ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ESP У ПОЛІКУЛЬТУРНИХ ГРУПАХ УНІВЕСИТЕТУ

Анотація

У статті проаналізовано потреби студентів полікультурних університетских груп, чиї знання, вміння та навички з англійської мови мають значні розбіжності, відповідають Європейським стан- дартам від А1 до В2, а за програмою курсу «Англійська мова для спеціальних цілей» у період навчання (2-5 семестрів) ці студенти повинні опанувати не тільки теоретичним та практичним матеріалом за обраним фахом, сформувати свою професійну культуру, але й навчитися вільно, нормативно, етично- виправдано спілкуватися з носіями інших мов і культур засобами вивчаємої іноземної мови. При виконанні дослідження ми поставили перед собою низку завдань: 1) з’ясувати, за допомогою яких форм і методів роботи у полікультурних групах можливо залучити всіх студентів до активного спілкування іноземною (англійською) мовою, зосередивши їх увагу на про- фесійній ї лінгвокомунікативній інформаціі, на етикетних заставах спілкування у колективі з представ- ників різних країн, національних груп і конфесій; 2) проаналізувати, які преференції щодо завдань письмового й усного характеру мають студенти 1 курсу, які навички в тереневих видах мовленнєвої діяльності вони опанували й в якому ступені; 3) дослідити, як часто і наскільки вміло студенти з різних країн використовують гаджети при само- стійній роботі для пошуки інформації з першоджерел, наскільки вони опанували навички утворення пре- зентацій англійською мовою; 4) за допомогою лінгвокультурологічного компоненту курсу сформувати і розвинути у студентів полікультурних груп навички у тереневих видах мовленнєвої діяльності, а також забезпечити приро- щення лінгвістичного і концептуального прошарків тезаурусу. Було розроблено технологію паралельного навчання англійської мови фахового спрямування з форму- ванням лінгвокультурологічного компоненту тезаурусу студентів полікультурних груп гуманітпарних факультетів, що навчалися в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова. Імплементація і використання даної технології виявило її валідність з боку підвищення вмотивованості студентів до навчання, утворення на заняттях товариської, дружньої атмосфери, плідного опрацювання студен- тами автентичних текстових матеріалів, а також формування навичок усномовленнєвої діяльності за лінгвокраїнознавчою і вузькоспеціальною тематикою. Наведено конкретні приклади завдань, форми і методи роботи в офф-лайн та он-лайн режимах. Перспективи дослідження вбачаємо в розроблені курсу навчання за започаткованими принципами для магістрантів університету.