СЛОВЕСНО-СИТУАТИВНИЙ КОМІЗМ У ТВОРІ Г. ГУСЕЙНОВА «СТАНЦІЙНІ ПАСТОРАЛІ (СПОВІДЬ ДИТИНСТВА)»

Анотація

У статті досліджено словесні, ситуаційні та словесно-ситуаційні засоби створення комічного у творі Придніпровського письменника Григорія Гусейнова «Станційні пасторалі. Сповідь дитинства». Творча індивідуальність автора, його світосприймання та світовідчуття, ставлення до явищ навколишньої дійсності й оцінка їх – усе це позначилося на доборі та організації мовних засобів. Як письменник Григорій Гусейнов сформувався, убираючи в себе набутки фольклорного гумору, традиційні надбання комічного української літератури, а також все те краще, що створили гумористи інших літератур. Творчість Григорія Гусейнова як гумориста не позбавлена суто патріотичних українських образів та мотивів. Позаяк зміст ситуації і слова, що його передають, становлять різні сфери, то на підставі цього розрізняємо ситуаційний комізм і словесний, ситуаційні засоби сміху і словесні. Змістові, як і слову, притаманна своя специфіка, що зумовлюється природою ситуації. Остання може бути комічною. Слово також може спричиняти сміх. Гумор, що викликається змістом ситуації, є ситуаційним. Виділено такі ситуаційні засоби: другорядне, третьорядне, таке, що за певних обставин не має прямого відношення до справи, висувається на передній план, а основне виступає на останньому місці; суто місцеве або маловідоме подається як загальновідоме; про незаперечну істину говорять з сумнівом; завуальоване змалювання негативних явищ; характеристика дійових осіб через ситуації, у яких вони опиняються, або ж через їх дії; суржик для ускладнення ситуацій, що і робить ситуації комічними. Уналежнено проміжну групу засобів створення комічного – словесно-ситуаційну, зокрема два її типи: індивідуально-авторські та традиційні засоби. До перших віднесено: комічні словесно-ситуаційні евфемізми; пошук контрастно синонімічного слова для протиставлення, нагромадження риторичних питань; словесно-ситуаційний алогізм; гіперболізація ситуації з використанням контрастного слова; несумісні словесно-ситуаційні прикладки. Традиційні засоби визначено такі: використання фразеологізмів (фразеологізми як стійкі словесні поєднання з вузькою, але більш чіткою ситуацією і фразеологізми з різко вираженою ситуацією широкого плану); стійкі лайливі слова, що не втратили змістового значення; використання рядків з пісень та віршів, які, створюючи фон для епізоду, підсилюють контраст. Виявлені й досліджені мовні засоби комічного свідчать про те, що письменник вміє знаходити найвиразніші можливості українського слова у створенні комічного.