МІСТЕРІАЛЬНИЙ ЖАНРОВИЙ ПАТЕРН РОМАНУ “THE TRUTH ABOUT THESE STRANGE TIMES” АДАМА ФОУЛДСА

Анотація

У статті запропоновано розгляд роману “The Truth about These Strange Times” сучасного британського автора Адама Фоулдса в контексті теорії жанрового патерну. Автор розробляє концепцію, відповідно до якої в річищі сучасного британського роману реактуалізовано жанровий патерн містерії, яка експлі- кує мотив шляху задля власного морального розвитку й формування нової ціннісної парадигми життя. Містерію трактовано як метажанрову форму. Говард МакНеймі, протагоніст роману А. Фоулдса, про- ходить шлях складних життєвих колізій: від аутсайдера без життєвої мети до людини, яка здобуває сенс життя. Поріч із Говардом у романі показано образ юнака Соула, який тренує власну пам'ять, щоб перемогти на чемпіонаті. Соул – представник типу персонажів із постпозитивістським типом світо- сприйняття; він максимально повно сприймає реальність та аналізує її, щоб досягнути успіху. Теорія жан- рового патерну постає важливим науковим здобутком вітчизняного літературознавства, яка пропонує по-новому поглянути на принципи періодизації культурно-історичних періодів, зокрема в аспекті переходу постмодернізму в постпостмодернізм. Містерія, як і карнавал, реалізує себе в дискурсі сучасного британ- ського роману через жанрову модифікацію, яка зберігає зв'язок із ядром містеріального патерну (мотив переродження, морального зростання; пошук сенсів, які реалізують наближення персонажа до «духовної» царини, до потенціювання власного духу в категоріях морального перетворення від «гріховного» до «спо- кутаного» й «очищеного», що передбачає подолання земних випробувань). У статті аналізовано погляди різних науковців на теорію патернів у культурології та психології, а також окреслено методологічну пер- спективу представленої теорії для літературознавства. Вперше роман “The Truth about These Strange Times” аналізовано в парадигмі постпостмодерністських світоглядних орієнтирів (медикалізація оповіді, розкриття особливого типу пам’яті та свідомості персонажів, їх раціоналізація дійсності та її сприй- няття в постпозитивістській площині) та естетичних настанов.