ЛІТЕРАТУРНИЙ НАЦІОНАЛІЗМ У КРИТИЧНІЙ ДУМЦІ КОРІННИХ НАРОДІВ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ

Анотація

Cтаттю присвячено аналізу розвитку індіанської критичної думки у протягом першого десятиліття ХХІ ст., цей період вирізняється переломом у підході до осмислення творів, написаних письменниками корінного походження. Дослідниця сконцентрувалася на аналізі динамічного розвитку літературної критики корінних народів Північної Америки, оскільки саме вона відображає традиційні риси сприйняття дійсності корінними народами, завдяки їй можна простежити закономірності структурації національної свідомості у індіанській літературі. Літературні критики почали більше уваги звертати на висвітлення особливостей конкретних індіанських націй, що призвело до появи такого явища як «літературний націоналізм американських індіанців». Увага дослідників змістилася з виявлення рис автентичності, гібридності, міжкультурних впливів на пошук інтелектуальних, культурних, політичних, історичних. Літературний націоналізм корінних народів спрямований на підтримку інтелектуального і політичного суверенітету корінних общин. Дослідники пов’язують разючу зміну пріоритетів із поверненням більшості корінних американців до віри їхніх прадідів. У зв’язку із цим виникає питання як не-корінному читачеві призвичаїтися і зрозуміти тексти корінних письменників.

Виходячи із цього авторка статті переконана, що у індіанській критиці минуле і сучасне практично не розмежовані, вони активно співіснують, стаючи «віддзеркаленням» національної свідомості корінних народів. Вплив минулого індіанських націй досі реально присутній у соціокультурному контексті сучасної літературної критики, яка є по суті його нелінійною рецепцією у свідомості сучасних поколінь, яка витворює переважно полемічно-опозиційний дискурс.