ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ЗАХИСНИКА В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

  • Ольга Леонідівна Кирилюк Чорноморський національний університет імені Петра Могили
Ключові слова: когнітивна війна, інформаційна війна, збройна агресія, мовна картина світу, кон- цепт, актант, агенс, пацієнс

Анотація

Інформаційна війна передбачає боротьбу не стільки за території, скільки за свідомість суспільства, яке проживає на тих територіях. Сторони конфлікту намагаються нав’язати суспільству власне трактування образів «ворога», «захисника» і «Батьківщини», руйнуючи при цьому чужі. У сучасній науці таку форму про- тистояння називають когнітивною війною, тобто війною за сенси. Нав’язування чи відстоювання цих сен- сів здійснюють за допомогою вживання відповідного лексичного інструментарію для мовної кореляції пев- них образів. Система лінгвістичних знаків обраних для віддзеркалення воєнної ситуації викликає необхідні емоційні реакції та налаштовує на позитивне чи негативне сприйняття реципієнтом учасників конфлікту. Створені образи мають обов’язково узгоджуватися з уявленнями про «захисника» чи «ворога» в традиційній мовній картині світу суспільства, тобто відповідати розподілу за дихотомією «свій – чужий». У процесі аналізу дискурсу російсько-української війни виділено такі способи формування образу захис- ника за допомогою мовних засобів: а) особові та присвійні займенники, що допомагають розподілити учас- ників конфлікту в бінарній опозиції «свій˗чужий» («наш – ваш», «ми – вони»); б) іменники з позитивною семантикою як кореляти поняття «захисник» («герої», «воїни»); в) ад’єктиви на позначення позитивних якостей захисника («доблесні», «відважні»), г) дієслова із семою застосування сили й результативності дії («змусили», «знищили», «дали відсіч»); ґ) іменники на позначення рис характеру («рішучість», «відвага»); д) прислівники для маркування позитивної ознаки дій захисників («впевнено», «мужньо»). Важливу увагу приділено не тільки вживанню лексем, а також структурі речень у новинних повідо- мленнях. Інформацію про події на фронті подають переважно за схемами: ворог – заподіює шкоду – захиснику/ країні/ людям; захисник – заподіює шкоду – ворогу; захисник – допомагає – країні/ людям. Для формування позитивного образу захисника використовують також допоміжні мовні засоби, що викликають позитивні емоційні реакції мовців. Зокрема в історіях про військових часто звучать мовні кореляти концептів «діти» та «домашні тварини», яким воїни допомагають.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.
Опубліковано
2020-12-18
Як цитувати
Кирилюк, О. (2020). ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ЗАХИСНИКА В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ. Львівський філологічний часопис, (8), 90-96. https://doi.org/https://doi.org/10.32447/2663-340X-2020-8.14