Львівський філологічний часопис

«ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОГО І ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНОГО МОВОЗНАВСТВА» – МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ НА ПОШАНУ ПАМ’ЯТІ ДОКТОРА ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА ВАСИЛЯ ВІКТОРОВИЧА ЛУЧИКА

K. R. Blyzniuk — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

«ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОГО І ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНОГО МОВОЗНАВСТВА» – МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ НА ПОШАНУ ПАМ’ЯТІ ДОКТОРА ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА ВАСИЛЯ ВІКТОРОВИЧА ЛУЧИКА

ЛЕКСИЧНІ ІННОВАЦІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ВІДПОВІДЬ НА ВИМОГИ ДИНАМІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

Oksana Andriivna Babelyuk — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Дослідження вивчає динамічну природу лексичних інновацій в англійській мові, зосереджуючись на виникненні та функціонуванні неологізмів та оказіоналізмів у різних соціальних сферах. У роботі розглядається, як нові лексичні одиниці виникають, розвиваються та інтегруються в мовну систему у відповідь на стрімкі соціальні, технологічні та культурні зміни. Дослідження визначає ключові “точки зростання” – сфери, де лексичні інновації є найбільш поширеними, включаючи науку, технології, медицину, політику, економіку, рекламу та художню літературу. Методологія передбачає аналіз лексичних інновацій з множинних перспектив: словотворення, соціолінгвістичного, психолінгвістичного, типологічного та когнітивно-лінгвістичного підходів. Дослідження виявляє, що мовна неологізація має нерівномірний характер, з підвищеною активністю у сферах, де соціальний, політичний, науковий та технічний розвиток створює нові концепти, що потребують лексичної репрезентації. Результати демонструють, що лексичні інновації виникають через різні механізми, включаючи словоскладання, запозичення з інших мов та використання спеціалізованих префіксів. Особливо примітним є розвиток нової термінології у таких галузях, як високі технології, кіберзлочинність, сімейні відносини та екологія. Дослідження підкреслює, як концептуальні зміни в суспільстві, такі як еволюція сімейних структур та технологічний прогрес, стимулюють створення нових лексичних одиниць. У дослідженні також розглядається роль оказіональних слів, або “слів-хвилинок”, у конкретних доменах, таких як економіка, політика та туристична реклама. Ці контекстно-специфічні інновації часто демонструють високу експресивність та креативність, слугуючи для лаконічного передавання складних ідей або привернення уваги. Дослідження доходить висновку, що постійний приплив неологізмів та оказіоналізмів відображає адаптивність мови у підтримці її релевантності та задоволенні комунікативних потреб користувачів, одночасно надаючи уявлення про ширші соціальні та культурні трансформації.

ІМПЛІКАТУРИ Й ІРОНІЯ В КОНТЕКСТІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Valentyna Olehivna Balazh, Svitlana Ivanivna Kuranova — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття досліджує процеси ідентифікації та декодування імплікатур й іронії в контексті застосування штучного інтелекту, зокрема на базі моделі ChatGPT. В умовах сучасного розвитку технологій дедалі більше зростає популярність використання великих мовних моделей і баз даних відкритого доступу. Проте залишаються малодослідженими аспекти успішного виконання комунікативних завдань, що містять елементи прихованого, вербально невираженого змісту, такі як імплікатури й іронія. Саме ці мовні стратегії, які є основоположними у прагмалінгвістичному аналізі, вимагають когнітивної інтерпретації й урахування контекстуальних параметрів, що є важливими чинниками для їх коректного розуміння. Аналіз спрямовано на декілька типів комунікативних стратегій, що відображають успішність чи неуспішність обробки прихованих смислів штучним інтелектом. Зокрема, позаконтекстний запит виявив, що ШІ зазвичай сприймає текст буквально, що призводить до невдалого декодування імплікатур, оскільки модель ігнорує приховані смисли та значення, відсутні на поверхні. Запит із використанням регістрових показників продемонстрував схильність ШІ до покращення й редагування тексту, а не до виявлення прихованих смислів через аналіз регістрів, що свідчить про недостатню здатність до глибокого розуміння мовних нюансів. Найуспішнішими виявилися уточнювальні запити з додаванням лексичних і графічних елементів, що є типовими для соціальних мереж, таких як гештеги, символи та емоційні маркери. ChatGPT, сприймаючи їх як контекстуальні підказки, продемонстрував значно кращі результати у декодуванні прихованих смислів, оскільки такі підказки допомагають моделі зорієнтуватися в комунікативному контексті й підвищують здатність ШІ до розпізнавання іронії та імплікатур. Це свідчить про те, що інтеграція контекстуальних елементів, як-от символів і маркерів, може сприяти успішнішому сприйняттю і відтворенню прихованого смислу в процесі «спілкування» зі штучним інтелектом.

НЕОЛОГІЗМИ В ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСІ: ДИНАМІКА МОВНИХ ІННОВАЦІЙ У ЦИФРОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ

Tetiana Valeriivna Bykova — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджується динамічний розвиток неології з акцентом на виникненні, формуванні та соціалізації неологізмів у сучасному лінгвістичному дискурсі, з особливою увагою на трансформаційній ролі інтернет- комунікації. Оскільки мова постійно адаптується до технологічних і соціальних змін, це дослідження вивчає складні механізми лексичних інновацій та чинники, що зумовлюють мовну еволюцію. Неологія постає як найважливіша галузь лінгвістичних досліджень, що вивчає складні процеси творення та інтеграції нових слів. Дослідження показує, що неологізми є не просто лінгвістичними курйозами, а важливими маркерами суспільних і технологічних трансформацій. Аналізуючи різні словотвірні моделі, зокрема складання слів, змішування, абревіацію та семантичне розширення, дослідження дає комплексне розуміння того, як нова лексика з'являється та набуває визнання. Інтернет-дискурс виділяється як основний каталізатор мовних інновацій. Дослідження демонструє, що цифрові комунікаційні платформи докорінно змінили мовне творення, запровадивши унікальні комунікативні стратегії, що характеризуються лінгвістичною компресією, графічною виразністю та емоційною інтенсивністю. Дослідження виявляє численні механізми формування, підкреслюючи, як технологічний прогрес стимулює лінгвістичну творчість. Методологічно дослідження використовує багатогранний підхід, розглядаючи неологізми крізь лінгвістичний, соціолінгвістичний та прагматичний ракурси. Висновки підкреслюють динамічну природу мови як живої системи, фокусуючи значення та його релевантність. Дослідження виокремлює п'ять критичних етапів соціалізації неологізмів: усвідомлення, зацікавленість, оцінка, випробування та остаточне прийняття або відторгнення. Цей процес висвітлює, як мовні спільноти інтегрують і затверджують нові мовні форми. Теоретично дослідження сприяє ширшому розумінню мови як чутливого, адаптивного механізму творення смислів. Воно кидає виклик традиційним лінгвістичним парадигмам, демонструючи, як цифрова комунікація докорінно змінює створення та використання вокабуляру. Дослідження всебічно досліджує сучасну лінгвістичну динаміку, мапуючи складний ландшафт утворення неологізмів, розкриваючи мову як живу, постійно еволюціонуючу систему людської комунікації.

