Львівський філологічний часопис

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ МЕТАФОР У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ ПІДХІД

2024-04-24T12:16:19+03:00

Наукову розвідку присвячено дослідженню дискурсивної природи концептуальних метафор в сучасному англомовному політичному дискурсі у когнітивно-дискурсивному ключі. Виявлено, що концептуальна метафора є одним із найважливіших елементів сучасного англомовного політичного дискурсу, основною дискурсивною функцією якої є маніпулятивний вплив на читача. Доведено, що використання відповідних метафор в текстах політичного дискурсу здатне впливати на політичні погляди та політичні рішення читачів/виборців. При цьому в роботі наголошено, що у царині сучасного політичного дискурсу спостерігаємо актуалізацію таких його ознак: 1) еволюцію політичної мови від сталих політичних кліше до неформальної, розмовної, навіть часом жаргонної лексики; 2) надмірне спрощення синтаксичних конструкцій, 3) використання авторських неологізмів; 4) навмисне застосування таких стилістичних засобів, що привертають увагу і легко запам’ятовуються (метафора, метонімія, метафоричне порівняння, оксиморон, гра слів); 5) опору не на логіку, а почуття, і як наслідок 6) домінування емоцій над аргументами, що, безперечно, відображається на слухачах; 7) домінування графічних засобів та знаків інших семіотичних систем. Метою презентованої розвідки є виявлення функціонального потенціалу концептуальних метафор в англомовних текстах сучасного політичного дискурсу. Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: уточнити поняття концептуальної метафори як когнітивного механізму; окреслити основні напрями дослідження взаємодії мови та політики; виявити ключові ознаки сучасного англомовного політичного дискурсу з огляду на лінгвальні та екстралінгвальні фактори; побудувати типологію концептуальних метафор та простежити їхні дискурсивні функції в досліджуваних текстах сучасного англомовного політичного дискурсу. З позицій когнітивного підходу у роботі простежено, що метафори забезпечують розумову діяльність людини, і слугують інструментом пізнання, впливаючи на стиль та сприйняття текстів саме політичного дискурсу. Доведено, що виникнення таких метафор обумовлено: 1) потребою в лаконічному та образному вираженні складних політичних понять; 2) прагненням зробити дискусійні політичні теми більш доступними для широкого загалу; 3) бажанням вплинути на думки та емоції людей. Серед найбільш поширених когнітивних типів метафор виділяємо стерті та авторські. Варто наголосити, що саме концептуальні метафори активізують уяву читача, слугують чинником посилення на нього комунікативного впливу. Виявлено, що деякі концептуальні метафори можуть запам'ятовуватися надовго і формувати стійкі асоціації, стимулювати образне та емоційне сприйняття інформації. З огляду на це можна виділити такі їхні дискурсивні функції: інформативну, маніпулятивну, емотивну. Поза як основним завданням політиків залишається переконання та контроль над аудиторією виборців, саме концептуальні метафори вважаємо основним джерелом емоційної наповненості промов політиків.

ОБРАЗ АФРОАМЕРИКАНСЬКОЇ ЖІНКИ У ПОЕТИЧНІЙ ЗБІРЦІ ГАРРІЄТТИ МАЛЛЕН “TREE TALL WOMAN”

2024-04-24T12:15:38+03:00

Cтаття присвячена дослідженню особливостей репрезентації образу афроамериканської жінки у поетичній збірці “Tree Tall Woman”, дебютному творі сучасної американської поетеси, літературознавиці, членкині Американської академії мистецтв і наук, Гаррієтти Маллен, чиї поезії ввійшли до Нортонської антології афроамериканської літератури. Поетичні тексти збірки “Tree Tall Woman” відображають переживання ліричної героїні, навіяні спогадами її алабамського дитинства та техаської юності, де центральне місце відведено рефлексії про долю сучасної темношкірої жінки. Оскільки на початку поетичної кар’єри Г. Маллен була прихильницею руху Чорного мистецтва, який пропагував ідею «чорної самосвідомості», у своїх перших віршах вона віддає шану афроамериканській культурній спадщині і ретранслює власний досвід з позиці простої афроамериканської жінки. У статті особливу увагу зосереджено на виявленні домінантних мотивів, в яких розкривається образ жінки. Встановлено, що наскрізний мотив збірки “Tree Tall Woman” – це мотив зв’язку поколінь, який реалізується через образи жінки-хранительки роду та жінки-хранительки етнокультурних традицій. Духовна складова образу жінки реалізується через мотиви оновлення та єдності жінки і природи, а дихотомія духовного і тілесного реалізована символами вітра і землі. Етноскладова образу жінки на лексичному рівні реалізована етнонімами Black woman, black lady, які репрезентують усвідомлення приналежності до певної етнічної групи, а дієслівні метафори з компонентами ground, earth, soil, які імплікують архетип Роду та актуалізують зв’язок жінки зі своїм африканським корінням. Домінантними лексикостилістичними засобами репрезентації образу жінки є метафори. Репрезентовані метафоричні характеристики актуалізують переосмислення образу жінки на основі фольклорних символів – метелика, акули, міфологеми вітру, архетипних образів – дерева, землі, Персефони та етнокультурних архетипних образів Afro-American Big Mama, the Mammy.

