Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності

Титульна сторінка

М. Сорочич — 2023-12-28

ЗМІСТ

Збірник наукових праць — 2023-12-28

ВИБІР МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПРОЄКТУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕС ПРОЦЕСІВ В КОНТЕКСТІ СИНКРЕТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ

S. Bushuyev — 2023-12-28

Стаття присвячена тематиці дослідження наукового підґрунтя проєкту створення моделей і методів управління проєктами діджиталізації бізнес-процесів. Поставлена проблема розробки такого проєкту в межах синкретичного управління та розробки організаційної структури управління таким проєктом. Сформульовані принципи синкретичного управління проєктом діджиталізації бізнес процесів. Серед таких принципів: збереження цілісності методологій, що керують окремими системами; забезпечення не змішуваності методологій на верхньому відносно систем рівні (на рівні проєкту); існування в межах синкретичного управління адаптивних інтерфейсів між окремими методологіями, які б (інтерфейси) забезпечили їх (методологій) цілісне застосування в межах виокремлених систем; забезпечення узгодженого управління синкретизмом на рівні організації, що реалізує проєкти, програми і портфелі
проєктів. Поставлено наукові задачі реалізації синкретичного управління, спрямовані на реалізацію зазначених принципів. Описано приклад застосування запропонованих принципів і ідентифікованих наукових задач в межах окремого випадку проєктів діджиталізації, що стосується реінжинірингу бізнес-процесів закупівель в ІТ компанії. Запропоновано модель етапів проєкту діджиталізації бізнес-процесу закупівель. Проведено аналіз найбільш уживаних моделей (нотацій) опису бізнес-процесів. Запропоновано модель діджиталізації бізнес-процесу закупівель ІТ компанії з використанням нотації Flowchart. Запропоновано модель організаційної структури підприємства, що реалізовуватиме проєкт діджиталізації. Запропонована організаційна структура підприємства має ознаки збалансованої матричної структури. Зазначено, що при переході підприємства від реалізації окремого проєкту до програми проєктів діджиталізації, така структура може бути розвинута до сильної матричної. Оскільки впровадження програм проєктів, для забезпечення отримання синергетичного ефекту від сукупної їх реалізації, потребує підтримки програмного офісу, що має бути підпорядкований першій особі підприємства. Проведено SWOT-аналіз запропонованих моделей, що обґрунтовує їх наукову і практичну цінність. Окреслено перспективи подальших досліджень у обраному напрямку.

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ТАКТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЄКТАХ, ПРОГРАМАХ ТА ПОРТФЕЛЯХ ПРОЄКТІВ

