ДОСЛІДЖЕННЯ ОНОМАСТИКОНУ ХУДОЖНЬОГО ПРОСТОРУ ТЕКСТІВ Д. Г. ЛОУРЕНСА

  • Oksana Mykhaylivna Lesinska Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Ключові слова: ономастикон, художній простір, етимологія, власні назви, антропонім, персонаж

Анотація

Власні назви (далі ВН) відіграють важливу роль у пізнанні історії, культури, мови народу тієї чи іншої країни. Власні назви у художньому дискурсі – цікавий об’єкт вивчення як з літературознавчої, так і лінгвістичної точки зору, а також з погляду їх функціонування. Автор створює образи персонажів, їхні характеристики і, тим самим, дозволяє нам будувати у своїй уяві характер та зовнішність героя твору.

У художньому творі ім’я персонажа виконує роль маркера його психологічної та ідеологічної особливості, окремої життєвої позиції, певного місця в соціальній обстановці.

Якщо той чи інший літературний персонаж відображений письменником влучно, то в уяві читача образ героя та його риси будуть пов’язані з одним словом – іменем героя. Ім’я виступає основою образу, а образи, в свою чергу, взаємодіють один з одним, створюючи систему образів твору, і входять до системи образних засобів. Створення та взаємодія образів і складають структуру художнього твору.

Ім’я персонажа актуалізує авторську прагматичну спрямованість тексту. Головна мета літературних власних назв – збудження образів та емоцій, викликаних значеннями, що містяться у асоціативному та семантичному полі власних назв. Емотивність власних назв, у свою чергу, активізує процес його осмислення [7, 14]. Таким чином, створюється контакт між автором і читачем, що гарантує успішність творчої комунікації.

Ім’я у літературному творі виконує важливу роль орієнтира у часі та просторі. У мові художньої літератури колишнє загальне значення імені може мати характерологічне застосування, ім’я та прізвище персонажа може бути елементом його характеристики. Найпростішим прикладом зазначеного є промовисті імена та прізвища [8, 32].

У статті описано особливості художньої ономастики, загально-стильові та індивідуально-авторські риси літературно-художнього ономастикону на основі проведеного етимологічного, семантичного та контекстуального аналізу ВН на прикладі художніх творів відомого англійського письменника Д. Лоуренса.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Опубліковано
2020-02-28
Як цитувати
Lesinska, O. M. (2020). ДОСЛІДЖЕННЯ ОНОМАСТИКОНУ ХУДОЖНЬОГО ПРОСТОРУ ТЕКСТІВ Д. Г. ЛОУРЕНСА. Львівський філологічний часопис, (6), 132-136. Retrieved із https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/philology/article/view/1713