ДІАЛЕКТНА ПОБУТОВА ЛЕКСИКА У ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

У статті порушено одну з важливих лінгвістичних проблем – використання діалектизмів у мові засобів масової комунікації. Дослідження діалектної лексики тісно пов’язане із стилістикою масмедіа, яка вивчає мовні засоби, в тому числі діалектизми, у складі мови публіцистичного дискурсу. З’ясовано функціонально-стилістичні можливості діалектної побутової лексики у засобах масової комунікації. Зазначено, що найчастіше у публіцистичних текстах натрапляємо на побутову діалектну лексику – назви місцевих реалій і понять, що не відомі і не використовуються поза межами певного говору чи групи споріднених говорів. З цієї причини побутова діалектна лексика зазвичай не має відповідників у літературній мові, а означувані нею реалії і поняття або передаються описово, або позначаються тими самими словами, що й у говорах. Відзначено, що діалектизми стають не тільки маркерами індивідуального стилю автора, а ще й відбувається популяризація мовленнєвого наміру за допомогою нестандартної лексики, автор публікації робить акцент на неповторності предмета та естетичній правильності його назви, він визнає, що цей діалектизм лаконічно, фактографічно, краще за будь-які описи справляється з номінативною функцією. Найчастіше діалектна лексема пояснюється у самому тексті, автор публікації намагається ввести незнайоме слово у коло лінгвоестетичних цінностей. Засоби масової комунікації як потужний публічний фактор сприяють не тільки популяризації діалектної лексики, яка є складовою субстандарту, а й закріпленню її в українській літературній мові. Так, друковані ЗМІ, завдяки включенню в текст діалектної лексики і фразеології, сприяють конкретизації значень, розвитку в окремих слів нових значень, розширенню. лексичної сполучуваності, поглибленню стилістичної диференціації слів і виразів.

Діалектні одиниці охоплюють переважно сфери життя, пов’язані з побутом, родинними стосунками, виробничою діяльністю носіїв місцевого говору. Сучасна преса є не тільки джерелом лексичних і стилістичних інновацій, а й базою формування, розвитку мови сучасного субстандарту.