D. S. Kobylkin — 2023-12-28

Вступ. В умовах динамічної зміни проєктного середовища, воєнних загроз, нестабільності та турбулентності стрімко зросла загроза для безпеки життєдіяльності населення та територій. Невиправдана російська загарбницька війна станом на 01.09.2023 р. завдала збитків об’єктам інфраструктури України на суму понад 150 мільярдів доларів США, серед яких в п’ятірку галузей ввійшли житлова інфраструктура 36,97%; інфраструктура (комплексна) 24,21%; інфраструктура підприємств та промисловості 7,54%; інфраструктура освіти 6,68%; енергетична інфраструктура 5,82%. Такий стан речей сформував необхідність розробки нових підходів до управління ризиками в інфраструктурних проєктах, програмах та портфелях проєктів.
Мета. Формування концепції управління ризиками для інфраструктурних проєктів та розробка моделі тактичного управління ризиками в інфраструктурних проєктах, програмах та портфелях проєктів на різних фазах життєвого циклу.
Методи дослідження. В дослідженні використовувалися методи системного аналізу, гібридних підходів безпеко-орієнтованого управління проєктами, програмами та портфелями проєктів, системного підходу, ризикменеджменту для формалізації моделі формування концепції управління ризиками і розробки моделі тактичного управління ризиками в інфраструктурних проєктах, програмах та портфелях проєктів.
Результати. Досліджена предметна область, стандарти і наявний стан досліджень вказали на відсутність комплексних досліджень в напрямку тактичного управління ризиками в інфраструктурних проєктах. Тому формування концепції та розробка моделі тактичного управління ризиками, на різних фазах життєвого циклу, стало актуальним завданням. Основою формування концепції управління проєктними ризиками стало ядро – інфраструктурні проєкти, що формує 5 векторних блоків управління на основі синергії та впливу турбулентного зовнішнього та внутрішнього проєктного середовища, регіональної та терм-історичної складових: аналіз потенційних ризиків та загроз в інфраструктурних проєктах, програмах та портфелях проєктів та їх вплив; визначення тактики управління ризиками та імплементації відповідних управлінських заходів; розробка плану управління проєктними ризиками, який включає методи та інструменти ідентифікації, оцінки та управління ризиками; визначення ролей та відповідальності учасників проєкту, щодо управління проєктними ризиками; визначення критеріїв успіху функціонування інфраструктурних проєктів, програм та портфелів проєктів та моніторинг ризиків проєкту. Дослідження предметної області управління ризиками в інфраструктурних проєктах визначило перевагу тактичного управління ризиками над стратегічним. Сформовано модель тактичного управління ризиками в інфраструктурних проєктах, програмах та портфелях проєктів, в основі якої 5 блоків поєднані проєктними зв’язками на різних фазах життєвого циклу та впливу факторів турбулентного середовища: тактика управління ризиками інфраструктурних проєктів, програм та портфелів проєктів; аналіз ризиків при плануванні інфраструктурних проєктів; оцінка ризиків інфраструктурних проєктів; формування тактики управління ризиками інфраструктурних проєктів; імплементація та моніторинг тактичних підходів управління ризиками інфраструктурних проєктів; удосконалення тактики управління ризиками та взаємодія стейкхолдерів інфраструктурних проєктів; стан безпечного та стабільного функціонування інфраструктурних проєктів.
Висновки. Сформовані концепція та модель показали ряд переваг застосування саме тактичного управління ризиками над стратегічним, серед яких чітка вираженість предметної області, оперативність застосування управлінського інструментарію, швидка адаптація антикризових оперативних рішень та змісту моношаблонів інфраструктурних проєктів в регіональному вимірі та з урахуванням впливу зовнішнього та внутрішнього проєктного середовища на продукт проєкту протягом усіх фаз життєвого циклу, що забезпечить стан безпечного та стабільного функціонування інфраструктурних проєктів. Окреслені перспективи подальших досліджень у обраному напрямку.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ HR-ПРОЦЕСІВ У ПІДРОЗДІЛАХ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

