РОЗВИТОК ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОЇ ЛЕКСЕМИ *TĘGTI У СУЧАСНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ

Анотація

Праслов’янська мова після свого розпаду залишила велику кількість лексики у сучасних слов’янських мовах, проте похідні мовні одиниці, що розвинулися з цієї лексики засвідчують не тільки особливості словотвору й фонетики відповідних мов, а й розширення первісної семантики успадкованих лексем. Відповідно постає потреба аналізу лексики близькоспоріднених мов для виявлення способів розширення і модифікації семантики успадкованої лексики. З огляду на цю потребу метою пропонованої розвідки обрано аналіз особливостей розвитку семантики й творення похідних слів від праслов’янської лексеми *tęgti з виявленням спільного й відмінного у сучасних слов’янських мовах. Об’єктом дослідження є лексема *tęgti і похідні від неї. Предметом – словникові дефініції, контексти, етимологія. Аналіз етимологічних, тлумачних і перекладних словників української, польської, чеської, болгарської мов показав, що у їхніх сучасних лексичних системах існує велика кількість похідних від *tęgti, проте ці похідні одиниці зазнали або розширення семантики шляхом метафоризації, або звуження через відмирання окремих значень. Виявлено, що в польській мові розвинулися два корені *teng- (із чергуванням на tong-) і *ciąg-. Дослідження показало, що слова з коренем *teng- мають змішану семантику, де поряд стоять сум, сила, прагнення, потуга і тягар. Більше похідних утворилося від кореня *ciąg-, вони зберегли значення тягаря і тяжіння, але також розвинули семантику в бік негативного впливу на фізичний та емоційний стан людини. У болгарській мові похідні від *tęgti не втратили значення тягаря чи дії зі значенням «тягнути», але розвинули значення, повязані з силою та сумом, при цьому компонент «сум», на відміну від польської мови, присутній майже у всіх дефініціях. У чеській мові похідне від *tęgti слово touha означає сильне бажання або жадібність, зберігаючи лише в деяких контекстах семантику суму.