ЯВИЩЕ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ У СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

2024-04-24T12:18:59+03:00

Стаття присвячена дослідженню поняття лінгвістичної інтерференції у вивченні іноземної мови. У роботі висвітлено погляди науковців-лінгвістів на визначення та тлумачення поняття «інтерференція» у сучасних наукових дослідженнях; розглянуто питання походження, запровадження, історії розвитку поняття «інтерференція»; проаналізовано причини виникнення інтерференції та перелічено основні її види, а також розглянуто питання класифікації мовних інтерференцій. Визначено, що явище інтерференції є багатоаспектним феноменом, тому потребує розгляду не лише з позицій лінгвістики, але й з точки зору психології, соціолінгвістики та методики викладання іноземної мови. Тільки тоді можна комплексно висвітлити основні причини появи цього явища. Базуючись на вже існуючих дослідженнях цієї проблематики, у статті виділено та класифіковано основні причини інтерференції у межах такої чотирьохкомпонентної системи: лінгвістичні, психологічні, соціолінгвістичні, методичні. Також у статті розглянуто погляди на проблему мовної інтерференції багатьох учених та доведено, що необхідними умовами виявлення інтерференції є двомовність і мовний контакт. Місцем лінгвістичної інтерференції визначено саму людину, що здійснює письмову або усну комунікацію іноземною мовою або виконує переклад з однієї мови на іншу, намагається компенсувати якісь елементи, явища і функції однієї мовної системи елементами, явищами і функціями іншої, також може призвести до численних помилок і відхилень від мовної норми. До того ж, у дослідженні виокремлено, що механізмами мовної інтерференції є ототожнення і перенесення елементів і функцій контактуючих мов, а лінгвістичними причинами цього явища є розбіжність і подібність в мовних системах контактуючих мов.

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ АНАЛІЗУ СТАТИСТИЧНИХ ПРОФІЛІВ ТЕКСТІВ

2024-04-24T12:27:53+03:00

У статті проаналізовано можливості використання штучного інтелекту для формування статистичних профілів текстів на основі аналізу творів видатного українського митця, Андрея Шептицького. Метою дослідження є вивчення особливостей пастирських листів Шептицького, як лінгвістичного явища, в його синтаксичній, морфологічній унікальності й оригінальності в контексті використання штучного інтелекту. Частота вживання різних частин мови, таких як іменники, дієслова, прийменники та ін., співвідношення кількості абзаців, речень та їх синтаксичного характеру у творах митця вимагає нестандартного підходу до аналізу його послань. Результати дослідження підкреслюють важливість іменників та дієслів у формуванні смислово-синтаксичних конструкцій у текстах Шептицького, що є новизною у вивченні його творчості. Стаття пропонує нові можливості використання штучного інтелекту для аналізу лінгвістичних текстів, спрямованих на розуміння мовленнєвої структури та творчої мови письменника. Таким чином, дослідження спрямоване на розширення знань у галузі мовознавства за допомогою інструментів штучного інтелекту та статистичного аналізу текстів. Використання програмного забезпечення з елементами штучного інтелекту виявляється особливо цінним у контексті аналізу текстів великого обсягу, дозволяючи виявляти їхні унікальні риси. Зазначений підхід не лише дозволяє ефективно визначати частотність лексичних одиниць, але і проводити стилістичний та синтаксичний аналіз, а також встановлювати семантичні відтінки використаних слів і виразів. Програмні рішення з елементами штучного інтелекту використовують методи обробки природної мови, що сприяє структуруванню, аналізу та узагальненню великих обсягів текстуальної інформації. Ці інструменти стають не тільки допоміжним елементом для дослідників у лінгвістиці, а й важливим кроком у розвитку комп'ютерних технологій, сприяючи глибокому розумінню текстів та їхніх структурних особливостей. Програмні рішення, які базуються на методах обробки природної мови, не лише допомагають виявляти ключові особливості синтаксичної та морфологічної структури текстів, але й відкривають нові можливості для розуміння творчого внеску митця. Відповідно, взаємодія мовознавства та сучасних технологій надає нові можливості для розвитку інтелектуального аналізу текстів та вивчення мовної естетики в контексті штучного інтелекту.

