КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНИХ ПЕРСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Анотація

Пропоновану статтю присвячено аналізу фразеологічних одиниць з національно-культурним компонентом в сучасних перській і українській мовах. Класифікацію зазначених вище фразеологізмів було здійснено спираючись на семантику та зв’язок із мовною та позамовною дійсністю. При розгляді фразеологічних фондів двох мов щодо національно-культурного компоненту, який в них міститься, продуктивним виявилося виокремлення еквівалентних та безеквівалентних лексичних понять. Під час дослідження було виявлено три рівні прояву національно-культурної специфіки фразеологічних одиниць з особливим компонентом семантики. До першого рівня належать фразеологізми, у яких національно-культурний компонент семантики виявляється у сукупному значенні лексичного комплексу, де віддзеркалюється певна специфічна ситуація або особливість національної структури. Другий рівень представлений фразеологічними одиницями, що віддзеркалюють особливість національної культури одиницями свого складу, а також асоціаціями, які викликає цей компонент у носіїв мови. До третього рівня належать фразеологічні одиниці, в яких національно-культурна специфіка закладена у прямому значенні їх компонентів, тобто у прототипі фразеологізму. Виявленню культурно-маркованих одиниць або слів із національно-культурним компонентом значення сприяв порівняльно-зіставний метод. Такими лексичними одиницями часто ставали реалії, тобто факти дійсності, які об’єктивно присутні лише в цій етнокультурній спільноті, а також лакуни, що постають як відсутності певних позначень в лексичній системі однієї мови у порівнянні з іншою. При розгляді та класифікації фразеологічних одиниць з національно-культурним компонентом значення часто залучаються фонові знання, тобто змістовні характеристики конкретних і абстрактних найменувань, що необхідні для адекватного розуміння додаткової інформації про культуру іранського та українського народів. Класифікація фразеологічних одиниць відбувалася за групами відповідно до номінації того чи іншого компонента значення. Загалом було виокремлено 9 груп фразеологічних одиниць з національно-культурним компонентом. Лінгвокраїнознавчий підхід до слова представляємо у вигляді коментаря, коли культурне явище пояснюється із залученням інформації з історії, міфології, релігії, фольклору тощо.