РОЗВИТОК ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОЇ ЛЕКСЕМИ *TĘGTI У СУЧАСНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ

Kateryna Rostyslavivna Blyzniuk — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Праслов’янська мова після свого розпаду залишила велику кількість лексики у сучасних слов’янських мовах, проте похідні мовні одиниці, що розвинулися з цієї лексики засвідчують не тільки особливості словотвору й фонетики відповідних мов, а й розширення первісної семантики успадкованих лексем. Відповідно постає потреба аналізу лексики близькоспоріднених мов для виявлення способів розширення і модифікації семантики успадкованої лексики. З огляду на цю потребу метою пропонованої розвідки обрано аналіз особливостей розвитку семантики й творення похідних слів від праслов’янської лексеми *tęgti з виявленням спільного й відмінного у сучасних слов’янських мовах. Об’єктом дослідження є лексема *tęgti і похідні від неї. Предметом – словникові дефініції, контексти, етимологія. Аналіз етимологічних, тлумачних і перекладних словників української, польської, чеської, болгарської мов показав, що у їхніх сучасних лексичних системах існує велика кількість похідних від *tęgti, проте ці похідні одиниці зазнали або розширення семантики шляхом метафоризації, або звуження через відмирання окремих значень. Виявлено, що в польській мові розвинулися два корені *teng- (із чергуванням на tong-) і *ciąg-. Дослідження показало, що слова з коренем *teng- мають змішану семантику, де поряд стоять сум, сила, прагнення, потуга і тягар. Більше похідних утворилося від кореня *ciąg-, вони зберегли значення тягаря і тяжіння, але також розвинули семантику в бік негативного впливу на фізичний та емоційний стан людини. У болгарській мові похідні від *tęgti не втратили значення тягаря чи дії зі значенням «тягнути», але розвинули значення, повязані з силою та сумом, при цьому компонент «сум», на відміну від польської мови, присутній майже у всіх дефініціях. У чеській мові похідне від *tęgti слово touha означає сильне бажання або жадібність, зберігаючи лише в деяких контекстах семантику суму.

УКРАЇНСЬКИЙ ВОРДНЕТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У СВІТОВИЙ МОВНИЙ ПРОСТІР

Maksym Oleghovych Vakulenko — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

У цій статті розглянуто основні проблеми, пов’язані з процесами створення, розширення та редагування Українету – українського ворднету. Як представник родини ворднетів, Українет – це сучасний віртуальний мовний ресурс, який містить поняття (концепти), виражені рядами лексичних синонімів (синсетів) разом з їхніми означеннями, прикладами вживання та зазначенням лексико-семантичних відношень між поняттями – гіперонімія / гіпонімія, меронімія / голонімія, антонімія. Такі ресурси забезпечують важливу інформацію для різноманітних процесів опрацювання природної мови – машинного перекладу, перефразування, семантичного аналізу тексту тощо. Реальні й близькі перспективи включення української мови в коло мов Євросоюзу робить такий ресурс украй важливим. Тож створення Українету, яке стало можливим завдяки співпраці українських і німецьких фахівців, поставило Україну в один ряд із передовими в технологічному сенсі державами. Особливу увагу було приділено узгодженню лексикографічної інформації, що походить із різних джерел – таких як традиційні словники, Відкритий англійський ворднет (Open English WordNet), польський ворднет та інші ворднети. Було проаналізовано різні випадки синонімії – зокрема, лексичної (як різновиду формальної) та змістової синонімії – а також гіпо-гіперонімії, наявні у Відкритому англійському ворднеті та в звичайних термінологічних фізичних і фонетичних словниках. Було зіставлено також означення термінів у цих джерелах. Було виявлено, що традиційні словники не містять усіх необхідних гіпо-гіперонімічних відношень, а означення слів у ворднетах часто є неточними або неповними. Тому ворднети потребують істотного лексикографічного доопрацювання. Ця процедура передбачає включення додаткових лексичних одиниць для заповнення семантичних лакун, уточнення означень, а також уведення нових понять і семантичних зв’язків, зокрема гіпо- та гіперонімічних, які пов’язані з уточненими означеннями. Ворднети є майбутнім лексикографії.

ПОДІЛЬСЬКІ ОЙКОНІМИ КРОГУЛЕЦЬ І КРУГОЛЕЦЬ У СИСТЕМІ СПОРІДНЕНИХ ТОПОНІМІВ УКРАЇНИ ТА СЛАВІЇ: ІСТОРІЯ, ЕТИМОЛОГІЯ

Sviatoslav Oleksiyovych Verbych — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено лінгвістичному (діахронному) дослідженню назв поселень, відзначених на Тернопільщині, Крогулець (Чортківського р-ну) і Круголець (Кременецького р-ну) з неоднозначною етимологією. Предмет дослідження – комплексний історико-лінгвістичний аналіз ойконімів Крогулець і Круголець у системі формально споріднених назв, засвідчених в інших регіонах України, а також за її межами – на теренах Польщі. У процесі аналізу формальної структури власних географічних назв Крогулець і Круголець доведено, що їх не можна вважати дериватами від антропоніма Крогулець (Круголець) чи від апелятива (через посередництво відповідних мікротопонімів) крогулець ‛яструб’, ‛яструб-перепелятник’. На підставі фонетичних і словотвірних аргументів, а також порівняльної характеристики зазначених ойконімів зі співвідносними апелятивами й онімами зроблено висновок про те, що топонімооснова Крогул-назв Крогулець сформувалася внаслідок фонетичної видозміни польського відповідника Krągul- ‹ Krągol-. Щодо топонімооснови Кругол-назви Круголець, то вона етимологічно неоднозначна, оскільки, з одного боку, її можна вважати фонетично вторинною до Крогол (у ‹ о під впливом попереднього приголосного г ‹ ґ ‹ g), а з іншого – трактувати як утворення з формантом -ол- від апелятива круг (псл. *krǫgъ). Лінгвістичний (діахронний) аналіз топонімів Крогулець і Круголець, що на Тернопільщині, у колі споріднених назв з інших регіонів України та Польщі акцентує на важливості не формального – на основі пошуку буквальних, співзвучних відповідників, – а системного, з урахуванням можливих звукових і структурних змін у процесі еволюції оніма, підходу до етимологічної інтерпретації власних назв загалом і топонімів зокрема.

ПРИЙМЕННИКОВО-ВІДМІНКОВІ КОНСТРУКЦІЇ ПРОСТОРОВОЇ СЕМАНТИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВИ XVI–XVII СТ.

Tetiana Yosyfivna Vysotska — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

У староукраїнській мові прийменникові конструкції утвердилися й набули значного поширення; фактично вони витіснили безприйменникові сполучення, що побутували в українській мові києворуського періоду. Як і в давньоукраїнську, так і в середньоукраїнську добу тексти часто презентують поєднання простого просторового прийменника в і його варіантів у/ув/во з семантично нейтралізованим місцевим відмінком. У статті зосереджено увагу на виявленні й аналізові прийменниково-відмінкової конструкції, що виражає просторові відношення, конституентами якої є просторовий прийменник в та іменник у місцевому відмінку однини на матеріалі різноманітних стилів і жанрів пам’яток української мови XVI–XVII ст. Помічено, що в досліджуваних сполуках «в + місцевий відмінок» прийменник в вказує на положення суб’єкта чи об’єкта в просторі – статичну контактну локалізацію. Іменник як орієнтир є носієм локативної семи чи є назвою, що слугує як простір або ж вмістилище. Іменники з локативною семою здебільшого виражають конкретне значення і можуть бути назвами предметів побуту, частин тіла, територіальних одиниць, а також власними назвами поселень. Натомість у прийменниково-відмінкових локативних конструкціях іменник з абстрактним значенням виступає більш спорадично, і в таких прикладах утворюється похідне найменування орієнтира, що спричиняє його метафоризацію. Фразеологізацію ж цілої конструкції «в + місцевий відмінок» спостерігаємо в тих сполученнях, де іменник-носій просторової семантики є соматизмом. Простежено, що у формуванні просторових сполук активну участь беруть і дієслова, які виражають статичну, конкретну фізичну дію і загалом доповнюють семантичний тип локатива. Просторова семантика в аналізованих конструкціях уточнюється і за допомогою слів-атрибутивів, якими виступають відонімні прикметники, прикметники з відносною ознакою, займенники, здебільшого вказівні, а також іменники, що вживаються у формі родового відмінка і формують родовий приналежности. Подальші дослідження прийменниково-відмінкових конструкцій «в + місцевий відмінок» вбачаємо у вивченні й комплексному розгляді закінчень іменників, які почасти залежать від просторового прийменника, а почасти від наголосу та інших внутрішньомовних та позамовних чинників.

