше входять в життя людей. Одночасно з беззаперечними перевагами такого виду транспорту зростає прихована загроза та постають нові виклики перед суспільством. Сучасний практичний досвід та неодноразові наукові дослідження показують, що гасіння акумуляторної батареї електромобіля супроводжується значними складнощами та вимагає особливого тактичного підходу. Все частіше в великих містах задля зручності та забезпечення комфортного перебування облаштовують багаторівневі підземні та надземні паркінги, що своєю чергою створює нові виклики та потребує вносити зміни до чинних та розробляти нові нормативно-правові документи.
Мета та задачі дослідження. Метою цієї роботи є представлення концепції облаштування паркувального місця для електромобіля на багаторівневих надземних та підземних паркінгах. Відповідно до поставленої мети в роботі визначено такі задачі: проаналізувати сучасний досвід гасіння електромобілів та сучасні напрямки запобігання виникненню подібних пожеж, розробити та обґрунтувати концепцію паркувального місця для електромобіля.
Методи. Для досягнення поставлених задач дослідження в роботі проаналізовано закордонний досвід гасіння акумуляторних батарей електромобілів та нормативно-правових документів, які регламентують облаштування паркувальних місць. Використовуючи отримані дані було проведено розрахунок оптимальних параметрів паркувального місця для електромобіля та запропоновано систему дренчерного пожежогасіння з відповідними характеристиками.
Результати. За результатами дослідження запропоновано концепцію облаштування парувального місця для електромобіля з загальною площею 28 м2 (з розрахунку 4×7 метри), одночасно з тим паркувальне місце облаштовується пологим з’їздом під кутом 100. В якості системи пожежогасіння акумуляторної батареї пропонується розмістити 28 зрошувачів (вмонтованих в підлогу) з загальною витратою води 217 л/хв. Додатково, для забезпечення остаточного охолодження акумуляторної батареї та запобігання розповсюдженню горіння пропонується облаштувати паркувальне місце спеціальними обмежувальними бортиками висотою 250 мм задля створення умов наповнення всього об’єму паркувального місця водою у разі спрацювання стаціонарної системи пожежогасіння або подачі води оперативно-рятувальними підрозділами.
Висновки. Запропонована концепція та визначені геометричні параметри паркувального місця для електромобіля дозволяють сформувати та надалі реалізувати принципово нові підходи до облаштування та формування концепції безпеки закритих паркінгів. Подальші дослідження повинні бути зосередженні на проектуванні та створенні відповідного експериментального стенду з можливостями дослідження запропонованих значень та визначення доцільності запропонованого методу. Експериментальні дослідження перш за все повинні обґрунтувати оптимальну висоту обмежувального бортика паркувального місця та ефективність використання відповідної кількості зрошувачів для охолодження акумуляторної батареї електромобіля.

ДОСЛІДЖЕННЯ НАВАНТАЖЕННЯ НА ГАЗОДИМОЗАХИСНИКА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАННЯ НА КРАЩУ ЛАНКУ ГАЗОДИМОЗАХИСНОЇ СЛУЖБИ

