КОНЦЕПТ І СИМВОЛ У СУЧАСНІЙ ФІЛОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ

Анотація

Статтю присвячено питанню про співвідношення понять «символ» і «концепт» в сучасній філологічній науці. Систематизовані погляди вчених на природу цих феноменів. Обґрунтовано погляд на позначуване символу як на концепт, адже саме концепт розуміють як одиницю колективної або/й індивідуальної свідомості, що акумулює в собі інформацію різного виду і різного ступеня узагальнення. Окрім того, в концепті важлива його відкритість для зовнішніх зв'язків з іншими, абстрактнішими концептами, що, зрештою, стикаються із трансцендентальною сферою. Таке розуміння концепту багато в чому співпадає з трактуванням позначуваного символу в рамках найпоширенішої об'єктивістської теорії, значний внесок в розробку якої внесли німецькі романтики, російські символісти, зокрема Вяч. Іванов, О. Лосєв, С. Аверинцев тощо. Однак, якщо в раніше зміст символу трактували як щось невловиме і містичне, то осмислення його як концепту відкриває можливості для його раціоналізації і формалізації, адже процедура концептуального аналізу ретельно розроблена сучасною філологічною наукою. Завдяки цьому
досить детально описана і структура концептів різних типів. Зокрема, визначено, що базовими у концептах постають пропозитивні компоненти, які відносинами аналогії та суміжності пов'язані з іншими смисловими компонентами в структурі концепту. Символічним значенням наділений образ предмета, а не слово, яке його позначає. Символічний образ створюється не в результаті розширення й узагальнення «чуттєвого образу, представленого як поняття», як вважають деякі сучасні дослідники, а в результаті конкретизації «інваріантного образу предмета» шляхом його профілювання або аспектизації. Механізм аспектизації також детально описаний сучасною когнітивною лінгвістикою. Зв'язок між позначувальним і позначуваним у символі мотивований, він також базується на поєднанні відношень подібності та суміжності. Відповідно, символ не тільки позначає щось інше, але і сам є реальним носієм цього іншого.