ЕМОЦІЯ ГНІВУ У СУЧАСНІЙ ЕМОТИВНІЙ ЛЕКСИЦІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті описано поняття емоції у сучасній лінгвістиці, а саме такого емоційного стану, як гнів, у теоретичному аспекті. Розкрито суть психологічних явищ, конкретизовано структурно-семантичні ознаки лексики мовця під час гніву, а також зроблено акцент на окремій емоції, що є результатом комплексного підходу до вивчення гніву з позицій лінгвокогнітивного, комунікативно-прагматичного та дескрипторного аналізу етимології проаналізованого емоційного стану. Одним із сучасних напрямів лінгвістичних досліджень є вивчення емоційних концептів, що формують мовну картину світу. Також у роботі наведено приклади станів мовця, що відображають емоцію гніву в українській та англійській мовах.

Завданнями роботи є: проаналізувати праці науковців, які досліджували емотивну лексику, зокрема емоцію гніву; з’ясувати сутність поняття «гнів» з погляду лінгвістики; навести приклади лексем, що передають емоцію гніву; виокремити структуру емоційних концептів, зокрема концепту гнів. Під час дослідження емоцій враховано досвід лінгвістів у вивченні механізмів мовного вираження емоцій мовця, мовного позначення випробовуваних емоційних станів, а також способів інтерпретації емоцій як об'єктивного емоційного стану людини.

Протягом останніх років науковці досягли значних результатів у дослідженні механізмів мовного вираження емоцій людини, яка говорить, і мовної номінації, інтерпретації емоцій як об’єктивної сутності того, хто говорить і слухає. На цьому етапі розвитку лінгвістики емоцій існує низка проблем, які визначають декілька головних напрямів досліджень, зокрема і комунікацію емоцій, категоризацію емоцій та емотивнио-семантичний простір мови.

Комплексний і всебічний підхід до вивчення гніву з позицій лінгво-когнітивного і комунікативно-прагматичного аналізу, а також розгляд теоретичного аспекту емоцій дозволяє зрозуміти суть цих психологічних явищ, специфікувати ці емоції і визначити структурно-семантичні ознаки мови під час гніву, а відповідно – ще глибше зрозуміти та окреслити цю емоцію у сучасній лінгвокультурі.