МОДАЛЬНІСТЬ РЕЧЕНЬ З ФАКТИВНИМИ ПРЕДИКАТАМИ

Анотація

Речення з фактивними предикатами, крім денотативно-фактуального змісту (пропозицій, в яких фіксуються номінації об’єктів дійсності і встановлюється референція щодо них), містять суб’єктивний зміст – вираження відношення суб’єкта до конкретного фрагмента об’єктивної дійсності, а відтак речення з фактивним предикатом мають подвійне семантичне наповнення – відображення фактів оточуючого світу – номінації фактів у структурі речення (референційна функція) і відображення відношення мовця до цих фактів (модальна функція). Відтак, фактивні предикати у семантико-синтаксичній структурі речення виступають операторами епістемічної модальності, оскільки виражають модальне відношення мовця до повідомлюваного з точки зору достовірності. Концепції епістемічної модальності ґрунтуються на принципах модальної логіки і описують її як вказівку на відповідальність мовця щодо достовірності пропозиції. Фактивні предикати характеризують залежну пропозицію з позиції суб’єкта як істинну (фактивна пресупозиція). Семантично фактивні предикати поділяємо на когнітивні, що включають фактивні предикати знання, фактивні предикати розуміння, фактивні предикати пам’яті, і емотивні, семантика яких пов’язана з емоційною реакцією суб’єкта на факт об’єктивної дійсності. Когнітивні фактивні предикати належать до експліцитних засобів вираження епістемічної модальності. Вводячи у поліпропозитивне речення залежну пропозицію, вони вказують на її істинність і констатують факт об’єктивної дійсності. Семантична формула емотивних фактивних предикатів складається з двох елементів: «оцінка факту» + «знання факту», оскільки оцінка факту передбачає його існування. У реченнях з когнітивними фактивними предикатами вираження впевненості у достовірності інформації є очевидною і першочерговою функцією, то емотивні фактивні предикати акцентують увагу на оцінці поданої інформації.