H. S. Matkivska — 2023-12-28

Проблема. Розумна автоматизація управління персоналом зумовлює низку тенденцій у сфері управління людськими ресурсами у сфері цивільного захисту. На сьогодні проблемою є відсутність автоматизованого програмного забезпечення управління персоналу для державних структур. Тому в умовах диджиталізації країни для ефективного управління персоналом державних органів потрібно автоматизувати процеси управління в державних органах та покращити операційні процеси з кадрових питань (особового складу), а також вчасно та ефективно здійснити моніторинг результативності діяльності державних органів з питань управління персоналом. Рушійною силою цифровізації державних структур є людський капітал – знання, таланти, навички, вміння, здібності, досвід, інтелект. Стрімке поширення цифрових технологій робить цифрові компетенції працівників ключовими серед інших навичок. Поширення цифрових технологій неминуче спричинить значні зміни у державному секторі та вплине на вимоги до кваліфікації персоналу.
Мета. Для вдосконалення управління персоналом державних структур доцільно запроваджувати автоматизовані системи, які являють собою комплексне технологічне рішення задач у роботі з персоналом, починаючи від повсякденного оперативного обліку даних з особовим складом і закінчуючи оптимізацією кадрових питань. На даний час питання цифровізації кадрових операційних процесів залишається актуальним. Метою роботи є дослідження сучасного стану інноваційних процесів в державних структурах, нових способів роботи, які характеризуються адаптивністю, стійкістю та відкритістю до змін. Автори мають на меті дослідити та розробити модулі програмного забезпечення управління персоналом служби цивільного захисту та автоматизовану комунікацію HR-процесів між особовим складом.
Методи дослідження. У статті автори розглянули сутність системи управління персоналом, різні моделі побудови системи управління персоналом в організації, а також застосування тієї чи іншої моделі для конкретної організації.
Результати дослідження. Автори дослідили сучасний стан інноваційного процесу в державних структурах, дослідили електронні сучасні платформи для зручності працівників, чи можна і як можна розглядати цифровізацію як можливість, а також представити новий спосіб роботи, який буде адаптивним, стійким та відкритим до змін. Автори також розглянули вплив цифровізації на систему управління персоналом, які вимоги ставляться до системи управління персоналом в умовах цифровізації, професійних компетенцій персоналу, а також нові та вже використовувані тренди в автоматизації HR-процесів, які допоможуть працювати краще та ефективніше.
Висновки. Сьогодні HR-менеджмент постійно та швидко розвивається. Процес цифрової трансформації HR-процесів служби цивільного захисту зовсім не простий. Він побудований на тривалому періоді зусиль. HR відділи державних структур повинні більше зосередитися на підборі відповідних фахівців, професійному навчанню HR-фахівців, які розуміються на специфіці проходженню служби цивільного захисту. Управління персоналом державних структур повинні більше експериментувати з цифровими додатками та програмними забезпеченнями, створювати задовільний досвід співробітників, автоматизовувати HR комунікацію в середині державної служби між особовим складом. Цифровізована HR комунікація не обмежуються обліком персоналу, а включає в себе проблемні питання які є на сьогоднішній день в кадрових процесах державної служби: прийняття рішень щодо вирішення цих проблем, моніторинг великих об’ємів інформації, розвиток, навчання та оцінка ефективності діяльності HR-фахівців та особового складу служби цивільного захисту.

СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПРОЕКТІВ НА ОСНОВІ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ

А. M. Tryhuba — 2023-12-28

Проблема. Стаття присвячена розробленню структурної моделі системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту. Обґрунтовано доцільність компонентів системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту, а також їх вплив на покращення процесів планування та реалізації медичних проектів. Від розуміння основних аспектів цієї моделі залежить успішність розробки та впровадження інтелектуальних інформаційних систем для проектного менеджменту в медицині.
Мета. Обґрунтувати особливості створення систем планування медичних проектів, на їх основі запропонувати структурну модель системи планування медичних проектів, яка базується на моделях обчислювального інтелекту, що дають можливість автоматизувати та оптимізувати різні аспекти медичних проектів та оцінити ефективність розробленої структурної моделі на практиці.
Методи дослідження. Використано методи аналізу та синтезу складових процесів предметної галузі та управління проектами, індукції та дедукції, абстрагування й конкретизації, аналогій для обгрунтування особливостей створення систем планування медичних проектів. Під час розробки структурної моделі використано методологію SADT, системний підхід, теорію та методи моделювання систем, аналізу та синтезу чинників впливу складових проєктного середовища на складові медичних проектів. Для визначення вимог медичних організацій до системи планування медичних проектів використано метод експертних оцінок Розроблено програмний продукт мовою Python 3.11, який реалізує її функціональні можливості.
Основні результати дослідження. Обґрунтовано доцільність розроблення структурної моделі системи планування медичних проектів. Вона базується на моделях обчислювального інтелекту, що дає змогу автоматизувати та оптимізувати різні процеси планування медичних проектів. Обґрунтована структурна модель системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту включає базу даних (БД), базу знань (БЗ) та 8 системно взаємопов’язаних блоків. Вона передбачає системне формування баз даних (БД) та знань (БЗ) із реальних даних електронної системи медичних записів (ЕМЗ). Це забезпечує навчання моделей обчислювального інтелекту для планування складових медичних проектів. На підставі розробленої нейронної мережевої моделі, що навчена на даних діючої електронної системи медичних записів, виконано кількісне оцінення тривалості проектів лікування цукрового діабету у дітей. Встановлені тенденції зміни тривалості проектів лікування цукрового діабету у дітей від зміни головних чинників, які їх зумовлюють.
Висновки та конкретні пропозиції автора. Отримані результати лежить в основі підвищення якості та точності підтримки прийняття рішень для оцінення тривалості проектів лікування цукрового діабету у дітей із різними станами їх захворювання. Подальші дослідження стосуються впровадження структурної моделі системи планування медичних проектів на основі обчислювального інтелекту в медичній практиці. Це вимагає великих зусиль у зборі та аналізі медичних даних, а також забезпечує високу конфіденційність та конфіденційність інформації. Отримані результати досліджень суттєво покращують точність процесів планування проектів лікування пацієнтів, зменшують їх ризики та підвищують якість отриманих продуктів – наданих медичних послуг.

