НАЗВИ АНТРОПОГЕННОГО СУХОДІЛЬНОГО ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНСЬКО-МОЛДАВСЬКИХ ГРАМОТАХ XIV–XV СТОЛІТЬ

Анотація

Пропоноване увазі читача дослідження зумовлене необхідністю поглибленого комплексного аналізу лексикону староукраїнської мови, зокрема й лексикону українсько-молдавських юридичних документів. Органічною частиною останнього були назви антропогенного суходільного довкілля, тобто довкілля, яке поліетнічне населення Молдавського князівства створювало для задоволення своїх різноманітних потреб. Номени на позначення антропогенного суходільного довкілля засвідчені в юридичних документах, що написані на території Молдавського князівства українською мовою, яка близько трьох століть мала в ньому статус державної. Назви антропогенного суходільного довкілля формують однойменну лексико-семантичну підгрупу назв, яка разом із двома іншими лексико-семантичними підгрупами («Назви природного суходільного довкілля» і «Назви антропогенізованого суходільного довкілля») утворює лексико-семантичну групу «Назви суходільного довкілля». Лексико-семантична підгрупа «Назви антропогенного суходільного довкілля» містить 27 лексико семантичних структур, які утворюють цілісність. Початком її структурування є виокремлення двох лексико семантичних мікрогруп лексики, що сформовані назвами окремих форм антропогенного підвищеного (позитивного) рельєфу і назвами окремих форм антропогенного зниженого (негативного) рельєфу. Ці лексико-семантичні мікрогрупи відрізняються кількістю виокремлених у їхніх межах частин: у межах лексико-семантичної мікрогрупи «Назви окремих форм антропогенного підвищеного (позитивного) рельєфу» виокремлено 23 лексико-семантичні структури; у межах лексико-семантичної мікрогрупи «Назви окремих форм антропогенного зниженого (негативного) рельєфу» виокремлено 4 лексико-семантичні структури. Між номенами, що формують лексико-семантичну підгрупу «Назви антропогенного суходільного довкілля», існують стійкі лексико-семантичні зв’язки, які виявляються переважно в синонімії. Походження номенів, що формують лексико-семантичну підгрупу «Назви антропогенного суходільного довкілля», в українсько-молдавських грамотах різне: більшість сягають своїм корінням праслов’янської доби (83%), інші потрапили в українсько-молдавські грамоти – з болгарської, грецької, німецької мов. За структурою в аналізованій лексико-семантичній підгрупі значно переважають однослівні номени (82%). У сучасній українській мові 74% назв антропогенного суходільного довкілля, що засвідчені в українсько-молдавських грамотах XIV–XV століть, функціонують як нормативні; 6% – як діалектні; 20% – не засвідчені в сучасній українській мові.