ВИКОРИСТАННЯ СЛІВ-ПАРАЗИТІВ ТА «ПОРОЖНІХ» СЛІВ У АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Анотація

У статті досліджується відповідність використання слів-паразитів у англійській та українській мовах, їх семантика та проблема їх перекладу. Дослідження проводилося на основі робочої гіпотези, що таким збоям мовлення, як слова-паразити та порожні слова, перекладачі приділяють мало уваги або через брак мовної компетенції, або через намагання створити більш плавний цільовий текст. Припущення цього дослідження полягало в тому, що англійська мова є менш нормативною та допускає мовні збої, а також менш обмежує мовця у вживанні слівпаразитів. У статті робиться спроба пояснити розбіжності у використанні слів-паразитів та порожніх слів в англійському та українському мовлення та методах їх перекладу, використовуючи корпусний підхід. Висновки підкреслюють такі слабкі місця у перекладі cлів-паразитів та порожніх слів: монокомпонентні слова-паразити мають більшу ймовірність бути перекладеним на відміну від багатокомпонентних елементів, тоді як ономатопеїчні слова-паразити залишаються найбільшою проблемою; в той же час, щільність та різноманітність таких слів у мовах перекладу зменшується, а натомість неточність еквівалентів зростає. Для того, щоб змінити вищезгадану практику, на основі отриманих висновків пропонуються наступні зміни, які необхідно внести у цій галузі дослідження, а саме: укладання більших корпусів ненормативної мови (паралельних та не тільки) і збільшення уваги у навчанні перекладачів щодо обмеження їх ролі у нормалізації та санації цільового тексту. Аналіз проблем надмірного перекладу та ігнорування передавання прагматичного значення у перекладі з англійської українською мовою на відміну від суто лексичного значення розглядаються як потенційні напрями майбутніх досліджень.