ПОНЯТТЄВИЙ КОМПОНЕНТ КОНЦЕПТУ «ЗГОДА» В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА ТУРЕЦЬКІЙ МОВАХ

Анотація

У статті розглядається структура поняттєвого компоненту концепту «згода» в англійській, німецькій та турецькій мовах. Згода аналізується у роботі як лінгвокультурний концепт, який є сукупністю усіх смислових елементів згоди. Концепт ЗГОДА складається з поняттєвого, образно-велоративного та ціннісного компонентів. Визначення поняттєвого компоненту передбачало встановлення конституентів його номінативного поля, яке є гетерогенним, адже містить як прямі номінації концепту (ядро), так і номінації окремих його когнітивних ознак (периферія). Дослідження концепту як ментальної одиниці відбувалося шляхом аналізу засобів його мовної об’єктивації, який передбачав визначення прямої номінації концепту ЗГОДА в англійській, німецькій та турецькій мовах, аналіз етимологічних особливостей концепту; визначення системних синонімів імені концепту шляхом аналізу словникових дефініцій, тлумачень, статей; аналіз фразеологічних одиниць та паремій, що містять ім’я концепту; проведення спрямованого та рецептивного психолінгвістичного експериментів. В якості прямої номінації цього концепту в англійській мові було обрано лексему “agreement”, в німецькій – “Einwilligung”, турецькій – “kabul”. Визначено, що етимологічні витоки лексеми «agreement» сягають значення «бути люб’язним та милостивим», німецької “Einwilligung” – «однакове бажання», турецької “kabul” – «прийняття». Результати проведеного комплексного аналізу дозволили виділити спільні та відмінні риси номінативного поля концепту «згода» у трьох мовах. Зокрема, спільним для англійської, німецької та турецької мов є визначення згоди як однаковості поглядів. Крім того, в етносвідомості англійців згода є фактором гармонізації відношень та асоціюється з почуттям задоволення, коли відносини між людьми, а не лише формальна однаковість поглядів мають значення. Для німців згода передбачає, передусім, однакове розуміння певного питання, узгодженість поглядів та взаємну вигоду. Турецька лінгвокультура пов’язує згоду переважно з прийняттям точки зору, дій співрозмовника, з порозумінням та домовленістю щодо певних дій. Відмінності спостерігалися також у співвідношенні окремих значень з певною зоною номі- нативного поля концепту. Певні значення, що входили до ядра концепту в одній мові присутні у навколоядерній зоні або периферії в іншій. Таким чином, проведений аналіз підтвердив наявність залежності засобів вербалізації концепту від спільної когнітивної бази носіїв мови – представників певної культури.