АВТОРСЬКА ПОСТМОДЕРНІСТСЬКА ІРОНІЯ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Анотація

Статтю присвячено виявленню мовних проявів вираження авторської постмодерністської іронії в сучасному англомовному художньому тексті. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: схарактеризувати явище постмодерністської іронії крізь призму лінгвопоетики; диференціювати постмодерністську іронію від суміжних понять; виявити і описати прояви авторської постмодерністської іронії в сучасному англомовному художньому тексті. З розвитком нових наукових дисциплін, зокрема і постмодерністської поетики, виникненням нових наукових парадигм у літературознавстві, мовознавстві, філософії, культурології до проблем пізнання постмодерної іронічної дійсності та осмислення місця людини у ній, увага до вивчення іронії значно зросла, що зумовлює актуальність цієї наукової розвідки. У сучасній постмодерністській художній літературі простежуємо тенденцію до переважно іронічного зображення дійсності. Схарактеризовано основні риси постмодерністського художнього тексту серед яких іронічне світосприйняття, чи переосмислення дійсності, пародіювання сюжетів, метамовна гра. Слід наголосити, що саме природа постмодерністського способу буття знайшла своє відображення в іронічному стилі письма як відмова від будь-якого виду структури, порядку, як "гри випадку", що дозволяє вибудувати новий стильовий і мовний спосіб відображення свідомості автора. У такому ракурсі постмодерністську іронію трактуємо як своєрідну метамовну гру. Доведено, що постмодерністська іронія є такою ж рівноправною формою комічного як сатира та гумор. Для неї характерні такі ознаки: наявність певного протиставлення (переважно форми і змісту) та здатність викликати у суб’єкта певну реакцію. Виявлено, що однією з основних ознак постмодерністського художнього тексту є його іронічний характер, який полягає в тому, що усі елементи як первинного, мовного рівня тексту, так і його глибинної смислової структури слугують для розкриття специфіки постмодер- ного іронічного світосприйняття. З’ясовано, що іронічність постмодерністського художнього твору має три центри: автора, персонажів і читача. Дослідження усіх можливих форм взаємодії двох із цих категорій − автора і читача – крізь призму постмодерністської іронії дало змогу виявити, що іронічна позиція автора по-різному реалізується в англомовних художніх текстах залежно від типу наратора.