МОВЛЕННЄВИЙ АКТ У СВІТЛІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

Розвідку присвячено розгляду питань, пов’язаних із дослідженням ролі мовленнєвих актів у міжкультурній комунікації. Дослідження мови в міжкультурному аспекті передбачає підхід до мовних явищ з урахуванням факторів, що лежать поза мовою – соціальні характеристики комунікантів, особливості їх взаємовідносини, ставлення до предмета комунікації, зовнішніх умов спілкування. Появу теорії мовленнєвих актів пов’язують з зародженням ідеї висловлювання-вчинку (перформатива), що зв’язує мовлення з соціальною активністю людей. Мовлення розглядається як різновид людської діяльності, а саме як форма поведінки, що регулюється певними правилами. Саме теорія мовленнєвих актів виділила окремі нормативні аспекти, які детермінують вибір мовних засобів та пояснюють умови їх застосування. Зміст мовного знака пов'язаний із позамовною дійсністю і з суб'єктом мови, що репрезентує цю дійсність. Діалогічний дискурс дозволяє вивчити природну мову не як самостійний продукт суб'єкта мови, а як невідокремлений від суб'єкта мови та інших екстралінгвістичних факторів у діалозі культур. У культурологічному дослідженні комунікації ставиться завдання детального опису явищ комунікативного стимулу та його можливих варіантів для різноманітних мовленнєвих актів. У самому терміні «мовленнєвий акт» позначені важливі характеристики даного явища. По-перше, мовленнєвий акт – це вид соціальної дії, тому він характеризується цілеспрямованістю та навмисністю. По-друге, мовленнєвий акт – це мовлення, отже: він має на увазі міжособистісні відносини (адресанта і адресата). У діалозі культур речення, висловлювання і мовленнєвий акт можуть розглядатися як одиниці одного рівня, що відрізняються один від одного лише складністю внутрішньої структури. Зміст мовленнєвого акту включає кілька значень, в одному з них цей мовленнєвий акт виступає в актуальній мовленнєвій ситуації. Значення мовленнєвого акту є відмінним від значення мовних одиниць, воно завжди розглядається у взаємодії з його іллокутивною силою, оскільки саме іллокуція надає мовленнєвому акту актуальний смисл, актуалізує його значення.