ТЕМАТИЧНІ ГРУПИ ДІАЛЕКТИЗМІВ НОВЕЛ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА: КОРПУСНОБАЗОВАНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті проаналізовано діалектну іменникову лексику новел Василя Стефаника. Обґрунтовано актуальність застосування корпуснобазованого та кількісного методів у вивченні художніх творів, висвітлено стан та перспективи такого плану досліджень в україністиці. Західні вчені наголошують на перспективності таких розвідок на матеріалах художніх творів задля вияву неочевидних ознак стилю певного письменника/ці, провідних мотивів його/її творчості. Українські вчені з середини минулого століття здійснювали такі дослідження на масиві корпусу текстів різних авторів. Деякі дослідники присвячували такі праці окремим творам та авторам. Стефаникознавство також не залишилося осторонь таких підходів, проте більшість праць засновано на творах різних видань, які не завжди відповідають оригінальному задуму автора, містять значну кількість редагувань та виправлень. Уперше таке дослідження здійснено нами на корпусі новел Василя Стефаника, опублікованих за життя новеліста, що відповідає текстологічним засадам вивчення мови творів певного письменника. Новели, які увійшли до корпусу, були ретельно вичитані з оригінальними виданнями та переведені у електронну форму задля подальшого комп’ютерного опрацювання та аналізу. Твори Василя Стефаника вирізняються застосуванням рідної для письменника покутської говірки та становлять значний інтерес для дослідження. Встановлено, що зі всього обширу виокремленої з корпусу діалектної іменникової лексики переважну більшість становить група лексем на позначення людини. Здійснено контекстний аналіз та аналіз словникових дефініцій отриманих слів, що дало змогу розподілити їх за тематичним групами. Загалом виокремлено 9 тематичних груп, найбільш чисельною з яких є група іменників на позначення родинних зв’язків, роду занять людини, а також оцінних назв людей. Решта становлять іменники на позначення різних аспектів тогочасного побуту сільського населення Покуття (їжа та напої, предмети побуту, а також назви будівель та конструкцій). Окреслено перспективи застосування отриманих фактів у подальших дослідженнях.