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ

2024-04-24T12:52:50+03:00

Статтю присвячено аналізу структурних, семантичних, когнітивних і комунікативних особливостей складнопідрядних речень. Складнопідрядне речення – це структурно та інформаційно цілісна конструкція, сформована з синсемантичних одиниць, де субординативні елементи доповнюють, розкривають головну клаузу або один одного. Формально-граматична структура СПП базується на процесах синтаксичної деривації: розгортання (поглиблення синтаксичної перспективи), розширення (за рахунок різнотипного зв’язку між підрядними блоками та обрамлення сурядними блоками), включення (введення конструкцій вторинної предикативності, парантетичних елементів), спрощення (редукція елементів синтагми), виведення маркера зв’язку (асиндезація), згортання (заміна клаузи вербоїдом), схрещування основних моделей СПР. Ментальні схеми – абстракції вищого рівня, які лежать в основі клауз у складі СПР, охоплюють схеми: буття об’єкта (екзистенція); буття ознаки (ідентифікація, тотожність, ознакова реляція, ступінь прояву ознаки); самостійне переміщення суб’єкта (куди, звідки, хто йде, де кого немає); дія суб’єкта (мовно-мисленнєва діяльність об’єктів); стан суб’єкта (логіко-емоційний стан, модальний стан); вплив на об’єкт (вплив на пацієнс, зміна приналежності, умова чи можливість виконання дії). Концептуальні сітки гіпотаксису будуються з допомогою п’яти базових фреймів – предметного (схеми буття об’єкта і стан суб’єкта); акціонального (схеми дії суб’єкта і самостійне переміщення суб’єкта); посесивного (схема вплив на об’єкт); ідентифікаційного і компаративного (схема буття ознаки об’єкта). У кожному фреймі ментальні схеми об’єднуються в концептуальні матриці або ж полі ситуативні фрейми, специфіка яких визначається станом ментальної схеми). Тема-рематична структура СПР є тематичною прогресією, яка інкорпорована рематичною множинністю. Макротема – це денотативне ядро гіпотактичного цілого, а мікротема – референт висловлювання або модифікатор головної клаузи. Формується комунікативна модель СПР інтерфейсного входження у текст за допомогою різновидів актуального членування: лінійного, лінійно-ступеневого, багатоступеневого. Темарематичне членування інформації обумовлює смислове висвічування елементів у реченні. Виділена інформація (рема) створює профіль на фоні заздалегідь відомої інформації – фону для її сприйняття (теми). Фон – модус речення (його головна частина), який створює тему повідомлення і необхідний для осмислення фігури – диктумної пропозиції. Ступінь комунікативної напруги, яка формується, в основному, у залежній клаузі, утворює акцентний домен.

ФЕНОМЕН ВІДЧУЖЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТРАКТУВАННІ ВАЛЕНТИНА ТАРНАВСЬКОГО

2024-04-24T12:55:58+03:00

Стаття присвячена дослідженню феномена відчуження у творчості Валентина Тарнавського. Увага зосереджена на двох його типах, що розглянуті в соціальному та філософському дискурсі. Для аналізу обрано оповідання «Дерево життя» та роман «Порожній п’єдестал». Метою цього дослідження є визначення поетикальних засобів відображення феномена відчуження на проблемно-тематичному рівні, а також аналіз інтерпретаційних моделей, які виробляє Валентин Тарнавський у своїй прозі. Виходячи з кількісного аналізу, у прозі письменника однією з найчастотніших і ключових є проблема значення духовності та морально-ціннісних орієнтацій у житті людини, що вирішується на тлі тематичного матеріалу життя людини творчої. Серед персонажів, які репрезентують тип творчої людини, функціонують як діячі мистецтва, так і науки, проте авторська концепція не зводиться лише до поетизації чи оспівування інтелектуальних пошуків та відкриттів чи возвеличення креативного типу особистості. Питомим сенсом художньої інтерпретації цієї теми є порушення проблем викинутості, маргінальності та непристосованості до життя у світі, в якому талановиті люди, що несуть частку всесвітньої мудрості, − зайві. У результаті аналізу двох творів прозаїка простежується еволюція художнього осмислення феномена. Спершу він постає як відчуження від суспільства, що є необхідним заходом для індивідуального становлення, самопізнання й розкриття творчого потенціалу в ранньому оповіданні «Дерево життя». Згодом інтерпретується в романі «Порожній пʼєдестал», де в художньому образі екзистенційного відчуження директора інституту Унксова, що виявляється як на фізичному, так і на психологічному рівнях, закодовано потенціал узагальнено-філософського прочитання цієї амбівалентної проблеми. Художня адаптація філософської ідеї у творі «Порожній пʼєдеста» наближає його до жанру інтелектуального роману.

