АКТУАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ GOD У ВІКТОРІАНСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

У статті розглядається актуалізація концепту GOD у художньому дискурсі вікторіанської доби. Доведено, що проаналізований концепт GOD як лінгво-ментальна одиниця, що відображає духовну сферу життя суспільства і специфіку релігійно-міфологічного світогляду вікторіанців, ґрунтується на біблійних догматах християнства, проте дещо модифікується у своєму онтогенезі під впливом постулатів англіканської церкви і загальної соціалізації та індустріалізації суспільства, що знаходить підтвердження у мові. Художня література вікторіанської доби увібрала в себе ідеї протестантизму, трансформовані в догматику трьох основних течій – лютеранства, кальвінізму та англіканства. Перемежування і взаємовплив релігійних поглядів безумовно відображається у смисловому просторі досліджуваного концепту.

Аналіз мовного матеріалу показав, що вікторіанці мають більш-менш традиційне, біблійно зумовлене уявлення про Бога, внаслідок чого досліджуваний варіант концепту GOD, сформований стабільними та маргінальними ознаками, не радикально відрізняється від загальноприйнятого інваріанта і лише незначною мірою передає специфіку хронотопу, що відображається в деяких номінаціях на позначення церковного інтер’єра, одягу священиків або уявного вбрання містичних референтів, які імітують побут вікторіанців. Підтвердженням цьому є реконструйовані в процесі дослідження концептуальні схеми: БОГ – це ТВОРЧА СУТНІСТЬ, що ВОЛОДІЄ ВСЕСВІТОМ; БОГ – Є ОТЕЦЬ ЛЮДСТВА, а земні істоти – його ДІТИ; БОГ є взірцем МУДРОСТІ і СПРАВЕДЛИВОСТІ; БОГ є ФАТУМ.

Аналіз концептуальних метафоричних схем довів, що Бог-референт ототожнюється у вікторіанській культурі з людиною високого соціального рангу, наділений людськими якостями, вирізняється винятковою бездоганністю й асоціюється з людськими чеснотами, найвищими почуттями, суспільною діяльністю людини та її соціальними ролями. Про антропоморфність Бога свідчать такі метафоричні схеми: БОГ – це ІСТОТА, яка ВАЖКО ПРАЦЮЄ; БОГ – ДБАЙЛИВИЙ ДІЯЧ; БОГ – ДЕЛІКАТНИЙ і НЕНАВ’ЯЗЛИВИЙ НАСТАВНИК; БОГ є ВИПРОБУВАЧ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ; БОГ є КАРАТЕЛЬ. Концепт GOD містить аксіологічний компонент, що доводимо в результаті реконструкції метафоричної схеми БОГ – це ДОБРО.