ПЕРЕКЛАД ЛЕКСЕМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПРОТОТИПНОГО АНАЛІЗУ

Анотація

У статті розглянуто терміни на позначення емоцій крізь призму міжмовного та внутрішньомовного перекладу. Апробовано застосування зворотного перекладу як засіб пошуку еквівалентів. Зворотний переклад має чималу історію вивчення, і дослідники визначили на велику кількість його вад. Однією з них є те, що перекладні словники є недостатнім джерелом інформації, адже вони пропонують чимало відповідників для одного слова, вжиток яких не зрозумілий з контекстуального та символічно-ситуаційного поглядів. Утім, результат такої інтерпретації може бути потрійним. Насамперед, відповідність між українськими та англійськими лексемами є досить поверхнева. Логічність міжмовної схожості полягає в ідентичному когнітивному досвіді мовців, де наша зовнішня поведінка взаємодіє з нашими внутрішніми почуттями. Водночас, самі лексеми можуть бути нееквівалентними у мовній парі, проте у зіставлюваних текстах – так. Зрештою, синонімічні групи не систематизовані і не розтлумачені.  Словники не пропонують жодного підходу, який базувався б на корпусних даних і міг встановити устійнене вживання еквівалентів. Всі ці спостереження схиляють нас до різних схем аналізу для термінів на позначення емоцій з розбіжних кутів.

Застосовано прототипний аналіз, який доповнює лексикографічну інтерпретацію номенів емоцій, залучаючи психічний досвід читача. Прототипні сценарії, які А. Вежбицька застосувала для аналізу термінів-емоцій, подібні за своєю цінністю до аналізу опозицій у перекладознавства. Однак, причину, чому слова є справді важливі, не можна описати ані чітко, ані повністю. Перекладач може базувати свої судження на такому підході, оскільки воно вказує на спрямованість його стратегій і на загальне тло культурної ситуації. Оскільки словники не подають конкретних ознак психологічних станів, то читачеві доводиться інтегрувати запропоновану інформацію у свій психологічний стан. Така операція потрібна навіть при читанні словникового гасла: читач повинен модифікувати свої психологічні реакції у певних умовах. Тож, аналітик має справу з нашим суб’єктивним досвідом, а отже, кожне тлумачення буде об’єктивно сумнівним унаслідок невизначеності психологічних критеріїв. Аналітику доводиться дотримувати позиції, що реакція людини на психологічний подразник є ідентичною для всієї спільноти.