ПРАГМАТИКА СТРАТЕГІЇ АДРЕСАТНОСТІ В ЖАНРІ «ОГОЛОШЕННЯ ПРО ВАКАНСІЮ»: МІЖМОВНИЙ АСПЕКТ

2024-04-24T12:58:31+03:00

Стаття містить результати зіставного дослідження комунікативно-прагматичних особливостей жанру «оголошення про вакансію» в писемному модусі дискурсу працевлаштування в британській та укра- їнській лінгвокультурах. Вона продовжує напрацювання авторів щодо встановлення спільних та відмінних ознак в цьому жанрі й аналізує стратегію адресатності. Своєчасність дослідження обґрунтована пере- осмисленням комунікативних ролей ключових учасників ринку праці, які спілкуються через засоби мереже- вого зв’язку та адаптують комунікативні стратегії до сучасних вимог. На основі випрацьованої методики було розроблено міжмовний комунікативно-прагматичний профіль стратегії адресатності, характерний для мережевих оголошень про вакансії. Аналіз мовного матеріалу здійснено в межах таких тактик стра- тегії адресатності: дистанціювання, прямого звернення, оцінки кваліфікації адресата, акцентування соці- альних навичок та особистих якостей претендента. Авторами було проаналізовано 658 українськомов- них та 488 англомовних зразків реалізації виділених тактик стратегії адресатності, вилучених методом суцільної вибірки з 400 оголошень про роботу, розміщених на сайтах https://www.work.ua/ та https://www. reed.com.uk. з використанням фільтра «IT-сфера». Відсоткові підрахунки використання тактик стратегії адресатності засвідчують наступні особливості. В українському контексті найбільш вживаною є так- тика оцінки кваліфікації адресата (30%) та прямого звертання (28%). Тактика акцентування соціальних навичок та особистих якостей претендента (26%) також займає значну частину. Натомість низька частка використання тактики дистанціювання (16%) вказує на прагнення авторів оголошень створити уявний діалог, наблизитись до адресата. Для британських оголошень в реалізації стратегії адресатності були виявлено, що найчастіше використовують тактику оцінки кваліфікації адресата займає (30%), тактику прямого звертання (31%), тактику акцентування соціальних навичок та особистих якостей претендента (19%), тактику дистанціювання (9%). На нашу думку, отримані підрахунки вказують на важливість опису вимог до кандидата та встановлення з ним діалогу через прямі звертання. Натомість соціальні навички і особисті якості не є критично важливими для отримання роботи.

СОЦІОЛЕКТНА МОВНА ВАРІАТИВНІСТЬ СУЧАСНОЇ БРИТАНСЬКОЇ МОЛОДІ: КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

2024-04-24T14:05:04+03:00

Мовний ландшафт сучасної Британії зазнає динамічної трансформації, особливо серед молоді. Це дослідження заглиблюється у складнощі соціолектної варіативності, вивчаючи, як соціальні фактори, такі як вік, етнічна приналежність та географічне розташування, впливають на мовний вибір та стилі спілкування молодих британців. Однак воно підкреслює появу нових, динамічних соціолектів, сформованих під впливом різних соціальних і культурних чинників. Серед них зростаючий вплив багатомовності, розвиток онлайн-комунікації та поєднання регіональних і глобальних тенденцій. У цьому комплексному дослідженні будуть розглянуті різні аспекти соціолектної варіативності: фонологічні особливості (аналіз унікальної вимови, звукових моделей та інтонації, характерних для різних молодіжних груп); лексичний вибір (вивчення лексики, характерної для різних груп, включаючи сленгові терміни, неологізми та запозичення з інших культур); граматичні варіації (дослідження відхилень від стандартної граматики, яку зазвичай використовує молодь, наприклад, скорочені дієвідміни дієслів або нестандартні структури речень); особливості дискурсу (вивчення особливостей побудови молодими людьми своїх розмов, використання гумору та навігації в різних соціальних контекстах за допомогою мови). У дослідженні будуть використані різні методи збору даних, зокрема: соціолінгвістичні інтерв'ю (інтерв'ю з молодими людьми різного походження, щоб зрозуміти, як вони використовують і сприймають мову); корпусний аналіз (вивчення великих масивів даних онлайн-комунікації, таких як пости в соціальних мережах або онлайн-форуми, щоб виявити закономірності у використанні мови); етнографічне спостереження (занурення в соціальний контекст різних молодіжних груп, щоб побачити, як вони використовують природну мову і як взаємодіють між собою). Використовуючи ці методи, дослідження має на меті забезпечити комплексне розуміння різноманітного мовного ландшафту сучасної британської молоді, який постійно розвивається. Воно має на меті зробити внесок у постійний діалог про мовні зміни, соціальну ідентичність та динамічний характер комунікації в сучасному світі.