КАТЕГОРІЯ ЗАПЕРЕЧЕННЯ У НАУКОВО-ТЕХНІЧНОМУ ДИСКУРСІ (ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ)

пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Мова науково-технічної літератури має свої особливості: граматичні, лексичні, фразеологічні, синтаксичні. Ці особливості нерідко викликають складнощі та проблеми при перекладі. Заперечні висловлювання є невід’ємною частиною людського спілкування. Заперечення – окрема мовна категорія. Ця категорія – широко розповсюджене явище в будь-якій мові та в будь-якому стилі. Як мовна універсалія, заперечення розглядається дослідниками на лексичному, морфологічному граматичному і семантичному рівнях мовознавства. Заперечення в англійській мові, у тому числі в наукових текстах, з точки зору засобів вираження поділяються на граматичні, лексичні, лексико-граматичні і нерідко виникають труднощі під час перекладу цих категорій. Автори статті намагалися проаналізувати заперечні конструкції у науково-технічній літературі, розглянути способи їх перекладу. У статті розглянуто різні типи заперечних конструкцій, а також автори намагалися встановити відмінності між загальним і частковим запереченням. У своїй статті автори намагалися також описати основні відмінності між заперечними конструкціями англійської і української мов. Проаналізовано основні способи перекладу заперечних конструкцій у сучасних науково-технічних текстах. Оскільки сферою дії заперечення може бути все заперечення або тільки його частина зв’язку з цим виділяють два типи заперечення в реченні: загальне заперечення та часткове заперечення. Автори статті наголошують на тому, що в англійській мові в науково- технічних текстах засоби вираження заперечення поділяються на граматичні, лексичні, лексико-граматичні. Залежно від виду заперечення існують різні способи перекладу таких конструкцій. Оскільки загальне заперечення входить до групи присудка або підмета, сферою дії такого заперечення виступає ціле речення. Нерідко серед загальних заперечень зустрічаються особливі конструкції, перекладу яких слід привернути належну увагу та оминати дослівний переклад. Часткове заперечення може належати до різних членів речення. Використання заперечних конструкцій в англійській науково-технічній літературі має свої особливості, що вимагає від перекладача особливої уваги при перекладі, тому що нерідко заперечення стають каменем спотикання.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЛЕКСИЧНИХ ЗАСОБІВ ІЗ КЕРІВНИХ ДОКУМЕНТІВ НАТО У ГАЛУЗІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Nataliia Lubomyrivna Ivanyshyn, Oleksandr Oleksandrovych Petrov — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядаються аспекти перекладу лексичних засобів із керівних документів НАТО, що стосуються галузі цивільного захисту. Проаналізовано особливості, які виникають у процесі перекладу. З початком повномасштабної війни потреби України зросли, Львівський університет безпеки життєдіяльності став базою для міжнародних проєктів, завдяки співпраці з закладами освіти з інших країн. Це підкреслює важливість вивчення спеціалізованої лексики та термінології у сфері цивільного захисту. Відзначено вагомість точності та коректності термінів, оскільки від цього залежить ефективність впровадження міжнародних стандартів у національну практику сфери цивільного захисту. Дослідження базується на аналізі конкретних прикладів перекладу, що ілюструє можливі труднощі та методи їх подолання. Проаналізовано більше ста словосполучень і термінів сфери цивільного захисту в українській та англійській мовах, визначено часто використовувані способи перекладу, а саме транскодування та вербальний переклад. У проаналізованому документі ми знаходимо наступні види транскодування: транскрибування, тобто передача літерами цільової мови звукової форми вихідної мови, транслітерація, змішане транскодування, адаптивне транскодування. Дослідження показало, що контекстуальна заміна застосовується досить часто, особливо у випадках, коли прямий переклад не забезпечує повного розуміння. Менш популярним, але все ж використовуваним методом є описовий переклад, який у вибірці зустрічається рідко, проте ефективний для пояснення складних понять, що не мають прямих аналогів в українській мові. Із труднощів перекладу виділено омонімію та полісемію. У статті розглянуті основні способи перекладу термінів цивільного захисту лише одного із документів НАТО «Ефективне врядування та виховання доброчесності у секторі безпеки та оборони» та надано рекомендації для подальших досліджень і практичного використання під час адаптації міжнародних документів для національних потреб.

СТРУКТУРА АСОЦІАТИВНОГО ПОЛЯ КОНЦЕПТУ ЗРАДА В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Maria Yuryivna Ivanchenko — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

В межах антропоцентричної парадигми мовознавства дослідників все частіше звертаються до психолінгвістичних методів дослідження одним із яких є асоціативний експеримент. Для аналізу певної кількості пов’язаних між собою асоціатів у науці було запроваджено поняття асоціативного поля. Вербалізація зради у свідомості англійців була виявлена за допомогою асоціативного експерименту, до якого були залучені мешканці Лондона (Англія) віком від 18 до 25 років (365 чоловіків, 411 жінок), з різною освіту: студенти коледжів та університетів, респонденти зі ступенями бакалавра та магістра. Отримані результати були згруповані у 11 тематичних блоків. Відповідно до кількісних показників виділено структурні елементи асоціативного поля концепту betrayal в англійській мові, а саме ядро, приядерну зону та периферію, яка своєю чергою поділяються на ближню та дальню. Так, ядро асоціативного поля концепту betrayal в англійській мові відповідно до кількісних показників складається з 11 найбільш частотних асоціацій. Приядерну зону у структурі окресленого поля формують такі асоціації, кількісні показники яких є 14-7 реакцій (31 приклад). Периферії асоціативного поля вкдючає 149 асоціацій кількісні показники яких перебувають в межах від 6 до 1 реакцій. Периферія асоціативного поля концепту BETRAYAL своєю чергою поділяється на ближню та дальню. Ближня периферія включає приклади асоціацій, які вказали від 6 до 2 респондентів. Найчисельнішими виявились асоціації із кількісним показником 2 реакції, таких виявлено 50 прикладів. Дальню периферію формують одиничні, або індивідуальні реакції – загальна кількість 38 асоціацій. Аналіз реакцій учасників асоціативного експерименту показав, що у англійській мовній свідомості зрада вербалізується як негативний феномен позамовної дійсності. Про це свідчать асоціації, які формують ядерну частину поля. Представники британського суспільства різко засуджують будь-яке не виправдання довірчих процесів на особистісному рівні та на рівні соціуму. У значної частини учасників експерименту зрада асоціюється із обманом, із поведінкою, яка викликає негативні емоції та є причиною для припинення стосунків. Носії англійської мови вважають таку поведінку злочинною та такою, яка заслуговує на покарання.

