ПРИЧИНИ НЕАДЕКВАТНОГО ВІДТВОРЕННЯ ОБСЦЕННОЇ ЛЕКСИКИ В НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ

Анотація

Статтю присвячено розкриттю екстралінгвальних причин, які мають в українському перекладознавстві негативний вплив на адекватність відтворення обсценізмів в українсько-німецьких і німецько-українських перекладах творів художньої літератури, а також у кіноперекладах. Аналіз фактичного матеріалу дав змогу виявити тенденцію, яка засвідчує певне послаблення рестрикцій як щодо вивчення обсценної лексики, зокрема матизмів, в українській лінгвістиці, так і стосовно функціонування цієї лек-
сики в українськомовній спільноті. Установлено, що причини певної неадекватності перекладу обсценізмів мають етно- й соціокультурні витоки та діахронічно залежать від соціокультурної ситуації, яка визначає етикетні норми, чинні на тому чи іншому етапі розвитку лінгвосоціуму. Саме орієнтування українських перекладачів на соціокультурну ситуацію, передусім моральні настанови в українському суспільстві, змушує їх часто ігнорувати адекватність передачі іншомовної обсценної лексики українською мовою. Це пов’язано передусім з тим, що українці ще й досі перебувають під впливом етикетних норм спілкування радянського часу, коли існували жорсткі вимоги стосовно функціонування ненормативних слів і словосполучень. Ці норми створили підґрунтя для меліоративних настанов у радянській, а тепер в українській лексикографії, унаслідок чого активновживані фактично в усіх верствах українськомовної спільноти обсценізми майже не фіксуються тлумачними й перекладними словниками, що, у свою чергу,
створює труднощі і для перекладачів. Виявлено, що нині в українському перекладознавстві започаткувалася тенденція до здійснення більш адекватного відтворення іншомовних обсценізмів. Це пов’язано передусім з тим, що перекладачі стали залучати еквівалентні відповідники української мови з огляду на те, що внаслідок демократизації українського суспільства частина лексики української мови перейшла від низького стилістичного регістру до нейтрального. Ця тенденція простежується і в українській лексикографії, оскільки в цій царині вже з’явилися словники ненормативної, зокрема обсценної, лексики.