ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ КОМЕДІЇ

Анотація

У статті здійснено спробу охарактеризувати поєднання традиційності й новаторства у творенні образу жінки, її роль у сім’ї та суспільстві у комедіях «Ідеальний чоловік» О. Вайлда, «Боброва шуба» Ґ. Гауптмана, «Житейське море» І. Карпенка-Карого, «Супротивні течії» М. Кропивницького. Спостерігаємо не лише традиційні жіночі образи, а й нові типи героїнь, які протистоять несправедливості, прагнуть до самореалізації. Жіночі образи захоплюють своєю мужністю, наполегливістю, часто активніші за чоловіків у суспільному житті. Автори порушували важливі морально-етичні проблеми, пов’язані з духовними пошуками жінки, свободою вибору між добром і злом, особливостями сімейного виховання. Простежено зосередженість уваги на розкритті психоемоційного стану, особливостей мислення, сприйняття, мотивацій поведінки жіночих образів, носіїв позитивних і негативних рис характеру. Досліджено психологічні колізії, зіткнення моральних поглядів і позицій дійових осіб. Основна увага переноситься із зовнішньої дії у внутрішній світ. Внутрішній світ Ґертруди Чілтерн, Марусі Барильченко, фрау Волф, Надежди Хилько осмислено за допомогою аналізу етноментальних констант (індивідуалізм, волелюбність, наполегливість, здатність до рішучих дій, гуманізм). О. Вайлд, як і Ґ. Гауптман, І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, використовує психологізм як один із засобів характеротворення, сюжетобудування, сценічності. Увиразнено, що галерея жіночих типів в англійській, німецькій та українській комедії кінця ХІХ – початку ХХ ст. – чітко ідентифіковані в бінарних опозиціях «сенс-нонсенс» образи. З їхньою допомогою драматурги втілили художньо переконливі особистості з потужними характерами, здатними протистояти середовищу та обставинам життя.