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ ВІДНОВЛЕННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ТА БЕЗПЕКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ СІЛЬСЬКИХ ГРОМАД У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД

А. M. Tryhuba — 2023-12-28

Проблема. Обґрунтовано особливості управління проектами відновлення транспортної та безпечної інфраструктури сільських громад у післявоєнний період. На основі аналізу стану питання в теорії та практиці встановлено, що для відновлення та модернізації безпекової інфраструктури сільських громад необхідно реалізовувати відповідні проекти, які потребують системного управління та розробки відповідного управлінського інструментарію.
Мета. Обґрунтувати особливості управління проектами відновлення транспортної та безпечної інфраструктури сільських громад у післявоєнний період, на їх основі сформулювати управлінські задачі та інструментарій їх розв’язання, що базується на сучасних інформаційних технологіях, які забезпечують автоматизацію та оптимізацію процесів прийняття управлінських рішень, а також оцінення їх цінності для сільських громад у післявоєнний період.
Методи дослідження. Проведено аналіз наукової літератури та нормативно-правових документів, що дозволило сформувати теоретичну базу дослідження та визначити основні напрями наших досліджень. Використано метод статистичного оцінення даних сільських територій, що дасть змогу отримати інформацію про особливості проектного середовища та управління проектами відновлення транспортної та безпечної інфраструктури сільських громад у післявоєнний період від безпосередньо зацікавлених осіб. Використання методів системного підходу, теорії та методів моделювання систем, аналізу та синтезу чинників впливу складових проектного середовища на складові проектів дало можливість сформулювати управлінські завдання та означити інструментарій їх розв'язання, що базується на сучасних інформаційних технологіях.
Основні результати дослідження. Запропонована структурна модель системи управління проектами відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад у післявоєнний період. Вона передбачає виділення 4 складових (проектне середовище, проект, продукт проекту та управління проектом), які лежать в основі означення особливостей управління зазначеними проектами. Подано характеристику складових проектів відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад у післявоєнний період. Описано взаємозв’язки між показниками складових проектів відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад. Встановлено, що у проектів відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад у післявоєнний період наявне спільне проектне середовища та ресурси, а також їх продукти мають системний взаємовплив на цінність для стейкхолдерів. Сформульовано науково-прикладні задачі для ефективної реалізації проектів відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад у післявоєнний період. Означено управлінський інструментарій, який слід розробити для проектних менеджерів, щоб вирішувати зазначені задачі.
Висновки та конкретні пропозиції автора. Подальші дослідження потребують розробки точних моделей для прогнозування складових проектного середовища та їх взаємодії. Розробка адаптивних моделей забезпечить більш точне прогнозування та управління наявними ресурсами для реалізації проектів відновлення транспортної та безпекової інфраструктури сільських громад. Встановлено, що впровадження розроблених аналітичних засобів для узгодження конфігурацій продуктів проектів, що базуються на обчислювальному інтелекті, забезпечить інтеграцію інтелектуальних технологій у системне виконання управлінських процесів.

