ПАРАМЕТРИ КЛАСИФІКУВАННЯ ТЕРМІНІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті подано проміжні результати комплексного дослідження термінології сталого розвитку, а саме – одного з її аспектів. В тексті подається надано опис ключових передумов лексикографічних досліджень – визначення параметрів класифікування термінологічних одиниць з метою подальшого їх опису та групування, що в свою чергу надасть змогу грамотно сформувати відповідне лексикографічне джерело. В своїй роботі ми керувались як напрацюваннями вчених-термінознавців (для вибору загальних, більш формальних принципів класифікування) так і роботами вчених-практиків саме в сфері сталого розвитку, оскільки саме їх опублікований науковий доробок є підґрунтям для відбору досліджуваного матеріалу (термінів-слів і словосполучень). В тексті статті подаються декілька можливих способів поділу термінів сталого розвитку за їх семантикою, від більш загальних груп до конкретних. Варто зазначити, що логічну послідовність класифікування термінів сталого розвитку можна вибудувати у вигляді дерева рішень, оскільки логіка взаємозв’язку одиниць реалізується за принципом «термінологія – терміносистема – термін», де одні терміни можуть слугувати гіперонімами по відношенню до інших. Це пояснюється і зумовлюється багатовимірністю самої концепції сталого розвитку, неоднозначністю її дефініції та великим різноманіттям можливих аспектів дослідження концепції, на що автори окремо роблять наголос в тексті статті. Важливо також було виокремити положення, що класифікування (а отже і опис) термінів сталого розвитку може здійснюватись по принципу алгоритмічного дерева, тобто спочатку терміни варто відносити до групи з максимально широким значенням (наприклад, терміни соціального виміру сталого розвитку), а вже потім звужувати семантику, виділяючи ті особливості значення, що дають змогу віднести термінологічну одиницю до більш вузької функціональної групи (наприклад, терміни групи «корпоративна етика»). Положення, викладені в тексті статті, стануть в нагоді в подальших наукових розвідках концепції сталого розвитку як у власне філологічному, так і у міждисциплінарному аспектах – зокрема, а також в різноманітних лексикографічних дослідженнях.