ХУДОЖНІЙ ПРОСТІР ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У ТВОРЧОСТІ ВОЛОДИМИРА ЛИСА

Анотація

У статті на прикладі романів Володимира Лиса «Століття Якова» та «Соло для Соломії» досліджуються особливості осмислення війни в сучасному художньому трактуванні. Описано, як через призму війни формується свідомість особистості. Показано конкретний портрет мешканця Полісся, його життєві стратегії та ставлення до війни. З’ясовано, що письменник використовує простір війни, як тло для характеристики персонажів. Зроблено акцент на самоусвідомленні головного героя: від пасивного спостерігача до активного учасника подій. Сюжет романів розвивається паралельно з ходом війни, що стає апогеєм конфлікту між епохою та героєм. Територія Полісся описується у двох вимірах: країни, яка уособлює приналежність до конкретної нації, та батьківщини – території спогадів та колективної пам’яті. Герої романів переживають духовне та фізичне переродження, стають активними учасниками історичного процесу. Головний герой роману «Століття Якова» намагається перечекати, перебути лихоліття війни, та все ж змінюється під її впливом. Те ж саме стається з героїнею роману «Соло для Соломії». Вона відчуває війну через втрату близьких людей. У кожного з персонажів своя історія, але їх об’єднує прагнення залишитись живими та повернутись до свого звичного світу. Війна поставила чітку межу між життям «до» і «після», кардинально вплинувши на світогляд головних героїв. Письменник зображує трагедію людського життя, що спричинила Друга світова війна. Обидва аналізовані романи описують дві трагедії в різних родинах в невеличкому селищі, що на Поліссі. Досліджуваний образ війни як деструктивної сили, впливає на життя персонажів, формуючи їхні думки та світогляд.