МАРКЕРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В РОМАНІ «ХОЗАРСЬКИЙ СЛОВНИК» МИЛОРАДА ПАВИЧА

Анотація

У статті зроблено спробу визначити та проаналізувати маркери національної ідентичності в «Хозарському словнику» Милорада Павича. Окреслено основні художні домінанти модусів національної ідентичності та розглянуто особливості реалізації у творі сербського письменника. Питання національної, культурної ідентичності народу прочитується в романі крізь історію хозар у трьох книгах – Червоній (християнські джерела з хозарського питання), Зеленій (ісламські джерела з хозарського питання), Жовтій (гебрейські джерела з хозарського питання). Пошук закладених смислів визначається як формальною структурою твору, так і змістовим наповненням – хозарською полемікою, художньо інтерпретованою автором в енциклопедичних статтях. У романі доля хозар передана в полісемантичному ракурсі через різні погляди на одну подію, зафіксовану в різних джерелах. Зосереджено увагу на модусах національної ідентичності, що виражаються на змістовому рівні через національну проблематику, мову, релігію, історію. Мова в романі є важливим фактором існування національної спільноти, через яку ідентифікують націю хозарів. Вказано, що прийняття хозарами однієї з трьох релігій – християнства, ісламу, іудаїзму – стає причиною асиміляції і зникнення мови, розпорошення між іншими етносами, втрати території, знищення культури, звичаїв, традицій. У результаті дослідження простежуємо художню інтерпретацію хозарської полеміки в контексті осмислення місця хозар в розгортанні історії цього народу. Акцентовано на реінтерпретації історії хозарського народу в романі Милорада Павича, перепрочитанні відповідно до викликів сучасного глобалізаційного світу, української національної ідентичності. Питання мови, релігії постає ілюстрацією сучасності, в якій є загроза зникнення автентичних цінностей. У романі «Хозарський словник» письменник звертається до проблеми самоідентифікації народу, збереження національної свідомості, пам’яті нації.