V. I. Lushch, Yu. I. Panchyshyn — пт, 29 гру 2023 11:40:43 +0200

Вступ. Під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (далі – НС) пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України використовують апарати на стисненому повітрі (далі – АСП) утворюючи ланки газодимозахисної служби (далі – ГДЗС) для роботи в непридатному для дихання середовищі (далі – НДС) на місці виклику. Оскільки, при горінні різних матеріалів та рідин виділяються токсичні продукти горіння які здатні завдати шкоди здоров’ю та життю людини та навіть призвести до летальних випадків.
Відповідно, для виконання завдань за призначенням особовий склад ГДЗС повинен бути у постійній фізичній та психологічній готовності. Це досягається під час практичних занять, роботою на пожежах та НС, під час яких організм газодимозахисника піддається значним фізичним навантаженням та психологічному стресу.
Постановка проблеми. Підготовка газодимозахисників ДСНС України є одним з ключових завдань пожежно-рятувальної служби, оскільки це запорука успішного виконання оперативних завдань за призначенням в умовах НДС. Тренування газодимозахисників відбувається в різних умовах, а саме: на свіжому повітрі – 1 раз на місяць; в теплодимокамері (далі – ТДК) – 1 раз на квартал. Щорічно в кожному гарнізоні та навчальних закладах ДСНС України проводяться змагання «На кращу ланку газодимозахисної служби» (далі – змагання), під час яких газодимозахисники показують своє вміння, майстерність і навички, а також фізичну та психологічну готовність до виконання завдань за призначенням.
Під час проведення змагання у гарнізонах та навчальних закладах ДСНС України використовується різний навчально-методичний підхід і відповідно на газодимозахисника діють різні ступені навантаження.
Мета. Здійснення аналізу роботи газодимозахисників ДСНС України під час виконання завдань за призначенням та розроблення методичних рекомендацій для проведення змагання «На кращу ланку ГДЗС».
Основні результати та методи досліджень. Здійснено аналіз підготовки газодимозахисників ДСНС України, розроблено методичні рекомендації для проведення змагання «На кращу ланку ГДЗС». Під час досліджень було досягнуто таких результатів, а саме:
– проаналізовано роботу ланок ГДЗС підрозділів ДСНС України під час виконання завдань за призначенням та здійснено розрахунки часу виконання оперативних завдань;
– досліджено, відношення часу, витрати повітря від ступеня навантаження газодимозахисника під час виконання вправ;
– обґрунтовано необхідні вправи для проведення змагання;
– розроблено методичні рекомендацій, які б регламентували порядок проведення змагання.
Висновок. Отже, провівши аналіз підготовки газодимозахисників ДСНС України та проаналізувавши роботу ланок ГДЗС пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України, здійснивши розрахунок часу оперативних завдань визначено, що він становить в середньому 25 хвилин. На основі проведених розрахунків залежності витрати повітря від ступеня навантаження на газодимозахисника під час виконання вправ було отримано, що за 1 хвилину газодимозахисник витрачає 61-62 л/хв повітря, що відповідає важкому ступнею навантаження. Обґрунтовано необхідні вправи, які відповідають ступеням навантаження до роботи ланки ГДЗС під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків НС. Розроблено методичні рекомендації, які регламентують порядок проведення змагання «На кращу ланку ГДЗС». Враховуючи вище вказане, можна вважати, що застосування запропонованих рекомендацій проведення змагання дасть змогу якісно покращити практичну підготовку газодимозахисника під час виконання завдань за призначенням.

АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДВИЩЕННЯ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ АВІАЦІЙНИХ АНГАРІВ ШЛЯХОМ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ ВИЯВЛЕННЯ ПОЖЕЖІ

