ПОДІЛЬСЬКІ ОЙКОНІМИ КРОГУЛЕЦЬ І КРУГОЛЕЦЬ У СИСТЕМІ СПОРІДНЕНИХ ТОПОНІМІВ УКРАЇНИ ТА СЛАВІЇ: ІСТОРІЯ, ЕТИМОЛОГІЯ

Анотація

Статтю присвячено лінгвістичному (діахронному) дослідженню назв поселень, відзначених на Тернопільщині, Крогулець (Чортківського р-ну) і Круголець (Кременецького р-ну) з неоднозначною етимологією. Предмет дослідження – комплексний історико-лінгвістичний аналіз ойконімів Крогулець і Круголець у системі формально споріднених назв, засвідчених в інших регіонах України, а також за її межами – на теренах Польщі. У процесі аналізу формальної структури власних географічних назв Крогулець і Круголець доведено, що їх не можна вважати дериватами від антропоніма Крогулець (Круголець) чи від апелятива (через посередництво відповідних мікротопонімів) крогулець ‛яструб’, ‛яструб-перепелятник’. На підставі фонетичних і словотвірних аргументів, а також порівняльної характеристики зазначених ойконімів зі співвідносними апелятивами й онімами зроблено висновок про те, що топонімооснова Крогул-назв Крогулець сформувалася внаслідок фонетичної видозміни польського відповідника Krągul- ‹ Krągol-. Щодо топонімооснови Кругол-назви Круголець, то вона етимологічно неоднозначна, оскільки, з одного боку, її можна вважати фонетично вторинною до Крогол (у ‹ о під впливом попереднього приголосного г ‹ ґ ‹ g), а з іншого – трактувати як утворення з формантом -ол- від апелятива круг (псл. *krǫgъ). Лінгвістичний (діахронний) аналіз топонімів Крогулець і Круголець, що на Тернопільщині, у колі споріднених назв з інших регіонів України та Польщі акцентує на важливості не формального – на основі пошуку буквальних, співзвучних відповідників, – а системного, з урахуванням можливих звукових і структурних змін у процесі еволюції оніма, підходу до етимологічної інтерпретації власних назв загалом і топонімів зокрема.