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАМБУРЗЬКОГО ДІАЛЕКТУ

2024-04-24T14:08:02+03:00

Діалект ̶ це специфічний варіант мови, який багато в чому відрізняється від офіційної або стандартної мови, включаючи вимову, лексику, граматику, синтаксис і використання специфічних слів або конструкцій. Іноді різниця між діалектами настільки значна, що люди, які розмовляють різними діалектами, можуть мати труднощі з розумінням одне одного. Зсув приголосних у верхньонімецькій мові розділив федеральні землі на групи носіїв верхньонімецької та нижньонімецької мов. У південних і центральних регіонах середньо- і верхньонімецькі діалекти зазнали впливу звукового зсуву і вважаються верхньонімецькими діалектами. Регіональні діалекти на півночі, яких не торкнувся зсув звуків, були об'єднані під терміном "нижньонімецька мова". Систематичні дослідження діалектів почалися в Німеччині у 18-19 століттях. Йоганн Андреас Шмеллер був одним з найвидатніших діалектологів і уклав Баварський словник у 1827-1837 роках. Брати Грімм включили діалектні слова та регіонально забарвлені діалектизми у свій знаменитий словник німецької мови. Георг Венкер провів ретельне дослідження діалектів і склав "Список Венкера" із сорока зразків речень верхньонімецької мови. Результатом цих досліджень став мовний атлас, в якому нанесені всі німецькі діалекти. Серед сучасних німецьких дослідників гамбурзького діалекту слід виділити Петера Шмахтагена. У Гамбурзі використовуються різні діалекти та мови, зокрема нижньонімецька (Plattdeutsch), верхньонімецька (Hochdeutsch) та місінгш (Missingsch). Це розмаїття мовних форм і діалектів відображає культурне розмаїття та історичний розвиток Гамбурга. Первинною мовою Гамбурга є нижньонімецька. Назва "Plattdeutsch" походить з Нідерландів і означає "гарна, зрозуміла народна мова", а не "пласка, низинна земля". Гамбурзька мова має свої особливості, серед яких, зокрема, леніація, скорочення деяких голосних та особливості вимови. Історично платтдойч був офіційною мовою Гамбурга, але соціальні процеси та масова імміграція призвели до того, що роль мови в повсякденному житті міста зменшилася. Гамбург, як і багато інших регіонів, має свій власний мовний характер та унікальні вирази, які відображають місцеву культуру та особливості міста. Кожен з цих виразів має свою історію та специфічний контекст вживання, що робить їх цікавими об'єктами для вивчення.

ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

2024-04-24T14:09:54+03:00

У статті досліджується нова галузь лінгвістики, лінгвокультурологія, та її значення для аналізу використання мови. Висвітлюючи "гуманізацію" лінгвістики, стаття підкреслює роль походження та культурного контексту мовця у формуванні його комунікативного стилю. Лінгвокультурологія долає розрив між мовою і культурою, показуючи, як мова відображає і втілює культурні цінності. Поняття "мовна особистість" стосується унікального способу використання мови людиною, на який впливає її культурне походження, досвід і знання. У статті визнаються виклики в аналізі "лінгвокультурних характеристик" мовця. Вона вказує на обмеженість традиційних граматичних підходів і виступає за міждисциплінарний підхід, який включає лінгвокультурологію поряд з такими галузями, як психолінгвістика і соціолінгвістика. Метою дослідження є вивчення морального виміру лінгвокультурологічного підходу та його впливу на мовну компетенцію особистості. Об'єктом дослідження є мовна особистість в історичній перспективі, в художньому тексті з погляду національних особливостей мислення. Предметом дослідження є, по-перше, лінгвокультурні властивості слів і фразеологічних одиниць, що визначають специфіку мовної особистості, по-друге, засоби пізнання лінгвокультурної цінності слів і фразеологічних одиниць. Серед конкретних завдань: простежити коріння лінгвокультурології в лінгвістиці та філософії; проаналізувати вплив просторових і часових аспектів на лінгвокультурну особистість мовця; дослідити особливості англійського національного характеру крізь призму лінгвокультурних властивостей. Підкреслюючи важливість лінгвокультурології, це дослідження прокладає шлях до більш повного розуміння складного зв'язку між мовою, культурою та індивідуальною ідентичністю. Воно закликає до подальших досліджень, щоб розробити надійні рамки для аналізу "лінгвокультурних характеристик" мовця.

РОЗКРИТТЯ КУЛЬТУРНОГО КОЛОРИТУ: ПІДХОДИ ТА ПРИЙОМИ ВІДТВОРЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ В АНГЛОМОВНИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ

2024-04-24T14:12:22+03:00

Публіцистичні тексти, що включають в себе новини, редакційні статті та політичні промови, відіграють важливу роль у формуванні суспільного дискурсу. Однак ці тексти часто містять суспільно-політичні реалії ⸺ культурно-специфічні слова, фрази чи поняття, які можуть становити значні труднощі для перекладачів. Це дослідження заглиблюється у складнощі, пов'язані з передачею суспільно-політичних реалій в англійських публіцистичних текстах, досліджуючи різні підходи та прийоми, що використовуються для подолання культурного розриву та забезпечення точної та нюансованої комунікації. У дослідженні визнається потенціал похибки при перекладі реалій. Культурні поняття, юридичні терміни та політичні системи, характерні для англомовних країн, можуть не мати прямих еквівалентів у мові перекладу. Це може призвести до неправильної інтерпретації задуманого повідомлення, що перешкоджає ефективній комунікації. Щоб вирішити цю проблему, у дослідженні розглядається низка підходів до відтворення соціально-політичних реалій. Буде розглянуто концепцію одомашнення, коли реалія замінюється еквівалентом цільової мови, який передає максимально близьке значення в рамках культурного контексту. Однак, для збереження специфічних нюансів та культурної значущості може знадобитися й інтернаціоналізація, коли реалії залишаються мовою оригіналу з пояснювальною приміткою. Крім того, у дослідженні розглядається роль описового перекладу, коли детальне пояснення реалій надається в тексті перекладу. Такий підхід забезпечує ясність, але потенційно може порушити плинність тексту. Крім того, можна використовувати перефразування реалій для передачі основної концепції, дотримуючись балансу між точністю та читабельністю. Дослідження також визнає важливість врахування цільової аудиторії та рівня її обізнаності з культурою джерела. Наприклад, для аудиторії з обмеженим розумінням англомовних політичних систем може знадобитися більш точний підхід порівняно з перекладом для культурно обізнаної аудиторії. Зрештою, це дослідження має на меті зробити внесок у постійний діалог щодо ефективних стратегій відтворення соціально-політичних реалій в англомовних публіцистичних текстах. Проаналізувавши сильні та слабкі сторони різних підходів, дослідження забезпечить перекладачів цінним інструментарієм для забезпечення точної, нюансованої комунікації через культурні кордони.

