ДЕСТРУКТИВНИЙ ПАТОМЕХАНІЗМ ПСИХІКИ ГЕРОЯ У РОМАНІ С. ПРОЦЮКА «ТОТЕМ»

Анотація

У романі С. Процюка «Тотем» розкрито складний механізм патологічної психоприроди головного героя, базованої на дитячій травмі, дисоціативних розладах, страхах, песимізмі, тривожності й агресії. Патомеханізм деструкції свідомості Віктора визначається важкими песимістичними думками, тривожним світовідчуттям, непотрібністю. Герой мав серйозні порушення з психологічною ідентифікацією, порушення психіки та девіацію поведінки, детерміновану неврозами, психозами, психічними загостреннями й кризами. Розлучення батьків і безучасність батька у вихованні Віктора склало каркас його подальшої психічної травматизації, невротизації, психологічного випробування, призвівши до дисоціативних розладів його психіки, що й склало основу патологічного психологічного механізму деструкції героя. Обґрунтовано, що дисоціативні розлади психіки головного героя підпорядковані його тотемозалежності як специфічної генетичної та набутої здатності психіки до саморуйнування та деструкції особистості на різних рівнях, зумовленої аморальністю, страхами і впливом психотропних речовин. У статті доведено, що залежність головного героя від психотропних засобів була згубною, призвівши до виявів агресії, неконтрольованості, невротичності, песимізму, спровокувавши низку галюцинацій, марень, шизофренічних станів.

Дитяча травма Віктора спровокувала руйнівний механізм психологічного становлення. Почуваючись непотрібним, герой вдавався до протиставлення й відокремлення себе від соціуму, самоусунувшись від соціальної активності. Світовідчуття Віктора визначалося дезорієнтованістю, апатичністю, безвільністю, депресивністю, межованою з відреченням і забуттям, що також вагомо деструктурувало й травмувало його психіку. Наслідком травмованості героя, його відречення, асоціальності стало розщеплення особистості Віктора на декілька альтер-его: байдужого сина-деспота, героя-соціопата, героя-психопата. Кожне з альтер-его героя відзначається набором специфічних патернів, що регламентують виокремлення і співіснування різних іпостасей героя. Встановлено, що найбільш згубного деструктивного впливу на психіку героя справляли невротичні патерни, позначені мазохізмом, бажанням причинити біль, потяг до внутрішньої помсти. Відсутність батьківської любові, ласки, опіки призвело до душевного невдоволення й страждань, які, як доведено, Віктор прагнув подолати заміщенням через біль і помсту матері й коханій дівчині.