ВАРІАНТНІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ МОВИ

Анотація

У статті простежено специфіку варіантності реалізації юридичної мови. Визначено, що у сфері правовідносин існує особлива мова як знакова система, що служить засобом прояву думок, професійного спілкування юристів, засобом передачі професійної (правової) інформації. Позначення одного і того ж правового поняття різними термінами – форма прояву надмірності юридичної інформації. Зауважено на певний дуалізм застосування термінів: правничої мови та правової мови, розмежування яких здійснено, відштовхнувшись від семантичного значення прикметників «правничий» та «правовий» в українській мові. Юридичний текст охарактеризовано як повідомлення, що містить правову інформацію, об’єктивоване у вигляді офіційного письмового документа, що має модальний характер і прагматичну установку та складається з певних єдностей, які включають різні типи лексичного, граматичного та логічного зв’язку. Обґрунтовано, що парадигма тексту, яку формують варіантні тексти, виникає як результат відтворення та інтерпретації вихідного. Наголошено на здатності юридичних вторинних текстів слугувати засобом увиразнення кількісних та оцінних значень. Результат варіантності – це зміни змісту тексту, тому необхідно говорити не тільки про смислове, а й про формальне варіювання. З’ясовано, що дериваційний принцип виникає у мові як основний спосіб уявлення нового на базі первинних одиниць. Послідовно використаний підхід деривації до аналізу юридичного тексту як цілісної одиниці вищого рівня мови дозволив поглибити уявлення про текст як мовний феномен, описати окрім вивчених статичних і нові властивості, характерні для нього як динамічно розгорнутої структури, пояснити особливості протікання процесів формоутворення юридичних текстів різних типів, об’єднати усі можливі текстові прояви в єдину лінгвістичну модель. Наголошено, що дериваційний процес створення юридичного тексту досліджено в рамках дериватології, котра, вивчаючи деривацію в широкому аспекті як утворення мовних одиниць від слова до тексту, сьогодні є однією з галузей функціонального аналізу мови.