ВІДОБРАЖЕННЯ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ ЯК СПЕЦИФІКА НАЦІОНАЛЬНОГО СВІТОСПРИЙНЯТТЯ: АНАЛІЗ ПРИСЛІВ'ЇВ ТА ПРИКАЗОК

2024-04-24T14:14:35+03:00

У статті розглядається поняття національного світогляду або ментальності, що відображається в мовній картині світу, зокрема через прислів'я та приказки. Національний світогляд або менталітет – це цілісна картина світу в її ціннісних орієнтаціях, що існує протягом тривалого часу, незалежно від конкретних економічних і політичних умов, ґрунтується на етнічних схильностях та історичних традиціях; менталітет проявляється в почуттях, розумі і волі кожного окремого члена суспільства на основі спільної мови та виховання і являє собою частину народної духовної культури, яка створює етноментальний простір народу на певній території. Прислів'я та приказки вважаються будівельним матеріалом мови, який відображає спосіб життя, звичаї, історію та культуру народу. Дослідження має на меті виявити риси національного менталітету, закладені в українських та англійських прислів'ях і приказках. Підкреслюється важливість зіставного аналізу для виявлення національної специфіки, висвітлення відмінностей у соціальних, природних та історичних умовах, що сформували ці вислови. Об'єктом дослідження є українські та англійські прислів'я та приказки. Предметом дослідження є лінгвокультурний зміст прислів'їв та приказок в українській та англійській мовах. У дослідженні визнається існуючий доробок з фольклористики, але наголошується на відсутності глибокого зіставного аналізу українських та англійських прислів'їв та приказок. У роботі пропонується заповнити цю прогалину шляхом: вивчення відповідної наукової літератури з питань інтерпретації прислів'їв та приказок; визначення поняття національного менталітету; характеристики принципів класифікації українських та англійських прислів'їв; проведення порівняльного аналізу на основі предметно-семантичних категорій. Дослідження прислів'їв та приказок має на меті висвітлити унікальні особливості українського та англійського національного світосприйняття.

СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ МОРСЬКИХ ІДІОМ У ВІДПОВІДНОМУ КОНТЕКСТІ

2024-04-24T14:16:16+03:00

У статті висвітлено актуальність використання морських ідіом у відповідному контексті. По-перше, значення англійської мови в сучасному світі є настільки великим, що досить значна кількість людей на всій земній кулі прагне оволодіти англійською мовою, незважаючи на різні негативні події (військовий стан та пандемія), які сьогодні, на жаль, мають місце в нашому житті. Англійська мова відкриває безліч широких можливостей для молодих спеціалістів не лише в Україні, а й за кордоном. По-друге, глибоке знання сучасної англійської мови неможливо без впевненого володіння ідіомами. По-третє, морська англійська мова також має свою специфіку. З одного боку, спеціалізація морської англійської мови дуже вузька, і моряки повинні досконало розуміти значення кожного терміна і точно передавати необхідну інформацію, якщо вони прагнуть уникнути непорозумінь серед членів екіпажу і, звичайно, не наражати себе та інших колег на небезпеку. Було доведено, що моряки також повинні мати чітке розуміння щодо використання морських ідіом у відповідному контексті, якщо вони бажають зробити свою англійську мову більш живою, яскравою та виразною, а також знати її на досить високому рівні і говорити як справжній носій мови. У статті відображено сутність використання морських ідіом у відповідному контексті. Визначено місце ідіом в англійській мові; виявлено своєрідне значення морських ідіом; розглянуто їхнє використання та сферу поширення в сучасній англійській мові. Було доведено, що ідіоми (не має значення, морські чи ні!) сприяють ознайомленню та осмисленню історичного і культурного досвіду людей. Те ж саме стосується і морської англійської мови, якщо моряки справді прагнуть вдосконалити свої знання не тільки в області технічної та навігаційної морської термінології, але й додати нотку унікальності, виразності, емоційності та експресивності своєму мовленню завдяки використанню різноманітних сталих виразів та ідіом.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ МЕТАФОРИ «ДАКНАМ» ТА «БХАЛОНАМ» У СУЧАСНОМУ ДИСКУРСІ

