ОМОВЛЕННЯ НАУКОМЕТРИЧНОСТІ: ФУНКЦІЙНО-СМИСЛОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ-АНГЛІЗМІВ

Анотація

Наукова розвідка презентує поліфункційну прагматичну наукову парадигму знань і виконана в руслі лексико-семантичної неології: ідеться про словотвірну й семантичну деривацію неологізмів, похідних від англізмів Scopus / Скопус і Hirsch / Гірш / Хірш. Актуальність цієї наукової студії мотивована потребою систематичного дослідження процесу неологізації української мови, що здійснюється, зокрема, і завдяки омовленню явища наукометричності як важливого екстралінгвального чинника. Мета статті – продемонструвати своєрідність словотворчості українців, що спроєктована на номінування феномена наукометричності. Доведено, що в українському мовному просторі для номінації явищ, пов’язаних із поняттям наукометричності, функціюють англізми та їх похідні, що, крім семантичного наповнення, містять низку прагматичних негативно забарвлених смислів. Підтверджено, що в українській мові простежено світові тенденції в прагненні до інтернаціоналізації та глобалізації, зокрема й американізації суспільства, що засвідчує моделювання своєрідної гібридної світової лінгвокультури, яка, зокрема, містить і певну загрозу для органічного розвитку української мови та лінгвокультури. Розглянуті неологізми, оказіоналізми та потенційні слова презентують прагматику негативу, моделюють іронійну, зневажливу, глузливу, глумливу, насмішкувату та ущипливу тональність з урахуванням їх модифікацій, що зреалізовується за допомогою графічного прийому лапкування, презентації специфічних парадигматичних та синтагматичних зв’язків, а також мовомислення українців, що виявляється в моделюванні системи асоціацій та актуалізації сленгових новотворів українського та англійського походження, що входять у структуру актуалізованих родо-видових зв’язків і виконують функцію гіперонімів. Показано особливості вербалізації прецедентності, пов’язаної з наукометричним виміром, зокрема актуалізовано систему прецедентних ситуацій, мотивованих американською лінгвокультурою.