ART-ТЕХНІКА КАТЕРИНИ БІЛОКУР: ПИСАТИ, ЩОБ ПАМ’ЯТАТИ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ В. ЯВОРІВСЬКОГО «АВТОПОРТРЕТ З УЯВИ»)

  • Olexandr Volodymyrovych Hryshchenko Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика
Ключові слова: автопортрет, деталь, екфразис, живопис, інтерпретація, культурна пам’ять, мистецтво, пам’ять, родинна пам’ять

Анотація

У статті йдеться про художню специфіку мистецтва у романі «Автопортрет з уяви» В. Яворівського. Головний акцент зроблено на дослідженні екфразису як міжвидового зв’язку розвитку культури. Іншими словами, коли один вид мистецтва передає специфіку іншого.

Матеріалом і об’єктом авторської концепції у романі постають самобутні картини відомої української художниці, представниці наївного мистецтва Катерини Білокур. Автор написав не біографічний роман, а романізований, інтерпретуючи фрагменти з життя художниці.

Роман побудовано на психологічній функції, коли в центрі уваги перебувають різні сімейні драматичні історії. В. Яворівський презентує модель культурної пам’яті, частіше родинної, невербальною репрезентацією. Основними засобами такої комунікації, коли автор намагається вплинути на читача, є експресивне зображення художнього тексту. Головним інструментарієм постає художнє конструювання дійсності через мистецтво та окремі мистецькі деталі. Для головної героїні роману важливим постає моделювання контакту очей та міжособистісного простору. Очі – центральна деталь усіх полотен Катерини Білокур. Їхнє зображення – це окремий сюжет, що навантажує текст роману новими смислами та значеннями.

Роман «Автопортрет з уяви» про культурний спадок українців та осмислення цього спадку в незалежній Україні. На прикладі однієї долі автор відтворив історію талановитих українців ХХ століття із їхніми культурними цінностями та власними надбаннями.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Опубліковано
2019-07-22
Як цитувати
Hryshchenko, O. V. (2019). ART-ТЕХНІКА КАТЕРИНИ БІЛОКУР: ПИСАТИ, ЩОБ ПАМ’ЯТАТИ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ В. ЯВОРІВСЬКОГО «АВТОПОРТРЕТ З УЯВИ»). Львівський філологічний часопис, (5), 42-47. https://doi.org/https://doi.org/10.32447/2663-340X-2019-5-7