ХУДОЖНІЙ НАРАТИВ МАРКА ЛЕВІ: СТРАТЕГІЇ «ЗАНУРЕННЯ» В «АТМОСФЕРУ»

Анотація

У статті досліджені окремі аспекти наративної стратегії романів Марка Леві «Між небом і землею» та «Зустрітися знову». В призмі метамодернізму розглянуті два ключові поетологічні поняття – «атмосфера» і «занурення», а також показані стильові прийоми для репрезентації цих понять у художньому наративі обох творів. Простежена трансформація фокусу зображення й осмислення «стуруктури почуттів», що становить осердя метамодерністичної методології. До понятійно-термінологічного апарату додані концепти, запропоновані у дослідженнях Г.Бьоме та Ш.Гельмрайха. На матеріалі романів показана наративна стратегія організації не лише безпосередньо художнього викладу, але й рецепції історії, що ґрунтується на довірі завдяки зануренню в драматичну атмосферу майже неймовірних (з точки зору міметичної логіки) подій та ситуацій. Простежені окремі елементи оприявнення гетеродігетичного наратора як чинника об’єктивізації викладу. Показане співвідношення текстів наратора і персонажа для конкретизації маркерів художнього світу, а також проаналізовані засоби, що безпосередньо втілюють «занурення» свідомості читача у фікційну реальність, що, своєю чергою, розщеплена на кілька пластів та реалізується нараторами двох типів (гомо- і гетеро-). У статті показані поетикальні особливості втілення Метамодерну як настрою сучасної доби. Поняття «атмосфери» конкретизується як на рівні інтенційного контексту, так і на рівні текстуальних рішень, а також показані форми співпричетності читача у здійсненні та сприйманні цієї атмосфери. Фікційна атмосфера втрат і віднайдень, подана у форматі дзеркального наративу, моделює психологічний контекст деталізації атмосфери читацького занурення у драматичні перипетії кардинальної зміни долі персонажів. Головна увага зосереджена на поняттях «атмосфера» та «занурення» як базових для авторської наративної стратегії в дискурсі метамодернізму.