ОСОБЛИВОСТІ ФРАКТАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕМПОРАЛЬНОЇ ПЕРСПЕКТИВИ У ТВОРАХ НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНОГО ЖАНРУ
Анотація
Категорія часу і простору розглядається як один із ключових компонентів організації наративної перспективи або розповіді в художньому творі, оскільки це площина, в якій відбуваються фабульні події, живуть персонажі, розміщуються предмети та явища. Як одна з форм існування буття, час має багатовікову історію свого розвитку і вважається одним із найбільш спірних і дискусійних понять. Аналізуючи сучасний стан досліджень у лінгвістичній галузі, ми стверджуємо, що одним із багатьох пріоритетних напрямів у науковій сфері сьогодні виступає ідея самоорганізації, де будь-які, непередбачувані або непрогнозовані, хаотичні явища і події мають певні структурні ознаки. Синергетика – метанаука, що розглядає загальний характер та ідеї самоорганізації. Вивчення і дослідження художнього тексту з позиції синергетики дозволяє подолати штучний розподіл між художнім дискурсом і художнім текстом, пов’язуючи воєдино безліч частин, які у свою чергу мають властивість самоподібності (об’єкт, у точності або приблизно збігається з частиною себе самого, тобто ціле має ту ж форму, що й одна чи більше частин) або з властивістю фрактальності, коли об’єкт вивчення має властивості багатоподібності, багатошаровості та нерівності. Головним постулатом синергетичного підходу до вивчення тексту є те, що він розглядається як складний механізм, в основі якого лежить фрактальний принцип організації. Фрактальна структура тексту може вважатися одним із засобів декодування тексту, коли структура твору побудована таким чином, що певна сюжетна лінія є фракталом – міні-репрезентацією всього твору. Останнє яскраво віддзеркалюється в темпоральній організації досліджуваних текстів, а саме в науково-фантастичних. Твори науково-фантастичного жанру мають певні характеристики, що відрізняють їх від творів інших жанрів. Зокрема, час виступає провідною ланкою, на тлі якої розгортаються події. Вивчення художнього тексту, зокрема науково-фантастичного з позиції синергетичної організації дозволяє простежити та проаналізувати темпоральну організацію наративної перспективи більш глибоко й різнобічно.