УКРАЇНСЬКА ОНОМАСТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ

Olena Yuryivna Karpenko, Valeriia Yuryivna Neklesova — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Робота має на меті висвітлити актуальні проблеми української термінології в галузі ономастики. Нашою основною метою є визначити проблемні тенденції у розвитку української ономастичної термінології та описати її сучасний стан. Ми розглядаємо наявні виклики української ономастичної термінології, відзначаючи, що комплексні рішення для цих проблем поки що не розроблені в повному обсязі. Під час нашого дослідження було встановлено п’ять проблемних тенденцій. 1. Запровадження нових термінів: створення нових термінів у разі реальної або уявної потреби. Це може бути виправдано, оскільки нові явища потребують бути поіменованими, і тому з’являються нові терміни. Проте інколи новостворений термін є або непотрібним, або некоректним. 2. Футуристичні терміни: створюються для класифікації ще неіснуючих власних назв, які можуть бути введені в обіг в майбутньому, і виконують роль резерву на випадок такої необхідності. 3. Синонімічні терміни виникають внаслідок об’єктивного історичного та наукового пошуку найкращого терміну для максимально ефективної передачі бажаного значення, або через суб’єктивний пошук, який є результатом надмірної термінотворчості у ситуації, коли загальновизнаний термін уже існує. 4. Полісемантичні терміни з’являються з плином часу, коли деякі терміни набувають більше одного значення, зазвичай через суб’єктивні підходи дослідників, що спричиняє своєрідне непорозуміння в ономастичних колах і потребує уточнення та пояснення терміна в конкретному контексті. 5. Некоректне вживання ономастичних термінів, які мали б нести точне наукове значення, чим деякі дослідники можуть нехтувати, намагаючись застосувати ономастичні терміни в роботах з не-ономастичної царини. У результаті нашої дослідницької роботи було створено словник українських ономастичних термінів, який упорядковано за алфавітом, і який містить 444 статті, у кожній з яких пропонується коротка нотатка про походження терміна. Кожному терміну надається стисле визначення, за яким йдуть найбільш типові приклади, які, як правило, є самодостатніми або супроводжуються коротким поясненням. Кожен термін супроводжується українським перекладом. Українсько-англійський ключ представляє скорочену версію словника, що полегшує українським ономастам вибір правильного терміна.

ОМОВЛЕННЯ НАУКОМЕТРИЧНОСТІ: ФУНКЦІЙНО-СМИСЛОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ-АНГЛІЗМІВ

Tetyana Anatoliivna Kosmeda — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Наукова розвідка презентує поліфункційну прагматичну наукову парадигму знань і виконана в руслі лексико-семантичної неології: ідеться про словотвірну й семантичну деривацію неологізмів, похідних від англізмів Scopus / Скопус і Hirsch / Гірш / Хірш. Актуальність цієї наукової студії мотивована потребою систематичного дослідження процесу неологізації української мови, що здійснюється, зокрема, і завдяки омовленню явища наукометричності як важливого екстралінгвального чинника. Мета статті – продемонструвати своєрідність словотворчості українців, що спроєктована на номінування феномена наукометричності. Доведено, що в українському мовному просторі для номінації явищ, пов’язаних із поняттям наукометричності, функціюють англізми та їх похідні, що, крім семантичного наповнення, містять низку прагматичних негативно забарвлених смислів. Підтверджено, що в українській мові простежено світові тенденції в прагненні до інтернаціоналізації та глобалізації, зокрема й американізації суспільства, що засвідчує моделювання своєрідної гібридної світової лінгвокультури, яка, зокрема, містить і певну загрозу для органічного розвитку української мови та лінгвокультури. Розглянуті неологізми, оказіоналізми та потенційні слова презентують прагматику негативу, моделюють іронійну, зневажливу, глузливу, глумливу, насмішкувату та ущипливу тональність з урахуванням їх модифікацій, що зреалізовується за допомогою графічного прийому лапкування, презентації специфічних парадигматичних та синтагматичних зв’язків, а також мовомислення українців, що виявляється в моделюванні системи асоціацій та актуалізації сленгових новотворів українського та англійського походження, що входять у структуру актуалізованих родо-видових зв’язків і виконують функцію гіперонімів. Показано особливості вербалізації прецедентності, пов’язаної з наукометричним виміром, зокрема актуалізовано систему прецедентних ситуацій, мотивованих американською лінгвокультурою.

НОМІНАТИВНА ПРИРОДА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: СЛОВОТВІРНІ, СТИЛІСТИЧНІ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ АСПЕКТИ

Svitlana Mykhailivna Kryshtal — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

В центрі уваги даної статті знаходиться номінативність як типова характеристика англійської мови. В статті вона вивчається на матеріалі атрибутивних словосполучень (Іменник + Прикметник), які позначають спосіб / манеру дії і таким чином можуть розглядатися як синтаксичні синонімічні варіанти до дієслівних конструкцій із прислівником. Наприклад, “a big snorer”, “a rapid packer”, “a good mixer”, “an avid reader”, “the biggest killer” (у значенні – причина чогось). В статті робиться спроба виявити чинники, які зумовлюють важливість і місто атрибутивних конструкцій, що характеризують дії, в англійській мові. В результаті дослідження було виділено наступні фактори: семантична нечіткість прислівника в дієслівних конструкціях, яку компенсує прикметник в номінативних конструкціях; висока продуктивність та необмежена сполучуваність суфіксу діяча -er, що дозволяє легко утворювати іменники і таким чином робити діяча втіленням самої дії; загальна метафоричність англійської мови, завдяки якій в розряд діяча можна перевести будь-яке явище чи процес. Поєднання семантичного і морфологічного способів словотворення в рамках атрибутивних конструкцій, що описують дії, робить їх універсальним засобом характеристики дії та її виконавця, а також наділяє їх здатністю створювати додаткові стилістичні значення і нюанси (наприклад, персоніфікувати неживі предмети та передавати іронічне ставлення). Атрибутивні конструкції досліджуваного типу активно вживаються в усіх стилях і жанрових різновидах англійської мови і вважаються такими, що відповідають структурному укладу англійської мови. Граматико-семантичну специфіку функціонування атрибутивних словосполучень в англійській мові наочно висвітлює переклад. Порівняння англійсько-українських перекладацьких еквівалентів атрибутивних словосполучень на позначення дії доводить, що вони не є типовими для української мови і у подібних лінгвістичних контекстах українська мова обирає традиційний спосіб характеристики дії, яким є комбінація дієслова та прислівника. Відтворення структури англійських атрибутивних словосполучень засобами української мови у великій кількості випадків виявляється неможливим, або таким, що призводить до порушень граматичних та стилістичних норм української мови. Таким чином, атрибутивні конструкції є природнім способом характеристики дії, який вмонтовано в структуру англійської мови і який відображає її структурні характеристики.

ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ВІДТВОРЕННЯ ЕМОЦІЙ У ПЕРЕКЛАДІ ТВОРУ М. КОЦЮБИНСЬКОГО «ФАТА МОРГАНА»

Maryna Volodymyrivna Kucherenko, Ivanna Ivanivna Barnych — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена детальному аналізу лексичних засобів, які використовуються для відтворення емоцій в перекладі твору Михайла Коцюбинського «Фата Моргана». Особлива увага приділяється тому, як емоційно забарвлені слова й вирази в оригінальному тексті допомагають передати внутрішній світ персонажів, їх переживання та соціальні конфлікти, а також створюють атмосферу та настрій твору. Михайло Коцюбинський вміло використовує багатий емоційний арсенал, що дозволяє йому не лише описати події, а й вивести читача на глибший рівень розуміння стану персонажів. У статті також порівнюється переклад англійською мовою з оригіналом, звертаючи увагу на те, як перекладачі відтворюють у перекладі емоційні відтінки, зокрема негативну конотацію опрацьованих виразів. Окремо розглядаються випадки, коли емоційна складова втрачається або спотворюється в перекладі, що може негативно впливати на сприйняття тексту читачем. Вивчено, як різні перекладацькі стратегії можуть змінювати інтерпретацію емоційних аспектів, що призводить до суттєвих змін у сприйнятті твору іноземними читачами. Серед іншого, обговорюється роль емотивної лексики в збереженні автентичності перекладу українського тексту, оскільки саме вона дозволяє максимально точно відтворити атмосферу і психологічний стан героїв. Висновки статті сприятимуть подальшому розвитку перекладознавства, зокрема в аспекті аналізу емоційної лексики та її впливу на художнє сприйняття тексту у перекладі. Дослідження підкреслює важливість збереження емоційної достовірності в перекладі для забезпечення адекватної комунікації між культурами. Крім того, це допомагає уникнути культурних непорозумінь і забезпечує правильне сприйняття значення та настрою оригінального тексту. Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів іноземних мов, перекладачів, а також літературознавців. Отримані дані дозволяють розробити методику навчання перекладу художніх текстів з урахуванням особливостей передачі емоцій. Крім того, результати дослідження можуть бути використані для створення словників емоційної лексики, що полегшить роботу перекладачів та літературознавців.

