ОДНОРІДНІ ПРИСУДКИ У ЗАГАЛЬНІЙ ТЕОРІЇ ПРО ПРЕДИКАТНІ СИНТАКСЕМИ

Анотація

За формальною та семантичною складністю і роллю у реченні жоден член речення не може зрівнятися із присудком. Дія граматичних категорій присудка охоплює все речення у цілому й визначає його специфіку. Присудок входить до структурної схеми речення як його головний член, дає модально-часову характеристику носія предикативної ознаки, співвідноситься з предметом у семантико-синтаксичній структурі речення. Стаття присвячена аналізу особливостей однорідних присудків на рівні простого речення. Автором простежено еволюцію поглядів східноєвропейських та західноєвропейських лінгвістів на сутність присудка, загалом, та на речення з однорідними присудками, як дієслівними, так і іменними, зокрема. У роботі з’ясовано статус даних конструкцій у сучасних мовознавчих студіях. Західноєвропейські мовознавці розглядають однорідні члени, визначаючи або типологію речень, або відокремлюючи складні присудки від серійних дієслівних присудків. Вирішення проблеми присудків безпосередньо пов’язане із загальною проблемою членів речення, проблемою синтаксичного зв’язку між членами речення: присудок є тим членом речення, від якого залежними є найбільш значущі для структури речення другорядні члени (додаток, обставина). Присудок разом із залежними від нього другорядними членами речення утримують структуру речення в цілому і виражають основний зміст, закладений у реченні. Це є той необхідний структурний та інформаційно достатній мінімум, без якого речення як комунікативна одиниця не існує. Його можна назвати семантико-граматичним ядром чи семантико-граматичним мінімумом речення. Оскільки носієм предикативних категорій, що визначають сутність речення як предикативної одиниці, є присудок, маємо підстави вважати присудок конструюючим елементом речення. У статті розглянуто спільні й відмінні ознаки однорідних присудків, залежно від їх функціонування у художній жіночій прозі початку XXI століття. У процесі дослідження виявлено різновиди семантичних та синтаксичних відношень між синтаксемами однорідного ряду, встановлено закономірності функціонування однорідних синтаксем у структурі простого речення та їх зв'язок з граматичними маркерами.