АМБІВАЛЕНТНА НАРАТИВНА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ В АНГЛОМОВНІЙ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ МІНІМІЗОВАНІЙ ПРОЗІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОСТКЛАСИЧНОЇ НАРАТОЛОГІЇ

Анотація

У статті обгрунтовано поняття «амбівалентна наративна невизначеність» крізь призму пост-класичної наратології, виявлено та описано її мовні прояви в англомовній постмодерністській мінімізованій прозі. Доведено, що наративна невизначеність полягає в нелінійному повістуванні і проявляється у специфічних наративних техніках, таких як-от: двозначність, дифузія та лабіринт. Вони ідентифікуються у цьому дослідженні як прояви наративно-ризоматичного принципу текстотворення. Особливу увагу зосереджено на творенні амбівалентної наративної невизначеності на основі наративної техніки двозначності. У роботі простежено специфіку творення наративної невизначеності в художніх текстах англомовної постмодерністської мінімізованої прози через відповідні композиційно-стилістичні модифікації елементів композиційно-стилістичної структури художнього тексту. У дослідженні виявлено композиційно-стилістичні модифікації на кожному з рівнів композиційної структури художнього тексту – змістовому, формальному та формально-змістовому, які у своїй взаємодії утворюють особливий асоціативно-образний рівень, що продукує образ-символ, який є результатом авторського експериментування в текстах англомовної постмодерністської мінімізова- ної прози. Виявлені композиційно-стилістичні модифікації на кожному з вищезгаданих рівнів, висту- пають у ролі провідного чинника формування певного типу наративної невизначеності. Доведено, що для амбівалентної наративної невизначеності визначальними є композиційно-стилістичні модифікації на формально-змістовому рівні. Хід наративу в англомовній постмодерністській прозі обумовлений мінімізованою літературною формою, та, водночас покликаний активно задіювати когнітивні мехнамізми свідомості адресанта. Наратор, як ініціатор комунікації з нарататором, скеровує хід наративу в русло постійного сумніву щодо трактувань як форми, так змісту мінімізованого тексту. З огляду на роль наратора як творця композиції, виявлено й описано різновиди нараторів крізь призму наративної невизначеності. Амбівалентна наративна невизначеність сформована за посередництва гетеродієгетичного наратора у екстрадієгетичній ситуації. Наратора постмодерністської мінімізованої прози вважаємо потенційно ненадійними, з огляду на модифіковану композицію мінімізованого тексту та можливість вільної інтерпретації кожного її рівня нарататором. Сприйняття англомовної постмодерністської мінімізованої прози з проявами наративної невизначеності здійснюється через активне включення когнітивних можливостей нарататора, що призводить до вияву почуття невпевненості щодо трактувань на усіх рівнях композиційно-стилістичної структури тексту.