КОНЦЕПТ OLD AGE В НАУКОВІЙ КАРТИНІ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ)

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей вербалізації концепту OLD AGE в англомовній медичній науковій картині світу. У зв’язку із подовженням тривалості життя за останні десятиліття, старіння вивчається на академічному рівні у різних галузях знань, що визначає актуальність роботи та необхідність застосування міждисциплінарного підходу до дослідження мовних одиниць на позначення старості та осіб старшого віку. Мета роботи полягає у проведенні аналізу концепту OLD AGE та його реперезентації як складника наукової картини світу, вербалізованої в мові медицини, ядром якої є сукупність термінів. Для досягнення цієї мети проаналізовано підходи до визначення мовної та концептуальної картин світу. Остання, будучи результатом пізнавальної діяльності людини, формується ментальними утвореннями – концептами, які формують концептосферу певного етносу. Крім цього, у статті наведено різні точки зору вчених щодо співвідношення між науковою та мовною (наївною) картинами світу. Дослідження проведено із застосуванням комплексної методики концептуального аналізу, що дозволило визначити основні уявлення про старіння та літніх людей, як такі, котрі зафіксовано у семантиці мовних одиниць, співвіднесених із медичною сферою наукової діяльності. Виходячи з тези про те, що понятійний компонент концепту OLD AGE детермінується науковим дискурсом, який виступає реалізацією наукової свідомості, у роботі проаналізовано дефініції ключової лексеми-вербалізатора концепту OLD AGE та її основних синонімів в англомовних медичних словниках та енциклопедіях. В результаті аналізу визначено базові понятійні ознаки концепту OLD AGE, а саме темпоральну (старість як останній етап життя) та антропологічну (вікова група чи покоління), що дозволило зробити висновок про основні способи актуалізації наукових знань засобами англомовної медичної термінології. У процесі дослідження визначено, що у медичній науковій картині світу феномен «old age» є хронологічно-маркованим. До того ж, старість розглядається одночасно і як процес старіння, і як його результат. Проте, домінуючий погляд на старіння свідчить, що цей процес генетично зумовлений і незворотній, призводить до дисфункціональності та збільшує імовірність смерті. У дослідженні наголошується, що в англомовній медичній галузевій картині світу сформовано сприйняття старості як патології, хворобливого стану, часто з ментальними розладами.