ДИСКУРСИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ДЕСКРИПЦІЙ ОДЯГУ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Анотація

Статтю присвячено вивченню дискурсивних особливості дескрипцій одягу в англомовному худож- ньому тексті. Джерельною базою дослідження слугує роман сучасної британської письменниці Софі Кінселли “The Secret Dreamworld of a Shopaholic”. Ключовим у роботі є твердження про те, що спе- цифіка дискурсивних характеристик дескрипцій одягу полягає в багатстві семантичної наповненості складників однойменної тематичної групи, їхньому поєднанні з різними семантичними типами дескрип- торів і мовними одиницями на позначення прецедентних феноменів для досягнення певного прагматич- ного ефекту. Виходячи з того, що ці номінативні одиниці не називають, а доповнюють опис одягу через ідентифікацію його різноманітних властивостей, ми розглядаємо їх саме з позицій дескрипторів. Такі дескриптори синтаксично поєднуються з позначеннями одягу й утворюють у художньому дис- курсі певні синтаксичні конструкції опису вбрання. Доведено, що залежно від кількості предметів одягу, що підлягають дескрипції, розподіляємо такі синтаксичні конструкції на монооб’єктні й поліоб’єктні. Монооб’єктні синтаксичні конструкції дескрипції одягу підрозділяємо на прості (дескрипції підля- гає одна властивість одягу) й комплексні (опис надається декільком властивостям одягу одночасно). Залежно від властивості одягу, що підкреслюється дескриптором, виокремлюємо такі їхні три типи: дескриптори-колоративи, дескриптори-евалютиви, дескриптори-конструктиви. У результаті вивчення дискурсивних особливостей дескрипцій одягу виявлено, що використання певного семантичного типу дескриптора й синтаксичної конструкції залежить від статі особи, одяг якої опису- ється. Дескрипція одягу чоловіків є лаконічною і реалізується переважно в простих монооб’єктних син- таксичних конструкціях, в яких переважають дескриптори-конструктиви на позначення торгової назви. Дескрипція одягу жінок зазвичай відтворюється адресантному полі об’єктних синтаксичних конструк- ціях, в яких перевага надається дескрипторам-евалютивам. Конвергенція таких засобів сприяє переосмис- ленню концепту МУДРА ЖІНКА, який сьогодні трансформується у концепт САМОДОСТАТНЯ ЖІНКА.