РАНЖУВАННЯ ПРЕДИКАТІВ СТАНУ НА ПОЗНАЧЕННЯ СПРИЙНЯТТЯ У ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ

Анотація

У статті охарактеризовано семантичну сутність предикатів сприйняття на матеріалі давньогерманських мов (готської, давньоанглійської давньосаксонської, давньоісландської, давньоверхньонімецької). Завдяки методу суцільної вибірки проаналізовано станові протокатегоріальні конструкції давньогерманського періоду (IV- ХІІІ ст.), оскільки в давній період ще не існувало довершеної парадигми категорії стану і не було в наявності абсолютних станових конструкцій. Предикати стану сприйняття задекларовано у дослідженні як центр так званої станової ситуатеми (ядро висловлювання), що виражає станові відношення із позицій «агенс – патієнтс»/«суб’єкт – об’єкт» та описує, стверджує або заперечує певний стан перцепції. У ході дослідження застосовано семантичний підхід, за допомогою якого було здійснено диференціацію предикатів стану сприйняття на макрогрупи: предикати стану візуального сприйняття (станові ситуатеми із інтенційним використанням зору; станові ситуатеми із когнітивним оптичним сприйняттям та ситуатеми із дескриптивним значенням «виднітися»); предикати стану аудіального сприйняття (станові ситуатеми із інтенційним використанням слуху, станові ситуатеми із дескриптивною семою «чутися»); предикати стану одоративного сприйняття (станові ситуатеми із дескриптивною семою «мати запах», «розповсюджувати запах»); предикати стану контактного впливу (станові ситуатеми на позначення густативного сприйняття із семами «смакувати», «ласувати», «їсти»; станові ситуатеми на позначення тактильного сприйняття із семами «дотик», «активна дія»). Зокрема у дослідженні виявлено, що репрезентація станових ситуатем на позначення сприйняття у давньогерманських мовах виявлялася за семантико-синтаксичним змістом різнопланово. Виокремлено підгрупи перцептивних предикатів на основі сем «сприймати» – «сприйматися» – «використовувати здатність сприйняття». Своєрідна семантика, здатність виступати конструктивним центром простого речення і прогнозувати кількісний та якісний склад його компонентів уможливлюють виділення станових предикатів сприйняття в самостійний предикатний клас. У статті презентовано основні критерії диференціації станових предикатів сприйняття і здійснено опис ранжування перцептивних предикатів у парадигмі категорії стану давньогерманських мов.