ОЙКОНІМНИЙ СЛОВОТВІР У ТОПОНІМНОМУ ПРОСТОРІ В. В. ЛУЧИКА

Alla Anatoliivna Luchyk — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовані системно-структурні властивості ойконімів, зафіксованих «Етимологічним словником топонімів української мови» В. В. Лучика. Матеріали саме цього словника, який подає власні назви, поширені на всіх українських теренах, дозволяють дослідникам виходити за межі регіональних обстежень онімної лексики. Тому стає можливим установлення властивостей словотворення кожної окремої групи топонімів із подальшим зведенням їх в інтегровану мікросистему проміжного словотвірного рівня. Обстеження реєстрових ойконімних одиниць другого рівня онімізації дало змогу встановити продуктивні, середнього ступеня продуктивності й непродуктивні способи словотворення, а також розряди мотивувальних основ. З’ясовано, що досліджувані одиниці переважно походять від інших власних назв – гідронімів, антропонімів, етнонімів, хоронімів, ергонімів, а також апелятивів, рідше – від географічних термінів. До продуктивних способів словотворення ойконімів належать лексико-семантичний, суфіксальний, основоскладання. Лексико-семантичний спосіб творення найактивніше діє у сфері простих ойконімів другого рівня онімізації, складні ж ойконіми постають іншими шляхами. Складносуфіксальний спосіб виявляє середній ступінь продуктивності у сфері ойконімної лексики, а непродуктивними тут виступають суфіксально-префіксальний і власне-префіксальний. За ступенем продуктивності поділені в дослідженні також словотворчі морфеми. В ойконімному класі одиниць високий ступінь продуктивності демонструють суфікси -івк-а, -ів- (-ов-е), -ин- (-ин-е), -к-а, середній – -ськ, низький – -ець, -анк-а (-янк-а), -иц-я, -анськ. Установлені також поодинокі використання окремих суфіксів і префіксів, продуктивність яких у дослідженні вважається нульовою: -иш, -уш, -ень, -ань, -изьк, -инь, их(а), -ав-а (-яв-а), -jь, під-, по-. Доведено, що творення похідних ойконімів значною мірою збігається з відповідними процесами в апелятивній лексиці, а це стає однією зі сходинок до побудови інтегральної картини українського синхронічного словотворення, яка б рівною мірою відбивала дериваційні процеси у сфері апелятивної, топонімної та відтопонімної лексики.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ DANGER У МЕДІАПРОСТОРІ (ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ)

Mariia Stepanivna Malaniuk, Sofia Vasylivna Zmysla — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджуються особливості вербалізації концепту DANGER в медійному просторі, зокрема з точки зору перекладацьких прийомів. Концепт DANGER є багатовимірним і включає в себе численні аспекти загроз і небезпек, що мають як об’єктивний, так і суб’єктивний вимір. У дослідженні розглядаються статті з медіа-колекції BBC, які стосуються ризикованих сценаріїв, таких як війни, природні катастрофи, хвороби та економічні кризи. У дослідженні проаналізовано та порівняно основні лінгвістичні індикатори, що використовуються для вираження небезпеки в англомовній літературі, з їхніми еквівалентами в українській мові. Основна увага приділяється труднощам перекладу, а також передачі контекстуальних значень та емоційного забарвлення, які є важливими для точного відображення рівня небезпеки. Під час дослідження враховувалися прийоми передачі концептуальної інформації, зокрема використання лексичних еквівалентів, синтаксичних і стилістичних підходів. Перекладач повинен не лише передати зміст тексту, але й зберегти емоційне враження, яке він справляє на читача, враховуючи при цьому унікальну мовну картину світу. Це вимагає ґрунтовного осмислення поняття DANGER та його семантичних нюансів у різних контекстах. У статті підкреслюється, що відтворення концепту DANGER у перекладі є складним завданням, яке потребує ретельного вивчення та використання лінгвістичного інструментарію. У результаті проведеного компонентного аналізу було виділено концептуальні ознаки досліджуваного концепту та особливості перекладу його саме за допомогою фреймового аналізу тексту. Дослідження продемонструвало, що є досить багато сфер вживання концепту небезпеки. Найбільш поширеним є контекст – «Небезпека для здоров’я та життя людини». Він становить 33,5% від загальної кількості проаналізованих сегментів. Також, виявлено 7 способів реалізації концепту DANGER. Найбільш представленим є той, що підкреслює фактичну «небезпеку» за допомогою синонімічного ряду лексем (43%), безпосередньо вказуючи на джерело небезпеки та його наслідки. Найменш представлений спосіб реалізації концепту – застосування фразеологічних одиниць, тобто ідіом, для демонстрації небезпечної ситуації (4,5%).

МІЖГАЛУЗЕВА ТЕРМІНОЛОГІЯ, УТВОРЕНА ЗА СОМАТИЧНОЮ МЕТАФОРИЧНОЮ МОДЕЛЛЮ (ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ)

Alla Petrivna Musieko, Tetiana Borysivna Tykhonova — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Це дослідження присвячене опису специфіки метафоричного моделювання термінологічних систем англійської та української мов у різних галузях. Метафорична концептуалізація є конститутивною у процесі формування моделей, що співвідносяться з термінологічними системами. У науці при використанні метафори відбувається ототожнення двох очевидно різних об’єктів чи явищ. Спочатку стверджується повна тотожність, потім ця ж тотожність заперечується, зберігаючи твердження для якоїсь частини об’єкта. Вчені використовують вже існуючі мовні засоби, оскільки нове слово нічого не скаже іншим про природу нового об’єкта. Щоб зробити об’єкт зрозумілим і доступним для інших, можна підібрати слово, значення якого «підштовхує» до нового поняття. Метафора, заснована на аналогії, є фундаментальною властивістю мислення і дозволяє в перебільшеному вигляді уявити характерні риси досліджуваного об’єкта та усвідомити його ключові ознаки. Евристичність метафоричної термінологічної одиниці полягає в активізації певних структур знань, осмисленні певного образу на основі асоціативного ряду та перенесенні його з однієї сфери в іншу. Таким чином, можна стверджувати, що метафоричний фрагмент терміносистем є органічною частиною мови науки. Це свідчить про органічну єдність когнітивної діяльності людини та виконує низку значущих для процесу пізнання функцій. Аналіз метафоричного фрагмента англійської терміносистеми показує, що, на відміну від аналогічного фрагмента української терміносистеми, тут домінує антропоморфна модель. Структури знань, що беруть участь у процесах концептуалізації в обох мовах, відрізняються. По-перше, для англійського фрагмента певної галузевої терміносистеми характерне використання одиничних, а не комплексних ознак: ознаки схожості принципів функціонування. Також можна говорити про домінування параметра візуального сприйняття, оскільки ознака зовнішнього вигляду частіше концептуалізується в номінації. На відміну від української терміносистеми, в англійській значно меншою мірою задіяні узагальнені соматичні образи, що репрезентують живий організм з точки зору фізіологічних параметрів (частини тіла).