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЗМІСТУ ТЕОРЕМИ ГІПОТЕЗ У СИТУАЦІЯХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

L. P. Hashchuk — 2023-12-28

Проведено короткий аналіз змісту, що його зазвичай вкладають у поняття «невизначеність», «апріорність», «апостеріорність». Основна мета роботи — критично оцінити можливість і доцільність вивчення в навчальних і застосування в наукових дисциплінах теореми Т. Бейза (Th. Bayes) як знаряддя долати невизначеність у процесі пізнання й ухвалення рішень. Виклад матеріалу спирається на абстрактні мотивуючі приклади.
Зроблено такі загальні висновки. Якщо з’явилися справді віри гідні апріори, то це означає, що цілком напевне раніше провадилися ґрунтовні дослідження, на тлі яких бейзівський висновок — це виконане нашвидкуруч бліде і не завжди переконливе продовження цих досліджень. Тому не дивно, що був період, коли теорема Бейза майже зникла із засобів статистичних досліджень. В середині ХХ століття підхід Бейза знову виринув серед інструментарію для пошуку допустимих і мінімаксних оцінок в типових задачах оцінювання невідомого параметра ймовірнісного розподілу. Бейзіанство тепер набуло популярності ще й в алгоритмах навчання штучного інтелекту на основі великих обсягів даних, що засновані на людському досвіді. Та насправді це все радше прояв моди, ніж визнання особливих потенцій теореми гіпотез. Те, що штучний інтелект облюбував собі саме технологію бейзіанства, нічого особливого не означає. Його раніше чи пізніше природний інтелект легко наверне на інший, розумніший шлях — знати б найкращий шлях. Загалом теорема Т. Бейза не заслуговує стати предметом ретельного вивчення та активного поширення як надзвичайно ефективного інструментарію дослідження й пізнання.

ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ КРИМІНАЛІСТИКИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ІНЦИДЕНТІВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТА КІБЕРБЕЗПЕКИ