2024-04-24T14:18:05+03:00

Статтю присвячено аналізу концептуальних метафор Дакнам та Бхалонам у поетиці Джумпи Лагірі (американської письменниці бенгальського походження) як уособлення азійської ідентичності в термінах транскультури. Зазначено, що для таких порубіжних авторів, як Лагірі, загальні слова (дім, їжа, культура, ім’я тощо) тяжіють до концептуальних метафор, які потребують особливого тлумачення. Метафора розглядається як символічний «фільтр» і допомагає читачам віднайти приховані значення в транскультурному тексті Лагірі. До аналізу метафор у творах Лагірі слід підходити обережно (існує різниця між семіотичною та семантичною інтерпретацією метафори). Також необхідно підкреслити ідентифікацію тропів, які є метафорами. Це «мовна гра», особливо у зв’язку з «грою в імена» (як у «Тезка»), де метафора є результатом суперечки між передбаченням і найменуванням, а її значення в індійській культурі є священним і має релігійну мету. Також підкреслено, що багато позицій у поетиці Лагірі мають подвійну природу, і ім’я є однією із них. Читаючи роман, ми розуміємо, що кожна людина в Індії має два імені: домашнє та офіційне (своє Дакнам та Бхалонам). Зазначено, що концепт імені виражено по-різному, і іноді це не подвійна опозиція Індія/Америка. Автор додає ще одну культуру, що вкотре доводить транскультурність її поетики. В поетиці Лагірі метафора набуває особливого, «власного» розуміння, насамперед у культурній парадигмі, і правильно трактується лише азійськими іммігрантами. Рясний список імен (часто навіть заголовки стосуються імен) є важливою рисою поетики Лагірі. До вибору імен автор підходить ретельно, і часто це пов’язано не лише з культурною складовою. Майже в кожному оповіданні ми знаходимо еволюцію імені, ситуацію, коли персонаж хоче змінити чи виправити своє ім’я з різних причин, зазвичай культурних. Усі «мікрометафори», такі як ім’я, колір, деталь, фотографія, їжа, будинок, риба, взуття, лезо тощо, існують у символічній «шинелі» (представленій у «Тезці») як мегаметафора. За межами метафори шинелі є тонка взаємодія з визнанням іншого «я», що діє як метафора, за допомогою якої можна пояснити нові ідентичності в собі. Усі ці предмети є важливими деталями, які служать ключовими метафорами в поетиці Лагірі. У баченні Лагірі метафори породжують широкий спектр референтних і часто інференційних значень. Незважаючи на комплексне дослідження творчості Лагірі, в основному про асиміляцію іммігрантів та їх досвід адаптації у новій культурі, аналіз метафор і метафоричних ознак все ще актуальний.

СПЕЦИФІКА НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ РЕАГУВАННЯ НА ТУРЕЦЬКІ КОМПЛІМЕНТИ

2024-04-24T14:20:11+03:00

Наукове дослідження присвячене вивченню аспектів невербальної комунікації у контексті висловлення турецьких компліментів. У цій статті розглядаються питання тлумачення, типології та виявлення основних характеристик невербальної реакції на комплімент у турецькій мові. Підкреслюється важливість розуміння не лише словесного аспекту спілкування, але і того, як тіло та емоції взаємодіють у процесі реагування на схвальні відгуки та коментарі. У науковій роботі особлива увага приділяється етнокультурній специфіці формування та продукування невербальних виявів емоцій на комплімент, з урахуванням таких екстралінгвістичних факторів, як: соціальний статус, вік, гендер, місце проживання та віросповідання учасників комунікації. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою глобалізацію та культурним обміном між країнами, що є важливим фактором у продукуванні та сприйнятті емоцій та несловесних відповідей між різними культурами, зокрема, турецькою. Результати дослідження можуть мати вагому практичну цінність для покращення міжкультурного взаєморозуміння та оптимізації комунікаційних стратегій загалом. У межах цієї наукової розвідки було здійснено детальний аналіз теоретичного матеріалу та проведемо соціолінгвістичне онлайн-опитування серед жителів Туреччини з метою висвітлення реальної картини. Отримані дані дозволили нам прослідковуючи специфіку несловесних комунікаційних засобів у турецькому соціумі, виокремити основні типи реакції за способом прийняття та формами вираження, дослідити варіацію реагування серед людей різного соціального положення, віку та статі. Крім того, для кращого розуміння турецької культурної ідентичності було здійснено загальний огляд відмінностей несловесних реакцій за регіональним показником і описано принципи поведінки мусульман у такій ситуації відповідно до ісламського вчення. Стаття підкреслює важливість розуміння не лише словесного аспекту реакцій, але й доцільність вивчення жестів, міміки, соціальних норм та контексту, щоб повноцінно розкрити значення та ефективність компліментів у турецькому суспільстві. Дослідження сприяє кращому розумінню турецької культури крізь призму невербальної комунікації та відкриває нові можливості для подальших досліджень у цьому напрямку.

СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ УСНОГО ПОСЛІДОВНОГО І СИНХРОННОГО ПЕРЕКЛАДУ З ТУРЕЦЬКОЇ МОВИ

2024-04-24T14:22:05+03:00

У цьому дослідженні розглядається усний послідовний та синхронний переклад як процес, що кидає виклик когнітивній компетенції перекладача і в якому на перший план виходить принцип безпосеред- ності. У науковій статті розглядаються основні етапи та особливості обох видів усного перекладу – синхронного та послідовного, досліджується взаємозв’язок між цими різновидами усного перекладу та висвітлюються ключові вимоги до навичок перекладача на різних етапах перекладацької діяльності. Актуальність наукового дослідження обумовлена зростаючим інтересом до питань усного перекладу, зокрема в контексті турецької мови. З введенням сучасних технологій та зростанням міжнародних комунікацій, усний переклад стає дедалі більше необхідним і важливим аспектом міжкультурної вза- ємодії. Аналіз структурної моделі усного послідовного та синхронного перекладу на прикладі турецької мови сприяє розвитку ефективних методик навчання та підвищенню якості усного перекладу загалом. Основна мета наукової розвідки полягає у розкритті внутрішніх механізмів, що визначають поняття, специфіку, ефективність та послідовність перекладу, враховуючи як лінгвістичні, так і когнітивні виміри процесу. Наукова робота акцентує на важливості розуміння взаємодії між структурними компо- нентами усного перекладу та впливу цих аспектів на якість комунікації. Використовуючи турецьку мову як об’єкт дослідження, стаття розкриває специфічні виклики та можливості, які виникають в процесі перекладу з цієї мови. Зокрема, робота висвітлює три узагальнені етапи здійснення усного перекладу, які перекладач повинен пройти для досягнення оптимального результату. Кожен з цих етапів супрово- джується описом відповідних перекладацьких навичок. Результати статті сприятимуть кращому розумінню внутрішніх механізмів обох видів усного перекладу з турецької мови та вдосконаленню прак- тики навчання перекладачів. Зроблені висновки можуть слугувати основою для вдосконалення методів навчання та професійного тренінгу у сфері усного перекладу з турецької мови, а також збагачують розуміння механізмів цього складного процесу в контексті міжнародного спілкування.

ВИКОРИСТАННЯ ТА ПЕРЕКЛАД СУБКОЛОКВІАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ У ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ

2024-04-24T14:25:22+03:00

Стаття присвячена вивченню особливостям використання та перекладу субколоквіальної лексики в художньому тексті. У статті розглядаються способи перекладу колоквіальних та субколоквіальних лексичних одиниць, сфери їх використання. У сучасній світовій літературі лексика зниженого рівня представлена повною мірою, що ставить перед перекладачами складне завдання адекватної передачі її значення та стилістичного забарвлення. Мета дослідження – виявити особливості перекладу англійської субколоквіальної лексики українською мовою. Об’єктом цього дослідження є субколоквіальна лексика. Предметом цієї роботи є переклад лексики зниженого рівня з англійської мови на українську. Мета роботи – виявити особливості перекладу англійської зниженої лексики українською мовою. Дослідження англійської субколоквіальної лексики проводилося на матеріалі романів Сомерсета Моема «Місяць і мідяки» та «Театр» та здійснено порівняльний аналіз перекладів цих творів українською мовою. Субколоквіальна лексика різноманітна. Вона представлена жаргонами, діалектною лексикою, лайкою та лексикою-табу. Її можна поділити на два типи: 1) розмовна лексика; 2) просторічна. Розмовна лексика використовується у невимушеній мові, в неофіційній обстановці. Розмовні слова містять або позитивну, або негативну оцінку предмета. Нерозмовна лексика використовується: для створення ефекту новизни, незвичайності; для передачі певного настрою того, хто говорить; для надання висловленню конкретності, жвавості, виразності, зримості, точності, стислості, образності; щоб уникнути штампів, кліше. В результаті дослідження було визначено особливості англійської субколоквіальної лексики (широке використання фразеологізмів та сталих словосполучень, надання розмовного характеру нейтральним словам за допомогою контексту); розкрито способи перекладу субколоквіальної лексики (підбір українських еквівалентів з подібним стилістичним забарвленням, використання описових перекладів); збереження стилістичної нейтральності при неможливості адекватного перекладу. Переклад субколоквіальної лексики – складне завдання, яке потребує від перекладача знання мовних та культурних особливостей обох мов. Використання різноманітних способів перекладу дозволяє максимально точно передати значення та стилістичне забарвлення субколоквіальної лексики.