HARPUNER#SRSR: ХУДОЖНЯ МОДЕЛЬ СУСПІЛЬСТВА (ЕЛЛА ЛЕУС «З ПІВДНЯ НА ПІВДЕНЬ»)

Анотація

Статтю присвячено осмисленню пам’яті про радянське минуле в романі Елли Леус «З півдня на південь». Зокрема характеризується художня модель радянського суспільства з його суперечливими прагненнями, цінностями і комплексами. Пояснюється авторське бачення особливої соціальної групи – представників китобійного промислу. Твір урізноманітнює тематичний обшир сучасної української прози, присвяченої темі минулого в СРСР, його трагічним подіям і повсякденню. Письменниця правдиво від- творила життєвий досвід свого покоління в умовах однотипного побутового існування та комуністично-тоталітарного впливу на особистість. Життя китобійців постає контрастом двох світів – обмеженого радянського і вільного закордонного. Як і інші українські автори, Елла Леус розвінчує міти про щастя «будівника комунізму». У романі викривається антилюдська політика компартійної системи і висвітлюється невмирущість національно-визвольних ідей українців. Усе це сприймається як засторога московсько-імперському реваншу сьогодні. Оригінальність авторської ідеї полягає в символічному змалюванні китобійного судна «Радянська Україна», що уособлює всю систему радянського суспільства. Специфіка побуту і праці на судні, особливості взаємин між членами команди, сутність китобійного промислу, елітарність китобійців у середовищі портового міста – явища, що відображають різні сторони життя в СРСР. Цікавим і пізнавальним у тексті є створення ретроплощини зі знаковими деталями минулого. Увага письменниці зосереджена на знакових конфліктах: злочин – покарання, кохання – зрада, щирість – підступність, комфорт – побутова невлаштованість, романтика – буденність. Пам’ять про радянське минуле в романі, а саме сутність тоталітарної країни і долі людей в умовах пристосуванства, споживацтва й переваг типовості над індивідуальністю, осмислено достовірно, з критикою болючих і тривожних проблем часу. Ліризм та романтика, що притаманні творам про морські пригоди,
передають особисті враження авторки − не ностальгічні пристрасті за радянським, а любов до Одеси і близьких людей-китобійців.