МЕТАФОРИЧНИЙ ОБРАЗ ЛЮДИНИ В НАРОДНІЙ МОВІ ХІХ СТОЛІТТЯ

Oleksandra Sviatoslavivna Palchevska — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

У дослідженні здійснюється комплексна когнітивно-дискурсивна характеристика номінативних одиниць із семантичним компонентом ЛЮДИНА в англійській народній мові. Авторка аналізує лексичні та фразеологічні засоби вербалізації й когнітивно-семіотичної категоризації в межах таких метафоричних моделей, простежує концептуалізацію лінгвокультурної інформації, яка формує метафоричний образ ЛЮДИНИ в англійських діалектах. Зазначено, що у сучасній теорії мови активізуються міждисциплінарні дослідження, яким притаманне поєднання лінгвістичних та екстралінгвальних факторів, що, за свідченнями авторки, впливають на способи вербалізації уявлень людини про оточуючий світ та саму себе як носія певної культури в рамках антропоцентричної парадигми сучасного мовознавства. Прагнення лінгвістів реалізувати синтез різних парадигм, методів та принципів зумовлене необхідністю враховувати епістемологічні й онтологічні чинники при аналізі мовного матеріалу. У річищі сучасної когнітивної семантики наголошується, що зі значеннями слів тісно пов’язуються когнітивні сутності, які реалізуються через певні моделі представлення знань, у цьому випадку концептуальні метафоричні моделі. Антропоцентрична символіка – одна з найдавніших «символічних мов» людства. Поняття ЛЮДИНА можна розглядати як глобальне, пов’язане з осягненням як макро-, так і мікросвіту. Одним із перших сформувалося гаптичне сприйняття людиною світу (тобто через шкіру, рухомоторний апарат, органи чуття), оскільки людина не відмежовує себе від останнього, а разом із тим кваліфікує його. Будь-яка ознака, фізична дія, образ пов’язується з ЛЮДИНОЮ та переосмислюються нею, що у традиційній картині народної мови вербалізується через специфічні метафори, які залучають ознаки практично всіх рівнів навколишнього світу а також ЛЮДИНИ як об’єкта цього світу. Аналіз номінацій свідчить, що перенесення будь-яких характеристик на ЛЮДИНУ призводить до реалізації такого перенесення за допомогою образно-номінативних засобів, властивих власним назвам, фітонімам, зоонімам, соматизмам, артефактам і т.п.

ОСОБЛИВОСТІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ОНІМНОГО ПРОСТОРУ В АМЕРИКАНСЬКІЙ КІНОМАТОГРАФІЇ

Olesia Mykolaivna Potarzhevska — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено дослідженню особливостей чорнобильського онімного простору в американському кіномистецтві. Власні назви є важливою частиною лексичного різноманіття мови, адже не мають, як загальні назви, лексичного значення, проте несуть у собі особливу семантику апелятивної лексики, від якої походять (Gardiner, 1958). Оніми в художньому тексті відрізняються специфічним набором ознак. Тут важливою стає стилістична функція, тоді як номінативна – другорядна. Актуальність написання статті полягає в тому, що чорнобильський онімний простір американського кіномистецтва ще не був об’єктом дослідження, також не вичалося детально питання українського онімного простору в кіномистецтві загалом. У статті розглянуто специфіку метамови ономастичного дослідження, зокрема охарактеризовано тлумачення терміну «онімний простір» в науковій літературі та звернено увагу на проблему існування синонімії в термінології. З одного боку, для американського кіноматографу характерним є наявність фільмів, у яких онімний простір виступає декорацією (не розкриваються його основні функції), з іншого боку, є й такі, у яких власні назви подано структуровано, вони об’єднуються в поля та мають низку стилістичних, словотвірних, етимологічних особливостей. Оніми таких фільмів утворюють певну систему, яка має відбивати особливості традиційного українського ономастикону, проте специфіка власних назв у художніх текстах якраз полягає в іншому ракурсі, по суті, ми дивимося на пропріальні назви з погляду автора (тобто американського режисера чи сценариста). У статті охарактеризовано онімний простір в американському кіноматографі на прикладі мінісеріалу «Чорнобиль» (2019), визначено, що сукупність власних назв зазначеного фільму складається з антропонімного, топонімного та ергонімного полів, з яких найбільшим є антропонімне, трохи меншим – топонімне і зовсім невеликим – ергонімне. За допомогою кількісного та етимологічного аналізів охарактеризовано склад онімного простору, а також ймовірне походження деяких власних назв, що є знаковими для сюжету фільму, виокремлено власні назви, які входять до ядра та периферії онімного простору, та ті, що перебувають на межі ядра та периферії. Проаналізовано стилістичні, графічні та траслітераційні особливості. Зроблено висновок щодо перспективи майбутніх досліджень.

ПЕРЕКЛАД АБРЕВІАТУР ТА СКОРОЧЕНЬ ЕКОНОМІЧНОЇ СУБМОВИ

Olena Anatoliivna Sidorenko, Hanna Leonidivna Androsiuk — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті здійснено аналіз економічної термінології, яка є самостійною складною системою зі своїми специфічними рисами, на яку впливають як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні фактори. Однією зі специфічних рис економічної термінології можна вважати тенденцію до скорочення спеціальних термінів. Оскільки дана сфера мало вивчена, було виявлено, що типологізація абревіатур є одним з проблемних питань. Абревіація є одним із способів деривації (творення) нових слів, а значить, дериваційні правила утворення скорочень можна описати за допомогою дериватологічного підходу. Абревіатурний спосіб утворення є одним з поширених у дериватології як в англійській, так і в українській мовах. Серед сфер використання економічних абревіатур можна виділити наступні: назви міжнародних організацій та угод, загальноекономічні поняття. Серед відібраних скорочень частіше всього зустрічається саме ця тематика. Рідше за все використовуються скорочення у сферах страхування, кредитування та оподаткування. Передача спеціальних термінів, особливо їх скорочень, є дуже складним та багатогранним процесом. Важливо враховувати багато нюансів, у тому числі нелінгвістичні: особливості субкультури економістів, соціальні явища, що відбуваються в ній, історичні, культурні та соціальні особливості формування спеціальних економічних термінів та їх скорочених одиниць, стрімке розширення економічної терміносистеми, інтенсивний розвиток економічної сфери життєдіяльності людей, автоматизація та прискорення багатьох економічних процесів, а як наслідок поява необхідності негайної реакції на них та збільшення швидкості передачі інформації і спілкування, чим обумовлюється поява дедалі більшої кількості скорочень економічних термінів. Усі ці важливі аспекти нелінгвістичного характеру дають нам можливість виявити особливості формування та вживання термінологічних скорочень підмови економістів. З лінгвістичної точки зору абревіація не виступала як індивідуальний засіб спілкування, а сприймалася виключно як форма оказіоналізму, яка є непричетна до словотвірної компетенції. Процес перекладу англійського скорочення, відсутнього у словниках і довідниках, виконується у два етапи: перший – дешифрування скорочення, тобто виявлення вихідної групи англомовних слів; другий – передача корелята засобами української мови, а саме пошук еквівалентної форми українською мовою, яка найточніше передає його зміст. Під корелятом мається на увазі член пари або ряду взаємообумовлених, співвідносних мовних одиниць.

ДІЄСЛІВНЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ ВЛАДИ: ТЕМА КОНФЛІКТУ КУЛЬТУР У КОЛОНІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Olesya Vasylivna Tatarovska — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено і проілюстровано як заперечення в постколоніальних романах є потужним інструментом для критики та оскарження динаміки влади. У дослідженні висвітлено, як заперечення використовується, щоб заперечити легітимність колоніальних держав, стверджуючи незалежність і самовизначення, і як воно допомагає персонажам протистояти гнобленню та відстоювати свою свободу та волю. Кидаючи виклик колоніальним визначенням, автори заявляють про корінну ідентичність і ставлять під сумнів легітимність владних структур, прокладаючи шлях до нових наративів. Останні дослідження підкреслюють багатогранність заперечення в лінгвістиці, що охоплює філософські, логічні, структурні, когнітивні та прагматичні підходи. Незважаючи на численні дослідження, всеосяжна структура заперечення залишається не до кінця вивченою. У постколоніальних романах дієслівне заперечення розкриває конфлікти ідентичності, ілюструючи опозицію колоніальній культурі та бажання зберегти спадщину. Поширені форми включають don’t, didn’t, couldn’t і stop. N. Farrah’s Crossbones демонструє культурні конфлікти в колоніальних суспільствах, висвітлюючи владу, контроль, опір і вплив на суспільство. Ці конфлікти створюють нестабільне середовище, яке позначається страхом і репресіями. У V. S. Naipul’s Magic Seeds культурні конфлікти зображені через самосвідомість і літературу. Рефлексія оповідача підкреслює культурне самосприйняття та опір змінам, показуючи напругу між традицією та сучасністю. Вплив зовнішніх точок зору підкреслює тиск колоніалізму на місцеву ідентичність. У Imaginary Homelands розгортання заперечних структур символізує культурне витіснення та емоційне відчуження в постколоніальному контексті. У Doris Lessing’s Mara and Dann культурні конфлікти висвітлюються через кризові взаємодії. Розрив зв’язку та відсутність комунікації ілюструють культурний розпад, а різні пріоритети відображають соціальні відмінності. Екологічне спустошення підкреслює колоніальну експлуатацію, тоді як байдужість до страждань відображає емоційний вплив тривалого конфлікту. Динаміка влади показує особливості контролю та ієрархії колоніальних суспільств. Усі ці уривки висвітлюють складність діалогу щодо культурної ідентичності в колоніальному та постколоніальному контекстах, наголошуючи на темах самосприйняття, опору, зовнішнього впливу та динаміки влади.

АНТРОПОНІМІКОН КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ XVII–XVIII СТ: СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ

Nataliia Mykhailivna Toma — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу семантики прізвищевих назв і прізвищ діячів Києво-Могилянської академії XVII–XVIII cт., яка була унікальним явищем в історії українського народу, що дала зразки соціально-політичної, економічної, військової та духовної організації суспільства. Нашою основною метою є визначення семантичної основи антропонімів громадських діячів Києво-Могилянської академії, запропонувавши характеристику та класифікацію зв’язків між родовими іменами та прізвищами. У процесі дослідження семантики лексичних одиниць врахованo екстралінгвістичні обставини. З’ясoвано поняття вихідної семантики, мотивів та принципів номінації, а також проаналізовано основні підходи, які існують сьогодні в сучасній теорії ономастики. У статті обґрунтовуються етимологічний, соціологічний, історичний, функціональний та синхронічний аспекти досліджень антропонімів. Проаналізовано антропонімну спадщину, яка творилася у «живій лабораторії» безпосередньо всіма учасниками з урахуванням ознак, які були актуальними для носіїв прізвиськ на момент номінації. У дослідженні протиставлено принципи номінації, мотиви та способи. Під способами номінації, як правило, розуміють способи номінації об’єктів. У статті розкрито принципи номінації пов’язані з онімами та умовними поняттями. Мотиви номінації — це причини специфічних особливостей найменувань. Відповідно до цієї класифікації описані та класифіковані всі прізвища в цьому дослідженні. Визначено, що більшість прізвищ пов’язані з переходом особових власних імен, індивідуальних прізвиськ, апелятивних означень особи у спадкові іменування людей без жодних структурних змін унаслідок семантичних переосмислень. Більшість номінацій походять від повних імен, деякі з них зображують скорочені варіанти чоловічих християнських імен. Проаналізований фактичний матеріал дозволив виявити основні мотиваційно-семантичні особливості, які характерні для усього староукраїнського антропонімікону. Розглянуто прізвищеві назви та прізвища, що виникли шляхом переходу особових власних назв у розряд прізвищ, онімів одного розряду в інший та загальних назв у категорію власних. З’ясовано, що в межах досліджуваного матеріалу існують незмінні звукові форми твірного слова (мотиватора), що залишаючись незмінними, набувають нового значення і стають семантично похідними (мотивованими). Проаналізований матеріал засвідчив наявність похідних від іменників чоловічого роду. Окрему групу серед них становлять назви, що походять від зовнішньої характеристики носія імені, від назв промислів і ремесл.

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ СМИСЛУ «ОКУПОВАНА ТЕРИТОРІЯ» В УКРАЇНОМОВНОМУ ТА АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ

Tetiana Volodymyrivna Tsuprun — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено виконанню лінгвістичної реконструкції вербалізованого смислу «ОКУПОВАНА ТЕРИТОРІЯ» в україномовному та англомовному політичному медіадискурсі. У статті здійснено корпусобазований аналіз, у межах якого розроблено базу для виконання лінгвістичної реконструкції вербалізованих смислів в англійській та українській мовах. Установлено, що кожний вербалізований смисл в політичному медійномі дискурсі утворюється за допомогою інших смислів, які інтегруються з новими семантичними утвореннями та фоновою інформацією та забезпечують когнітивну обробку нових потенційних ситуацій, які фіксується у створеному корпусі текстів. Авторка зазначає, що внутрішній зміст і структура політичного медіадискурсу є не стільки відображенням уявлень конкретних людей про світ, скільки певною символічною реальністю з прийнятими в ній нормами поведінки. Політичний медіадискурс в електронному середовищі набуває нової форми, більш технологічної та сучасної, що дає явну перевагу, динамічність, електронним виданням порівняно з їхніми друкованими аналогами. Політичні дискурси є сьогодні потужним владним ресурсом, за посередництвом якого державні та громадські інститути здійснюють самопрезентацію, конструюють і просувають у вигідному для них світлі ті чи інші образи реальності. Розуміння вербалізованого смислу «ОКУПОВАНА ТЕРИТОРІЯ» полягає у розкритті експліцитних значень кожного дискретного елемента імпліцитними смислами. Подальша концептуалізація відбувається в конкретному типі тексту у межах дискурсу, що через сформовану когнітивну структуру. Авторка реалізує процес лінгвістичної реконструкції когнітивної структури із залученням методів структурного, когнітивного, корпусного та зіставного мовознавства. У роботі розкрито когнітивну природу вербалізованого смислу «ОКУПОВАНА ТЕРИТОРІЯ» через репрезентативні фрагменти політичної медіа картини світу. Авторка розглядає дискурсивні вербалізатори смислу «ОКУПОВАНА ТЕРИТОРІЯ» на конкретних прикладах дібраних із корпусів української та англійської мов. Для створення корпусів було обрано корпусний менеджер Sketch Engineб який є онлайн-інструментом для аналізу текстів.

