ПУБЛІЦИСТИЧНІ ПОСИЛИ В РОМАНІ-ЕПОПЕЇ ВІКТОРА ГЮГО «ЗНЕДОЛЕНІ»

Анотація

У статті запропоновано аналіз роману-епопеї «Знедолені» класика французької літератури Віктора Гюго з погляду журналістики та публіцистичних тенденцій. Окреслено, що письменник мав можливість споглядати зміни в соціумі на власні очі, брав участь у кількох революціях, висловлював міркування щодо правління в державі, інколи вдаючись до нищівної критики не лише в промовах, але й у творах. При цьому увиразнено: митець піднімав на-гора всі вади, недоліки й проблеми суспільства, возвеличуючи народ як одну з його складових і надаючи останньому значущої сили в боротьбі за свободу. Так, на основі елемен- тів нарації проаналізовано соціальну проблематику й історичне тло, на яких базуються події роману. Чітко виокремлено публіцистичні методи оповіді, зокрема репортажність і деталізованість описів. Вичленувано об’єктивність та відстороненість письменника від подій, зображуваних у праці. Обґрун- товано спроби Віктора Гюго не лише якомога достовірніше відтворити історичні події й суспільне тло, а й передати «справжню природу» стосунків людина-соціум. Доведено: митець послуговувався історич- ними довідками, термінологічними словниками та картами задля більш конструктивного відображення локацій і передання реального «говору» народу. Впадає у вічі також те, що письменник у свою оповідь вносить безліч фактів про події повстань 1832 року у Франції, при цьому скеровуючи роздуми реципі- єнта й до духовних питань. Підкреслено, що, перетворюючи буття у творі за законами добра, Віктор Гюго закликає до трансформації реального світу за тими ж принципами. Дослідження роману-епопеї з погляду журналістики уможливило подальші розвідки задля доведення його актуальності на тлі сучас- них подій, використання його як базового елементу пробудження свідомості мас і звернення до пробле- матики революцій та повстань з історичним спрямуванням. Головні думки твору базуються на таких поняттях, як: прогрес, справедливість, за що, певним чином, триває битва й сьогодні.