I. A. Onoshko, A. P. Kushnir, S. Ya. Vovk, V. A. Kobko — пт, 29 гру 2023 12:03:40 +0200

Проблема. Швидке виявлення загорання у разі пожежі та її гасіння має вирішальне значення для захисту авіаційних ангарів. Економічні втрати від пожежі можуть бути на мільярди доларів. Літак внаслідок пожежі може отримати пошкодження менш, ніж за хвилину від початку пожежі. Тому час виявлення пожежі є критичним параметром в системі забезпечення протипожежного захисту ангарів. Крім того є безліч можливих факторів, які можуть спричинити помилкове спрацювання системи і, тим самим, спричинити помилкову активацію системи пожежогасіння. Тому не зважаючи на неймовірний розвиток сучасних технологій і усе різноманіття систем виявлення пожеж – забезпечення пожежної безпеки авіаційних ангарів є актуальною задачею.
Мета дослідження. Метою роботи є аналіз можливостей підвищення протипожежного захисту авіаційних ангарів шляхом вдосконалення технологічних систем виявлення пожежі, а саме, використанням інтелектуальних пожежних сповіщувачів полум’я та відеосистем виявлення пожежі.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та задач дослідження було використано теоретичні методи дослідження, що передбачало аналіз наукових публікацій та чинної нормативної бази за напрямком дослідження.
Основні результати дослідження. Точкові теплові і димові пожежні сповіщувачі не використовуються для захисту авіаційних ангарів. Великі відкриті зони з великою висотою не дають змоги їм виявити загорання на ранній стадії. Висота літаків та стратифікація також можуть перешкоджати використанню лінійних димових пожежних сповіщувачів. Для захисту як цивільних, так і військових ангарів використовуються пожежні сповіщувачі полум’я. Проведені дослідження доводять, що пожежні сповіщувачі полум’я з трьома інфрачервоними сенсорами забезпечують найкращий результат розпізнавання пожежі в широкому діапазоні проведених тестових сценаріїв пожеж.
І хоча багатоспектральні ІЧ ПС полум’я мають багато переваг, вони мають і певні ключові недоліки, головним чином пов’язані з помилковими спрацюваннями від джерел завад, не пов’язаних з реальною пожежею. Вони можуть спрацьовувати через гаряче CO₂ у повітрі, випромінювання чорного тіла від літаків або службових транспортних засобів, електромагнітне випромінювання тощо Щоб мінімізувати кількість помилкових спрацювань системи
необхідно використати нові технологічні рішення. Одними із таких рішень є використання високоінтелектуальних пожежних сповіщувачів полум’я та пожежних відеосповіщувачів. Проведені дослідження для захисту інших об’єктів показали, що пожежні відеосповіщувачі виявляли пожежу майже в кожному випробуванні порівняно із іншими типами пожежних сповіщувачів і помилковість спрацювання від додаткових джерел завад була мінімальною.
Висновки. Згідно з проведеними дослідженнями та стандартами для захисту як цивільних, так і військових ангарів, в системах пожежної сигналізації необхідно використовувати оптичні триспектральні інфрачервоні пожежні сповіщувачі полум’я. Ризики, пов’язані з використання традиційних оптичних пожежних сповіщувачі полум’я, демонструють потребу в розробці більш ефективних системи виявлення пожежі з меншим ризиком помилкового спрацювання. Одним із перспективних способів підвищення надійності та зменшення часу виявлення загорання є використання високоінтелектуальних пожежних сповіщувачів полум’я побудованих на основі нечіткої логіки, нейронної мережі та нечіткої нейронної мережі. Іншим перспективним напрямком для раннього виявлення загорянь є використання пожежних відеосповіщувачів. Використання пожежних відеосповіщувачів є чудовою альтернативою традиційній системі пожежної сигналізації з пожежними сповіщувачами. Однак для забезпечення ефективного захисту авіаційних ангарів та літаків за допомогою пожежних відеосповіщувачів необхідно провести додаткові дослідження, які дадуть відповіді на питання про швидкість виявлення загорання, ймовірність помилкових спрацювань від різних джерел завад, а також місця їх встановлення. Слід відмітити ще одну проблему використання пожежних відеосповіщувачів, а саме: відсутність в повні мірі необхідної нормативної документації. Міжнародні стандарти не дають відповіді на усі запитання щодо їх проектування і використання.

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В ТОРГОВЕЛЬНО-РОЗВАЖАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Yu. E. Pavluk, V. V. Sharyy, B. V. Snihur — пт, 29 гру 2023 12:13:16 +0200

