АНТРОПОНІМИ ЯК ЛІНГВОКУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ І ТУРЕЦЬКОЇ МОВ)

Анотація

У статті подано спробу дослідити українські й турецькі антропоніми як лексичні одиниці, що мають виразну лінгвокультурну семантику. У поле дослідницької уваги потрапили власні імена, що стали репрезентантами системи духовних цінностей двох народів, у результаті міжкультурної комунікації яких склалися глибокі традиції, що позначилися на функціонуванні системи власних назв, зокрема й антропонімів. Теоретичною базою статті стали праці як вітчизняних, так і зарубіжних науковців Н. Бабич, Л. Белея, Д. Єрмоловича, В. Ібрагімової, В. Калінкіна, Ю. Карпенка, Л. Масенко, І. Муромцева, В. Ніконова, В. Підвойного, М. Рут, К. Тищенка, Д. Аксана, А. Джафероґлу, С. Сакаоґлу. Дослідження специфічних ознак антропонімів здійснюється з метою систематизації власних імен як лінгвокультурних одиниць, більш детального опису й удосконалення їх класифікаційних характеристик, а також для уточнення наявних та вироблення нових підходів до аналізу семантико-стилістичних ресурсів української і турецької мов. Як найбільш репрезентативні щодо визначення лінгвокультурних складників семантики представлено імена, зафіксовані в різножанрових фольклорних творах, календарно-побутовій обрядовості, текстах релігійного характеру, а також імена й прізвища, значення твірних основ яких пов’язані з назвами традиційних промислів і ремесел, різних видів майстерності, що віддавна популярні в Україні й Туреччині. До складу культурологічно значущих антропонімів входять також одиничні імена, відомі широкому загалу, з якими пов’язаний значний обсяг інтелектуальної інформації; в різних контекстах такі оніми набувають нових значеннєвих нюансів, стають елементами етнонаціональної картини світу. Зважаючи на широкі культурно-політичні зв’язки українського і турецького народів, подальші дослідження лінгвокультурного потенціалу власних імен як найбільш виразних номінацій для представлення естетичних, морально-етичних і світоглядних цінностей етносів набувають нових можливостей і перспектив для поглиблення та розширення аспектів міжкультурної комунікації.