УЯВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ПРО СУРЖИК НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Анотація

Активне вивчення суржику в Україні повноцінно розпочалося після здобуття державної незалежності й на сьогодні дослідження українсько-російської мовної взаємодії вже має ґрунтовну теоретичну основу. Статтю присвячено вивченню мовної ситуації в закладах вищої освіти Східної України. У розвідці висвітлено напрямки концептуалізації терміна «суржик» у мовній свідомості сучасних українських студентів, які демонструють негативне ставлення до мішаних форм усного українсько-російського мовлення. Об’єктом дослідження є функціонування суржику в галузі освіти. Предмет дослідження – тенденції розвитку суржику в закладах вищої освіти Східної України на початку ХХІ століття. Матеріалом для дослідження є результати проведеного нами анкетування.

Респондентами стали студенти І-ІV курсів, викладачі Донбаського державного педагогічного університету – 116 осіб, Маріупольського державного університету – 155 осіб, Горлівського інституту іноземних мов – 178 осіб та Донецького національного технічного університету – 127 осіб. Загальна кількість анкет – 576. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи: методи статистичного оброблення – для опрацювання отриманих даних і встановлення статистичної значущості результатів дослідження та якісно-кількісної їх інтерпретації; емпіричні – спостереження за мовною ситуацією для збору первинної інформації щодо досліджуваної проблеми шляхом анкетування; дискурс-аналіз – для інтерпретації розгорнутих відповідей респондентів і встановлення кореляції між ними й позамовними чинниками: суспільною ситуацією, віком, статтю, місцем проживання респондентів.

Зроблено висновок, що бачення студентів про суржик як про суміш української і російської мов,

засмічену, нечисту мову чи як про окрему, іншу, мову, що з’являється через злиття двох мов в нову або через «розмивання» меж між мовами, або й узагалі як про «не-мову» відображають руйнівний характер взаємодії російської та української мов, характерний для мовної ситуації в Україні радянської та пострадянської доби, наслідком чого стала гібридизація усного мовлення значної кількості українців. Аналіз анкет дає підстави для висновку, що на переконання студентів, суржик виникає або через те, що людина не дотримується норм сучасної української літературної мови, через погану освіту, не може вирішити для себе якою мовою їй краще спілкуватися. Водночас, деякі коментарі підтверджують, що молодь не розуміє причинові зв’язки між соціально-політичними явищами, які впливають на функціонування мов в Україні.