O. I. Polotai — 2023-12-28

Постановка проблеми. Враховуючи сучасні тенденції розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань, все більшого розвитку набувають інноваційно-комунікаційні технології (ІКТ), які все частіше впроваджуються в різні сфери життя суспільства. Разом с тим, удосконалення комп’ютерних технологій призвело до появи нових видів злочинів, так званих “комп’ютерних злочинів”. За своїм механізмом, способами вчинення та укриття ці злочини мають певну специфіку, характеризуються підвищеним рівнем латентності та низьким рівнем розкриття [11]. Це в свою чергу змусило розвиватись i галузь криміналістики та методи розслідування комп’ютерних злочинів, яка в умовах розвитку сучасних ІКТ досягла нового етапу свого розвитку. Зокрема, завдяки новітнім технологіям з’явилася нова галузь криміналістики – цифрова криміналістика.
Мета. Метою статті є дослідження нової галузі розслідування інцидентів інформаційної та кібербезпеки – комп’ютерної криміналістики.
Результати. У статті проаналізовано складові частини комп’ютерної криміналістики, оцінено основні
тенденції розвитку цієї науки на сучасному етапі. Комп’ютерна криміналістика включає процеси виявлення, отримання, накопичення, зберігання, аналізу, дослідження та представлення цифрових доказів. Криміналістичні докази та методи криміналістичної експертизи залежать від операційної системи технічного пристрою, ефективності реалізації його функцій безпеки. Також в статті детально описано предмети та принципи комп’ютерної криміналістики, основні сфери її застосування а також наведено перелік методів дослідження, які властиві тільки їй. Особливу увагу у статті приділено поняттю «цифрові, віртуальні» сліди, на зборі та дослідженні яких, побудована вся суть комп’ютерної криміналістики. Зокрема, наводиться класифікація цифрових слідів за формою, місцем зберігання тощо. Описано основні місця зберігання доказів наявності інцидентів інформаційної та кібербезпеки. У статті описані чотири основні етапи робіт з цифровими слідами інцидентів інформаційної та кібербезпеки, а власне кажучи, комп’ютерною інформацією та даними. Також описані основні проблеми фахівців з комп’ютерної криміналістики, а саме: технічні проблеми та адміністративні. Описані основні перспективи розвитку комп’ютерної криміналістики.
Висновки. Комп'ютерна (цифрова) криміналістика – це прикладна наука про розкриття та розслідування інцидентів інформаційної та кібербезпеки, пов'язаних з комп'ютерною інформацією, про використання методів отримання і дослідження доказів факту інцидентів інформаційної та кібербезпеки у вигляді комп'ютерної інформації (цифрових слідів) та технічними засобами, що використовуються для цього. Це дає змогу швидко виявляти порушників інформаційної безпеки та запобігати виникненню інцидентів інформаційної і кібербезпеки та комп'ютерних злочинів, що викликають порушення конфіденційності, цілісності та доступності інформації та порушують інформаційну безпеку загалом.

ОБГРУНТУВАННЯ НАЙБІЛЬШ ЗНАЧУЩИХ КРИТЕРІЇВ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ СИЛОВИХ ЛІТІЙ-ІОННИХ БАТАРЕЙ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ

A. F. Gavryliuk — 2023-12-28

Постановка проблеми. Сьогодні індустрія електромобілів стрімко розвивається, а кількість проданих електромобілів зростає. Це зумовлено з одного боку енергетичною кризою, а з іншого – захистом довкілля. Така тенденція призводить до збільшення абсолютної та відносної кількісті електромобілів у світовому автопарку Тому дослідження пожежної небезпеки електромобілів і їх компонентів є актуальним питанням в умовах сьогодення.
Мета дослідження полягає у розкритті особливостей впливу ступеня заряду на пожежну небезпеку літій-іонних батарей (температуру горіння, втрату маси, час викиду горючих газів) а також на час спрацювання їх запобіжних механізмів (клапана вентиляційного отвору). Для досягнення задекларованої мети проведено експериментальні дослідження з використанням відкритого полум’я на літій-іонні елементи живлення, а також виявлено та описано залежності впливу чинників на їх пожежну небезпеку.
Методи та результати дослідження. МУ роботі для досягнення задекларованої мети використаний
експериментальний та теоретичний методи дослідження. У теоретичному методі досліджень, були застосовані такі операції, як: синтез, аналіз, систематизація, узагальнення тощо. Для дослідження відбирались зразки з силової АКБ електромобіля TESLA MODEL S ємністю 75 кВт∙год. Літій-іонний елементи живлення формату 18650 мають циліндричну форму (18 мм діаметр та 65 мм висота), ємністю – 3,2 А∙год, номінальна напруга живлення – 3,7 В. При чому мінімальна напруга розрядженої батареї становить 2,7 В, а зарядженої – 4,2 В.
Висновки. За результатами натурних вогневих досліджень елементів живлення силової АКБ електромобіля TESLA MODEL S типу 18650 за розробленою методикою встановлено, що найбільшу пожежну небезпеку становить повністю заряджена літій-іонна батарея, а також отримано такі результати: ступінь заряду батареї є визначальним чинником, який впливає на її температуру горіння, яка для повністю зарядженої літій-іонної батареї складає понад 800 ºС. Разом з тим час спрацювання вентиляційного отвору від моменту виникнення необоротної екзотермічної реакції зменшується із збільшенням заряду, що описується поліноміальною регресійною залежністю. Час викиду вентиляційних газів збільшується зі збільшення заряду літій-іонної батареї, а заначить і час її горіння. Для 100 % зарядженої батареї час викиду вентиляційних газів становить 7-8 с, а для розрядженої 2-3 с. Втрата маси літій-іонної батареї залежить від ступеня заряду батареї та не залежить від дії на неї зовнішніх теплових потоків. Для розрядженої батареї втрата маси під час вогневих випробувань складає 7-8 г, а повністю зарядженої – 25-28 г. Це стане підґрунтям подальших досліджень для ідентифікації стану заряду батареї під час пожежі. Результати таких досліджень можуть бути використані під час проведення експертизи дослідження пожеж електромобілів та встановлення ймовірної причини їх загорянь.