Проблема. Обов’язковою умовою удосконалення є детальний огляд сучасного стану питання, яке розглядається. Однією з характеристик сучасних міст є наявність великої кількості торговельно-розважальних закладів, які поєднують у собі різні за призначенням приміщення (спортзали, басейни, кінотеатри, ресторани, продуктові, будівельні та інші магазини, і т. інш.), що дає змогу відвідувачам та покупцям отримати практично все бажане в одному місці, від купівлі до розваг та відпочинку. Але через те, що ці заклади включають таку велику кількість пропонованих послуг, і займають, як правило, велику площу, виникає багато ризиків, які суттєво впливають на безпеку таких об'єктів. Пов'язано це насамперед з великою кількістю обладнання, яке обслуговує торговельно-розважальні заклади, великою кількістю комунікацій, яка необхідна для комфортної роботи усіх систем. Людський фактор також відіграє значну роль для підтримання достатнього рівня пожежної безпеки на об'єкті.
Мета. Огляд сучасного стану забезпечення пожежної безпеки в торговельно-розважальних закладах. Провести аналіз пожеж, які виникали в торговельно-розважальних закладах. Окреслити основні аспекти удосконалення пожежної безпеки таких закладів.
Методи дослідження. Статистичний, аналітичний.
Основні результати дослідження. Здійснено огляд сучасного стану в царині пожежної безпеки торговельно-розважальних закладів, проведено аналіз пожеж, які трапилися як в Україні, так і за її межами.
Удосконалення пожежної безпеки в торговельно-розважальних закладах є важливою задачею сьогодення.
Висновки. Встановлено, що стан пожежної безпеки торговельно-розважальних закладів залежить від оптимального вибору типу та виду систем протипожежного захисту, оскільки сучасні торговельно-розважальні центри супроводжуються великою кількістю відвідувачів і персоналу, складним плануванням, значним пожежним навантаженням. Пожежі на таких об'єктах супроводжуються великими матеріальними збитками та призводять до значних людських втрат.

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД МЕТОДІВ ТА ПАРАМЕТРІВ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗОН ОБСЛУГОВУВАННЯ РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

V. V. Prydatko, D. O. Chalyy, O. V. Prydatko, V. A . Kobko — пт, 29 гру 2023 12:25:35 +0200

Постановка проблеми. З огляду на аналіз предметної області щодо причинно-наслідкових зв’язків виникнення пожеж, а також на результати досліджень низки вітчизняних та закордонних наукових шкіл, можна з очевидністю стверджувати, що процес успішної ліквідації пожежі та мінімізації її наслідків залежить від багатьох факторів. Ці фактори можуть мати різну природу: людську, збіг випадкових обставин, організаційну, технічну тощо.
Людським фактором є час виявлення пожежі та оперативність повідомлення про неї рятувальним підрозділам. Фактори пов’язані із часом збору особового складу, доїзду до місця події та подачі вогнегасних речовин рятувальними підрозділами мають здебільшого організаційно-технічний характер. Якщо розглядати цю складову глибше, то час слідування рятувальних підрозділів може залежати від метеорологічної ситуації, завантаженості вуличних мереж тощо, що має виключно випадкових характер. Крім того, час слідування значною мірою залежить і від місця дислокації рятувального підрозділу або стану вулично-дорожньої мережі. Очевидно, що найбільшої ваги набуває сукупність усіх факторів, проте попереднє вивчення наукової проблеми визначає найбільш значущими ті фактори, які впливають на мінімізацію наслідків пожеж шляхом скорочення часу їх вільного розвитку, а відтак мають саме організаційно-технічних характер. Враховуючи зазначене бачимо, що актуальним є розробка ефективних організаційно-технічних заходів оптимізації зон обслуговування оперативних підрозділів, щоб зменшити їх час доїзду і тим самим зменшити тривалість вільного розвитку пожежі.
Метою роботи є аналіз предметної області та наукових досліджень щодо зменшення часу вільного розвитку пожежі шляхом розробки ефективних і науково-обґрунтованих організаційно-технічних заходів, а також визначення впливу різноманітних факторів на час слідування рятувальних підрозділів до місця виклику.
Основні результати та методи досліджень. Проведено аналіз наукових результатів досліджень та публікацій присвячених зменшенню часу вільного розвитку процесів горіння (пожежі), зокрема завдяки визначенню оптимальних місць розміщення рятувальних підрозділів, а також дослідженню впливу окремих чинників на час доїзду підрозділів до місця пожежі. Проаналізовано чинні нормативно-правові акти, що визначають основні вимоги до розташування депо рятувальних підрозділів та статистичні дані стосовно їх фактичного розташування, Визначено критерій оптимізації зон розташування рятувальних депо, визначено його параметри оптимізації та окреслено цільову функцію. В роботі використано аналітичні методи дослідження.
Висновки. За результатами аналізу наукових досягнень встановлено та систематизовано основні напрями, за якими здійснювались дослідження предметної області, а також фактори, що впливають на час вільного розвитку пожежі, що підлягали детальному дослідженню. З отриманих результатів визначено основні досягнення та переваги існуючих наукових досягнень, а також невирішені частини загальної проблеми. З огляду на отримані результати, визначено актуальний напрям перспективних досліджень щодо зменшення часу вільного розвитку пожежі шляхом формулювання задачі оптимізації зон обслуговування рятувальних підрозділів.

МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ НАДІЙНОСТІ ПОЖЕЖНИХ АВТОЦИСТЕРН НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ЇХ НЕСПРАВНОСТЕЙ

A. A. Renkas — пт, 29 гру 2023 12:34:59 +0200

Проблема виникнення пожеж, зокрема в природних екосистемах, є на сьогодні досить актуальною в теперішній час. Лісові пожежі, пожежі, які виникають внаслідок спалювання сухостою на відкритій території, пожежі торфовищ завдають шкоди довкіллю та населенню, яке проживає поблизу таких масивів. Умовою зниження цього негативного впливу є своєчасне реагування на них та гасіння в найкоротші терміни. Для цього необхідно забезпечити надійність протипожежних засобів, що застосовуються для їх гасіння, зокрема, пожежних автоцистерн.
Мета роботи полягає у підвищенні надійності роботи парку пожежних автомобілів в межах адміністративного району для забезпечення безвідмовного реагування на пожежі в екосистемах.
Методи дослідження. Для аналізу показників надійності та працездатності пожежних автоцистерн застосовано методи математичної статистики та теорії надійності.
Результати дослідження. Під час дослідження здійснено аналіз літературних даних і нормативних документів щодо надійності автомобілів на стадії експлуатації. На другому етапі проведено вибірку пожежних автомобілів для дослідження показників надійності парку пожежних автомобілів підрозділів державної, місцевої та добровільної пожежної охорони. Здійснено аналіз несправностей, що виникають на пожежних автомобілях підрозділів державної, місцевої та добровільної пожежної охорони, а також досліджено показники надійності парку пожежних автомобілів підрозділів пожежної охорони в межах адміністративного району.
Висновки. Аналіз несправностей систем пожежних автоцистерн показав, що найчастіше виходить з ладу двигун внутрішнього згорання, водопінні комунікацій (пошкодження вакуумного насоса, засувок та вентилів), а також систем трансмісії та пожежного насосу. При цьому тривалість ремонту цих систем становить 10-13 діб. Дослідження показників надійності парку пожежних автомобілів підрозділів пожежної охорони, показало, що ймовірність безвідмовної роботи парку протягом місяця в середньому становить 0,75, а коефіцієнт технічної готовності парку пожежних автоцистерн, що експлуатуються в пожежній охороні, становив 0,913. Для забезпечення безвідмовної роботи парку пожежних автомобілів достатньо здійснити резерв заміщенням однією пожежною автоцистерною на чотири підрозділи місцевої та добровільної пожежної охорони.