СЕМАНТИКА ФЛОРОНІМА СОНЯШНИК / SUNFLOWER В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРАХ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ ТА АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ І ЗАГАДОК)

Antonina Viktorivna Cherniavska — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено зіставному дослідженню семантики флороніма соняшник / sunflower в українській та англійській фразеологіях, для вивчення специфіки світосприймання носіїв досліджуваних мов з урахуванням їхніх етнокультурних особливостей. Стаття є спробою виокремити семантичні компоненти аналізованого флороніма в українських та англійських ідіомах, пареміях і загадках. Це сприяє встановленню спільних і національно-специфічних рис семантики досліджуваного флороніма в зіставлюваних мовах. Встановлено, що у фразеологічних контекстах поряд із загальнословниковими з’являються нові символічні значення аналізованого флороніма. Досліджено, що спільним для обох лінгвокультур є бачення флороніма соняшник/sunflower символом сонця, світла, та найхарактернішим геліотропом. Виокремлено, що українські загадки кодують зовнішні ознаки соняшника: велику квітку, її жовтогарячий колір, довжину стебла, тяжіння квітки до сонця та подібність соняшника на сонце. В сучасних англійських загадках для дітей теж вказується висота рослини, наявність насіння та виготовлення олії з насіння. Досліджено, що в українській фразеології флоронім соняшник має сему множинності, локативну та темпоральну ознаки, асоціації з такими соматизмами, як ластовиння та лисина. Унаслідок антропоморфізації квітка соняха порівнюється з юнаком, а насіння з козаками, невістками, соколятами (зооморфізація). Акцентовано, що в сучасній українській лінгвокультурі квітка соняшника є символом пам’яті за загиблими захисниками, символом незламності українців, емблемою самої України й може репрезентувати українську культуру. Проаналізовано та встановлено, що національно-специфічним для англійської мови є асоціація флороніма sunflower зі щастям, сміливістю та рідкісним явищем. В північноамериканській лінгвокультурі досліджуваний флоронім може асоціюватися з неохайністю та слугує офіційною квіткою американського штату Канзас.

КОНЦЕПТУАЛЬНА СЕМАНТИКА ВЕРБАЛЬНО-РЕЛІГІЙНИХ ФОРМУЛ В АНГЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Viktoriia Vitaliivna Shabunina, Oksana Viktorivna Labenko — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

У пропонованій розвідці проведено аналіз концептуальної семантики вербально-релігійних формул в англійській і українській мовах. Основним призначенням таких формул автори вважають вираження благословення, що завжди пов’язано з Богом чи іншими вищими силами, такими як святі або ангели. Для проповідницьких текстів характерна використання книжкової, церковно-релігійної лексики, яка має архаїчний або урочистий відтінок, що підкреслює святість моменту. Часто в таких формулюваннях можна зустріти фрагменти священних текстів, включаючи молитви. Вони також реалізують морально-етичні цінності, прийняті в суспільстві, та народні уявлення про добробут. Основний вербальний компонент є частиною ритуалу, починаючи від його початку і до завершення літургії. Емоційна складова таких формул, на думку авторів, важлива для встановлення позитивного зв’язку між адресантом і адресатом, спонукаючи до добрих вчинків і бажаних змін. Важливо, що ці побажання завжди мають позитивну орієнтацію, відображаючи спільні емоційні установки, спрямовані на благополуччя, здоров’я та добробут. Ці формули виступають як стимул для зміни стану адресата, використовуючи традиційні семантичні елементи, що асоціюються з добробутом і духовним здоров’ям у різних культурах та мовах. У статті виокремлено відповідні мовні формули релігійного дискурсу, що є важливими для розуміння та аналізу структури релігійного інституту в цілому. Ці формули не лише відображають особливості мови, але й допомагають визначити, як релігійні тексти функціонують у контексті культури та релігійної практики, впливаючи на духовне життя громади та забезпечуючи взаємодію з віруючими через мову.

СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ У СФЕРІ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

Iryna Anatolyivna Shumska — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

В статті розглянуто різні способи перекладу англійської термінології в сфері аграрного виробництва. Тексти агрономічного спрямування містять багато термінологічної лексики, яка забезпечує правильне та якісне розуміння прочитаного. Щоб точно передати зміст англійського терміну українською мовою, потрібно розуміти його значення як українською так і англійською мовами. Але обидві мови мають свої структурні особливості, що викликає значні труднощі при перекладі аграрних термінів. Адже вони повинні відповідати не тільки структурі, а й змісту оригіналу. Крім того, тексти аграрного спрямування насичені граматичними конструкціями, такими як інфінітивні, дієприслівникові та герундіальні звороти, які ускладнюють розуміння тексту. І це створює ще більші виклики для перекладача. Мова є динамічною, вона постійно поповнюється неологізмами в будь-якій сфері існування людини, в тому числі і аграрній. З розвитком науково-технічного прогресу з’являються нові форми комунікації, підвищується роль науково-технічного перекладу. Аграрну літературу відносять до науково-технічної літератури. Переклад лексичних одиниць науково-технічної літератури викликають труднощі для розуміння та перекладу, тому потребують точного підбору еквівалента в процесі перекладу, або адекватної його заміни. Успішне виконання цих задач потребує глибоких знань перекладача в галузі тематики тексту, а також розуміння фахової термінології рідною мовою. Тому розкрити значення терміну в науково-технічній літературі допомагає контекст. Перед перекладачем стоїть задача за допомогою простих конструкцій підібрати якісний переклад терміну відносно контексту. В статті проаналізовано найбільш розповсюджені прийоми перекладу термінів: лексичні, граматичні, лексико-семантичні. Розглянуто такі перекладацькі методи, як транскодування, калькування, описовий метод, методи конкретизації і генералізації. Проведено аналіз використання цих методів в процесі перекладу для точної передачі змісту оригіналу мовою перекладу. Визначено, що процес перекладу термінів потребує розуміння сфери перекладу для передачі змісту та логіки оригінального терміну та знаходження адекватного відповідника.

АКСІОЛОГІЧНІ СЕНСИ МОДАЛЬНИХ СЛІВ У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Tetiana Volodymyrivna Yakovleva — пн, 30 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню особливостей вживання модальних слів як засобів вираження емоційно-оцінних функцій у публіцистичному дискурсі сучасної української мови. Установлено, що повномасштабне вторгнення Росії й значні соціально-політичні зміни в Україні спричинили посилення експресивної ролі мовних засобів у публіцистиці, що вимагає спеціальних лінгвістичних досліджень, а відтак зумовлює актуальність цієї наукової розвідки. Мета дослідження полягає у виявленні аксіологічного потенціалу модальних слів і їхнього впливу на формування оцінної модальності тексту. Крім того, проаналізовано різні підходи до класифікації та граматичного статусу модальних слів та підтверджено, що в публіцистичному стилі вони є важливими засобами комунікативно-прагматичної експресії, репрезентуючи як позитивну, так і негативну оцінки осіб або ситуацій. Окрема увага приділена аналізу сучасних заголовків новинних видань та дописів у Telegram-каналах, що дозволило продемонструвати варіативність використання модальних слів для формування оцінних суджень. Виявлено, що вживання цих одиниць сприяє інтенсифікації впливу на аудиторію, дозволяючи авторам висловлювати емоційну оцінку подій і явищ, що резонує з настроями суспільства. У процесі аналізу дібраних контекстів вагоме місце займають й інші аксіологічні засоби в конкретних дискурсах, що засвідчує їхню загальну позитивно- чи негативнооцінну тональність та підтверджує участь досліджуваних модальних слів у вираженні оцінки. Сьогодні також простежується тенденція використання модальних слів у формуванні іронічних та саркастичних відтінків, що є реакцією на сучасні соціально-політичні виклики в Україні. Констатовано, що модальні слова в сучасному публіцистичному дискурсі функціюють не лише як засоби суб’єктивної модальності, але й як інструменти емоційного впливу, підкреслюючи аксіологічний складник висловлювань.