НАРОДНИЙ АВТОМОБІЛЬ: ІСТОРІЯ, ЗАГАЛЬНІ МОТИВИ І ЗАСАДИ ПОЯВИ

P. M. Hashchuk — 2023-12-28

Тема статті навіяна тим фактом, що в 2023 році виповнилося 90 років від часу проголошення ідеї «народного автомобіля» та 85 років від дня народження реального автомобіля Volks-Wagen. Мета дослідження — оцінити окремі історичні епізоди та з’ясувати загальні мотиви й засади цього цивілізаційного явища. Виявляється, що дизайн і будова знаменитого «Жука» — це вдале і вчасне втілення усталених на той час тенденцій у світовому автомобілебудуванні.
Можна казати, що Фольксваген постав як закономірне втілення ідей багатьох видатних інженерів. Зокрема є підстави вважати, що власне таким бачив досконалий автомобіль австрійський конструктор Бела Барен’ї (Béla Barényi). У Фольксвагені можна побачити риси автомобіля Tatra V570, розробленого командою конструкторів на чолі з Гансом Ледвінкою та Полом Джереєм. Згодом проєкт цього маленького автомобіля переріс у проєкт солідного Tatra T77 (потім Т87, Т97) — першого в світі серійного аеродинамічного автомобіля.
Фольсваґен-Жук, без перебільшення, перевернув автомобільний світ, змусив його рухатись у цілком незвичному, але торованому розумом напрямі. «Volkswagen Beetle» доречно визнати, як вважають, одним з чотирьох найвидатніших автомобілів ХХ століття — разом з Ford Model T, Mini, Citroen DS. Він став єдиним автомобілем у світі, який випускався понад 60 років без кардинального перегляду конструкції. Від самого початку до виробництва автомобіля Volkswagen була залучена вся нація — її прагматичний ентузіазм, патріотичне піднесення, розсудливість і дисциплінованість, фінанси, прагнення суб’єктності, утилітарні сподівання на майбутнє. «Народний автомобіль» — це аж ніяк не «автомобіль для всіх». Хоча він обов’язково мав би перерости у нього, як це й сталося.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИБОРУ ПАСАЖИРОМІСТКОСТІ АВТОБУСІВ ДЛЯ МІСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