ВИПРОБУВАННЯ З’ЄДНУВАЧІВ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ СИСТЕМ ЗА ТЕРМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

N. Yu. Solyanyk, O. B. Nazarovets, Yu. I. Rudyk — пт, 29 гру 2023 12:43:50 +0200

Вступ. Серед альтернативних джерел електроенергії значна кількість суб’єктів господарювання обирає сонячну енергію. Причиною цього є низка факторів: автономність, ефективність, простота експлуатації та доступність.
Стрімке збільшення використання фотоелектричних систем в приватному секторі українців обумовлює покращення рівня пожежної безпеки цих систем та їхніх компонентів. В групу ризику потрапляють з'єднувачі, провідники, розподільчі коробки та інвертори. З вищезгаданих компонентів фотоелектричні з'єднувачі є найбільш вразливими до імпульсних перенапруг, механічних ушкоджень та високих (низьких) температур.
Мета. Експериментальним шляхом дослідити фотоелектричний з’єднувач типу МС-4 та провідники, що з’єднуються за допомогою струмового перевантаження, на можливість виникнення короткого замикання та перенавантажень, чим визначити місця підвищеної небезпеки у фотоелектричній системі.
Методи. У дослідженні використовували метод струмового перенавантаження. Для цього використовували електроустановку, яка містить: автотрансформатор з регульованою напругою від 0 до 240 B; силовий трансформатор потужністю 4,5 кВА з напругою на первинній обмотці U₁=220 В і напругою на вторинній обмотці U₂=5 В; трансформатор струму типу ТК-20 з параметрами: І₁/І₂ =300/5 А; вимірювальні прилади (амперметри, вольтметри); стіл з паранітовою плитою, на поверхню якої виведені контактні затискачі.
Результати. Отримані результати випробувань свідчать про те, що з’єднувачі постійного струму типу МС-4 різних виробників по-різному реагують на перенавантаження та стрімке збільшення напруги в мережі, оскільки термічна деструкція провідників та з’єднувачів за однакових параметрів почалася в різний проміжок часу.
Висновки. У результаті дослідження визначили місця підвищеної небезпеки фотоелектричної системи саме на провідниках та з’єднаннях. Використання несертифікованого обладнання призведе до катастрофічних наслідків не лише для суб’єкта господарювання, а й для оперативно-рятувальних служб цивільного захисту.

ВПЛИВ ТОВЩИНИ OSB/3 ПЛИТИ НА ПОКАЗНИКИ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

Y. O. Terletskyi, O. Y. Pazen, V. L. Petrovskyi — пт, 29 гру 2023 14:17:38 +0200

Проблема. OSB (плити деревинностружкові з орієнтованою стружкою) - це багатошарові плити, що виготовлені з деревинної стружки з додаванням клею. У зовнішніх шарах стружка спрямована вздовж довжини плити, а у внутрішньому шарі вона може бути розташована впоперек, орієнтована, як правило, під кутом до стружки зовнішнього шару. Такі міцнісні характеристики та стійкість до вологи спричиняють широке застосування їх у будівництві, а саме: будівництві будівель за каркасною технологією, облаштуванні покрівель, зведенні зовнішніх і внутрішніх стін, настилів для підлоги та перекриття, сходових маршів і майданчиків тощо. Однак суттєвим недоліком таких плит є їх показники пожежної небезпеки, а саме горючості.
Метою статті є дослідження впливу товщини OSB/3 плити на показники пожежної небезпеки, зокрема розповсюдження полум’я, та групу горючості.
Методи дослідження. У роботі використано експериментальний метод дослідження, регламентований ДСТУ Б В.2.7-70-98 та ДСТУ 8829:2019, щодо визначення показників пожежної безпеки OSB/3 плит залежно від їх товщини.
Основні результати дослідження. Об’єктом випробувань були взірці матеріалу OSB/3 плити, що складаються на 90% з деревинної стружки, склеєної синтетичними смолами з додаванням інших хімічних компонентів.
Для цих взірців визначалась група поширення полум’я, згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 (ДСТУ 8829:2019), та група горючості, згідно з ДСТУ 8829:2019. Випробуванню піддавались взірці товщиною 10, 12, 15, 18 та 22 мм по 5 взірців розмірами 1100х250 мм для кожної товщини OSB/3 плити.
Іншим дослідом встановлювалась група горючості OSB/3 плити товщиною 10, 12, 15, 18, та 22 мм, відповідно до ДСТУ 8829:2019. Встановлено, що при збільшенні товщини взірця зменшується довжина пошкодження та час полум’яного горіння.
Висновок. Експериментально встановлено, що товщина OSB/3 плити впливає на показники її пожежонебезпечності. Встановлено що при збільшенні товщини взірця зменшується довжина пошкодження та час полум’яного горіння при випробуванні на групу розповсюдження та групу горючості. Час спалахування при випробуванні на групу розповсюдження полум’я збільшується. Таким чиним товщина взірця впливатиме на результати випробувань щодо визначення групи поширення полум’я та групи горючості, однак для підтвердження цього припущення необхідно додатково дослідити, як впливає товщина OSB/3 плити на показники пожежної небезпеки.

