СТРУКТУРНЕ РОЗЗНАЧЕННЯ РЕЧЕНЬ З ЧУЖИМ МОВЛЕННЯМ У КОРПУСІ ТЕКСТІВ Р. ІВАНИЧУКА

Анотація

У статті розглянуто розвиток корпусних досліджень у лінгвістиці та можливості комп’ютерних технологій у дослідженні та описі мови. Зазначено, що із розвитком корпусної лінгвістики значно зросла ефективність лінгвістичної обробки великих масивів текстів, зокрема авторських, оскільки корпус надає великі можливості для проведення різноаспектних лінгвістичних досліджень мовної системи.

Подано визначення корпусу текстів (КТ) та його значення для проведення мовознавчих студій. Зауважено, що вивчення мовних явищ із використанням корпусу КТ дозволяє не лише підтвердити чи спростувати окремі аспекти теорії, а й уможливлює дослідження мови письменника, його стиль, а також – виявлення закономірностей функціонування мовних одиниць на різних рівнях.

Метою дослідження є простежити та визначити типи синтаксичних конструкцій, завдання полягає у розробленні системи позначок для роззначення чужого мовлення в письменницькому корпусі.

У доробку окреслено найтиповіші способи передачі чужого мовлення в авторському тексті, яке, своєю чергою, дає змогу відобразити особливості мови персонажа. Чуже мовлення у художньому тексті може бути передано такими конструкціями, як пряма і непряма мова, невласне пряма мова, монолог, діалог, полілог, цитата.

Особливу увагу приділено структурному роззначенню чужого мовлення в корпусі текстів (КТ) Р. Іваничука, для цього запропоновано принципи роззначення чужого мовлення. Зазначено, що роззначення

надає особливу додаткову інформацію про властивості текстів, які входять до корпусу, дозволяє швидко та ефективно знайти ті слова, форми та конструкції, які необхідні досліднику.

В результаті проведеного дослідження зазначено, що творчий доробок письменника містить величезний арсенал різних синтаксичних конструкцій передачі чужого мовлення, а отримані результати відкриють перспективи для вивчення синтаксичних конструкцій з прямою, непрямою, невласне прямою мовою та цитатами, дослідження чисельності та частоти цих синтаксичних конструкцій у корпусі текстів письменника.