S. V. Nyemyi — 2023-12-28

Для користувача послугами міського автобусного транспорту – пасажира, важливими є стабільність руху автобусів на маршрутах, комфортабельність і безпека перевезень та інтервал руху. Останній показник важливий з огляду на регулярність автобусного сполучення на маршруті, насамперед своєчасна доступність до місць праці та інших видів транспорту (приміські автовокзали, залізничні вокзали і аеропорти). При цьому важливе значення мають техніко-економічні аспекти перевезень, які формують експлуатаційні витрати міських автобусних перевезень, що, у свою чергу, впливає на вартість проїзду для пасажирів.
Метою дослідження є аналіз складових, що впливають на показники автобусних маршрутів для розроблення основи для укомплектування маршрутів раціональними моделями автобусів. Для досягнення зазначеної мети визначено такі основні завдання дослідження: провести аналіз математичних моделей, що характеризують показники функціонування автобусних маршрутів – обсяг пасажиропотоків, інтервал руху автобусів на маршрутах. Дослідити адекватність планування кількості автобусів на маршруті за критеріями дотримання інтервалу руху та перевезення заданої кількості пасажирів на маршруті.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що досліджено залежність у необхідній кількості автобусів для обслуговування маршрутів за критеріями забезпечення планового інтервалу руху і перевезення заданої кількості пасажирів на маршруті. Наведено залежність впливу пасажиромісткості автобусів на експлуатаційні витрати на перевезення.
Методи дослідження. Дослідження проведені на основі аналізу наявних даних інформаційних джерел, опитування на авторизованих автобусних транспортних підприємствах м. Львова та статистичної обробки автором експлуатаційних показників руху автобусів на міських маршрутах.
Основні результати досліджень. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що досліджено залежність у необхідній кількості автобусів для обслуговування маршрутів за критеріями забезпечення планового інтервалу руху і перевезення заданої кількості пасажирів на маршруті. Наведено залежність впливу пасажиромісткості автобусів на експлуатаційні витрати на перевезення.
Висновки. 1. Доведено, що планування кількості автобусів на маршруті виходячи із критеріїв дотримання заданого інтервалу руху і забезпечення перевезення планової кількості пасажирів значно відрізняються між собою.
2. Обслуговування маршрутів автобусами малої пасажиромісткості, порівняно із автобусами великої пасажиромісткості, потребує значного збільшення сумарного пробігу автобусів малої пасажиромісткості для перевезення однакової кількості пасажирів і забезпечення планового інтервалу руху на маршруті. Це призводить до значного збільшення експлуатаційних витрат, не кажучи про екологічну шкоду для людей і довкілля.

МОДЕЛЬ РУХУ АВТОМОБІЛЯ ПО КРИВОЛІНІЙНІЙ ТРАСІ

R. M. Rogatynskyi — 2023-12-28

В статті розглядається питання забезпечення курсової стійкості автомобіля на етапі прокладання та вибору траєкторії руху автомобіля по площинній трасі із умови мінімізації негативних динамічних впливів. Досягнення вказаної мети забезпечується встановленням закономірностей вибору швидкісного режиму руху та раціональної траєкторії руху автомобіля і, відповідно, закону зміни кута повороту коліс залежно від параметрів траси, зокрема її кривини. Вихідними даними для розробленої моделі є параметри траси та її ділянок, згідно з технічними вимогами на будівництво та дистанційне зондування, за якими визначаються біжучі параметри кривини траси та її смуг.
Траєкторія руху автомобіля задається як параметрична функція від шляху, пройденого задніми колесами із врахуванням зміни кута нахилу коліс по трасі, за якою визначено траєкторії руху коліс і автомобіля та їх кривини. Узгодження кривин траси та траєкторії руху дозволило встановити безпечні кінематичні режими руху автомобіля по криволінійній трасі.
Рух по криволінійні траєкторії призводить до перерозподілу сил та моментів, що діятимуть на автомобіль. Вони врівноважуються реакціями на чотирьох колесах, і встановлення кінематичного та динамічного режиму руху дає змогу надалі уточнити динаміку автомобіля в цілому, використовуючи ітераційний процес. На подальших ітераціях уточняються перерозподіл сил на реальні колеса і від велосипедної моделі переходять до моделі чотири колісного автомобіля з уточненням кінематичного та динамічного режимів його руху.
Побудовано модель перебудови руху автомобіля із однієї смуги на іншу за гладкою функцією переходу на основі гіперболічних функцій. Встановлені особливості кінематичного та динамічного режиму руху за запропонованим переходом із вибором кривої переходу та встановленням безпечних параметрів ділянок переходу залежно віл швидкісного режиму руху автомобіля.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

М. Сорочич — 2023-12-28