WPŁYW NAPĘDÓW ELEKTRYCZNYCH I AUTOMATYKI STOSOWANYCH W DRZWIACH PRZECIWPOŻAROWYCH NA BEZPIECZEŃSTWO EWAKUACJI OSÓB Z BUDYNKU PODCZAS POŻARU

Marek Chmiel — пт, 29 гру 2023 18:50:15 +0200

Głównym zadaniem drzwi przeciwpożarowych jest zapobieganie rozprzestrzenianiu się ognia, dymu i ciepła wewnątrz budynku oraz umożliwianie bezpiecznej ewakuacji osób. W razie wystąpienia pożaru zamykają się automatycznie. Istnieją również drzwi przesuwne przystosowane do działań w przypadku alarmu pożarowego. Wyposażone są w systemy automatyki pozwalające na ich automatyczne otwieranie się w momencie wykrycia pożaru, co ułatwia ewakuację ludzi i umożliwia szybszy dostęp służb ratowniczych. Istnieje wiele dodatkowych czynników i rozwiązań związanych z drzwiami przeciwpożarowymi i drzwiami automatycznymi, które warto uwzględnić w kontekście bezpieczeństwa pożarowego. W drzwiach przeciwpożarowych można zainstalować systemy alarmowe i monitorowania, które po wykryciu pożaru automatycznie otworzą drzwi, wyślą sygnał do służb ratowniczych i włączą inne systemy zabezpieczające, takie jak systemy oddymiania czy gaszenia pożaru. Obecnie stosowane są innowacyjne rozwiązania związane z drzwiami przeciwpożarowymi, takie jak drzwi aktywne termicznie, które automatycznie reagują na wzrost temperatury i w przypadku pożaru zamykają się. Również systemy sterowania drzwiami i ich monitoringu stają się coraz bardziej zaawansowane, umożliwiając zdalne zarządzanie i monitorowanie statusu drzwi w czasie rzeczywistym. Elementy napędowe i automatyka drzwi przeciwpożarowych podlegają szczegółowym wymaganiom, określonym w normach i przepisach.

SZKLANE PRZEGRODY W OCHRONIE PRZECIWPOŻAROWEJ W BUDOWNICTWIE

Roman Kaźmierczak, Marek Chmiel — пт, 29 гру 2023 19:01:06 +0200

W opracowaniu przedstawione zostały zasady projektowania i realizacji obiektów budowlanych z zastosowaniem ognioodpornych przegród szklanych. Zaprezentowano uwarunkowania badawcze tych elementów oraz możliwości ich zastosowania z uwagi na konieczność zapewnienia bezpieczeństwa ludziom oraz ograniczenia rozprzestrzeniania ognia wewnątrz i na zewnątrz budynków. Opisane zostały także rozwiązania techniczne wynikające z przepisów techniczno-budowlanych i norm w odniesieniu do wymagań współczesnego projektowania architektonicznego, zwłaszcza szczególnie zagrożonych budynków wysokich i wysokościowych oraz budynków wielofunkcyjnych.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Збірник наукових праць — пт, 29 гру 2023 00:00:00 +0200