КУЛІНАРОНІМИ У ПОВІСТІ-КАЗЦІ О. ПРОЙСЛЕРА «ВОДЯНИЧОК» І ЇХ ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Анотація

У статті досліджено кулінароніми у повісті-казці О. Пройслера “Der kleine Wassermann” («Водяничок») та їхні переклади, здійснені В. Василюком. Виявлено, що кулінарна лексика зустрічається практично в усіх частинах твору, вона відображає картину побуту водяників і людей – мешканців села. У ході аналізу було виділено шість лексико-тематичних груп кулінаронімів: інгредієнти; страви; кулінарні процеси; напої; посуд; локус і хронос споживання їжі. З’ясовано, що за допомогою кулінаронімів автор змальовує світ міфічних водяних мешканців, тварин і світ людей. Кулінароніми доповнюють сюжетну лінію і виступають фактором розвитку подій: зацікавлення «печеними камінцями» стало початком дружби з сільськими хлопчиками. У тексті представлені як звичні інгредієнти і страви, наприклад, картопля, каша, так і незвичні – жаб’яча ікра, водяні блохи. Встановлено, що для змалювання страв міфічних підводних мешканців О. Пройслер вигадує «ласощі», які готуються із відомих читачам інгредієнтів. В окремих випадках вони перетинаються: суп споживають і водяники, і люди, людська їжа подоба- ється Водяничкові, а от їжа водяників хлопчикам не смакує. Риби, зокрема короп Ципрінус, люблять ласувати дощовими черв’яками, на які їх зазвичай ловлять рибалки. Кулінароніми в тексті виступають об’єднувальним елементом між персонажами повісті-казки. Більшість кулінаронімів у тексті перекладу передано за допомогою українських еквівалентів. У поодиноких випадках зафіксовано додавання слів при перекладі та заміну кулінароніма тексту-оригіналу іншим кулінаронімом української мови: зважаючи на вік читачів, В. Василюк замінює Lager – «пиво, лагер» на «лимонад». Назви інгредієнтів, страв, напоїв, посуду належать переважно до іменників; назви кулінарних процесів – до дієслів.