TY - JOUR AU - B. Boychuk AU - A. Kuzyk AU - L. Sysa PY - 2020/06/30 Y2 - 2024/03/29 TI - АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ КАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ JF - Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності JA - Вісник ЛДУ БЖД VL - 21 IS - 0 SE - Статті DO - https://doi.org/10.32447/20784643.21.2020.10 UR - https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/Visnuk/article/view/1767 AB - Вступ. Під впливом антропогенних навантажень, а також природних умов, туристичні об’єкти поступово втрачають цінні рекреаційні властивості. Для їх збереження і відновлення необхідний комплекс заходів, проведення яких, на нашу думку, навряд чи можливе без виявлення рекреаційних можливостей окремих ресурсів. Головним числовим показником таких можливостей вважається рекреаційно-ресурсний потенціал (РРП) окремої території. Метою роботи є визначення ступеня антропогенного впливу на рекреаційно-ресурсний потенціал окремої території (верхня течія річки Прут), враховуючи результати польових та лабораторних обстежень. Методи. Методика виявлення РРП базується на детальних польових дослідженнях. Проби атмосферних опадів відбирались у вигляді дощу та снігу. Для оцінки антропогенного навантаження на обрану територію про-ведено також комплекс гідрохімічних досліджень. Результати досліджень. Для однієї з найбільш популярних туристичних стежок (маршрут на г. Говерла) у комфортний період року кількість рекреантів значно збільшується і становить, відповідно: травень – 83,5 чол./добу, червень – 124,4 чол./добу, липень – 206,8 чол./добу, серпень – 132,4 чол./добу та вересень – 40,5 чол./добу. Хоча на території парку опади формуються в умовах відносно чистих від антропогенних забруднень, все ж помітна тенденція до їх закислення. У 2018 році опади, що належать до кислих і слабко кислих, становили 30% відібраних проб, а в 2019 році – 33,3 %. Показник рН коливався в межах 3,9–5,6 одиниць. Практично всі гідрохімічні показники річки Прут на дослідженій території не виходять за допустимі межі. Проте чітко спосте-рігається збільшення показника загальної мінералізації в створах нижче скидів стічних вод, в порівнянні з фоновими створами. Аналогічна картина спостерігається і з групою азоту. Висновки. Завдяки хорошій аерації води в р. Прут, всі біологічні, фізико-хімічні та біохімічні процеси проходять дуже інтенсивно і, відповідно, процес самоочищення водойми проходить дуже швидко, тому якість води в ній залишається стабільною і наближеною до природного стану водойми. У підсумку показано, що необ-хідно ефективно проводити заходи з охорони і відновлення туристичних ресурсів, а також намітити шляхи їх раціонального використання. ER -